
- •Тема 5. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (2-га половина 17 – 1-ша половині 19 ст.)
- •1. Започаткування класичної політичної економії в Англії та Франції
- •Започаткування класичної школи в Англії.
- •Виникнення класичної політичної економії у Франції.
- •Економічне вчення фізіократів
- •Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".
- •5. Дав досить глибоке, як на ті часи, визначення капіталу, започаткував поділ капіталу на основний та оборотний.
- •2. Промисловий переворот у провідних країнах світу Промисловий переворот в Англії.
- •Промисловий переворот у Німеччині та сша.
- •Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу.
- •3. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4. Еволюція класичної політекономії в Англії
- •5. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша Класична політична економія у Франції
- •Класична політична економія у сша
- •6. Завершення класичної політичної економії у творах Дж.С.Мілля
- •Тема 6. Критика класичної політичної економії у 19 ст.
- •1. Критичний напрям економічної теорії
- •6. Твердження, згідно з яким добробут суспільства залежить не стільки від розвитку його продуктивних сил, скільки від справедливого розподілу створеного багатства.
- •2. Рушійною силою економічної діяльності та стимулом економічного прогресу вважав індивідуальну свободу, засновану на приватній власності та вільному розпорядженні результатами власної праці.
- •8.Обґрунтував необхідність подолання внутрішньої суперечливості вартості шляхом реформування сфери обміну.
- •2. Соціалістичні утопічні вчення
- •3. Зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності.
- •3. Економічна теорія к.Маркса
- •Економічні ідеї “Капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина 19 – початок 20 ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина 19 - початок 20 ст.)
- •1. Промисловий переворот в Україні
- •2. Сутність аграрних реформ 1848 р. І 1861р.
- •3. Зародження і розвиток української кооперації. Фінанси та кредит
- •4. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці 19 – початку 20 ст.
- •Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин та основні їх тенденції на зламі тисячоліть
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку країн Європи (перша половина 20 ст.)
- •1. Розвиток світового капіталістичного господарства на початку XX ст. Й у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму
- •2. Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •3. Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •4. Поширення кейнсіанства в різних країнах. Неокейнсіанство та посткейнсіанство. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система та економічна програма Дж.М. Кейнса
- •Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Посткейнсіанство
- •Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина 20 ст.)
- •1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець 20 - початок 21 ст.)
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в 20 – на початку 21 століття
- •1. Економічне становище України в міжвоєнний період
- •Індустріалізація та колективізація урср
- •2. Відновлення господарського потенціалу після другої світової війни.
- •3. Причини і форми застійних явищ в економіці в 1970-1980-х рр.
- •4. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •5. Участь України в світовому господарстві
- •6. Сучасний етап розвитку української економічної думки
6. Сучасний етап розвитку української економічної думки
Розвиток економічної думки в Україні пояснюється необхідністю переходу економіки країни на основи ринку. Цей процес складний, він вимагає відмовитись від тих стереотипів, які залишились у спадщину від тоталітарної системи.
Сучасний етап розвитку української економічної думки – це кінець 80 –х років ХХ ст. – початок ХХІ ст.
Важливою стороною економічних досліджень цього періоду стали проблеми зміни господарського механізму економічної системи (Т. Ковальчук, Л.Каніщенко, І.Лукінов, А.Агафонов, Г.Климко, В.Нестеренко та ін.) та відносини власності (В.Черняк, Ю.Пахомов, А.Покритан та багато ін.). Це був період, коли відбувалось переосмислення сучасної економічної науки.
У 80-90-х роках ХХ ст. проблемами ринкового реформування займалися Анатолій Гальчинський, Валерій Геєць, Віктор Пинзеник – фахівці з теорії макроекономічного регулювання та фіскальної економічної політики. Михайло Савлук, Анатолій Морозов і Олександр Дзюблюк – розвивали теорію грошей, грошового обігу і кредиту, Антон Філіпенко займався проблемами міжнародної економіки, та багато інших.
Зусиллями провідних науковців Л.Корнійчука, В.Базилевича, С. Злупка, С. Мочерного, П. Леоненка, Н.Татаренко, М.Довбенка, І.Мешка та інших відбувся перехід від негативно критичного, заідеологізованого до об’єктивного дослідження історії економічної думки.
На етапі трансформації економіки, від планової до ринкової, Україна віддала перевагу не науково обґрунтованим висновкам вітчизняних і зарубіжних вчених про поступовий перехід до ринку, враховуючи досвід західноєвропейських країн, з сильним макроекономічним державним контролем та збереженням значної частки державного сектору в економіці країни, а рекомендаціям з проведення «шокової терапії».
В останні роки у світі досить популярною стала модель «нової економіки».
Нова економіка – це не тільки модель ведення бізнесу, а й стратегічна невід'ємна частина економіки майбутнього.
В Україні проблематика нової економіки ще не отримала належної оцінки.
Економічна політика країни дискутується навколо напрямків, котрі всі уряди називають «політикою реформ». Однак усі спроби висунути концепцію реформ зведені переважно до визначення відсотків установлення податків, прийняття тих чи інших кодексів, внесення часткових змін в чинні закони, що, звичайно, і важливо, але не може скласти генеральної лінії розвитку.
Україні потрібно створити відкрите суспільство з механізмами, що забезпечують необхідну для нової економіки гнучкість до змін, що відбуваються, і викликів суспільству.
Традиційно для України характерним був високий рівень розвитку науково-технічного прогресу й освіти при слабкому використанні наявних досягнень.
Однак у наш час конкуренцію за джерела сировини XXI ст. – креативність і знання – можуть виграти тільки ті, хто створить відповідні умови для їх підтримки і розвитку.
У моделі нової економіки по-українськи неможливо буде уникнути питань створення базових елементів, без яких ні про який розвиток не може бути й мови. Як вважає академік НАН України В. Геєць, «на початку формування капіталізм розвивався на основі моделі первісного нагромадження. Якщо подивитися на формування і нагромадження капіталу як на основу, на якій функціонує економіка, то в наших умовах він формується за зовсім іншими ознаками – за ознаками й методами приватизації».
Особливістю сучасного періоду розвитку української економічної думки полягає в тому, що вона все ще не подолала глибокої кризи та властивого їй консерватизму. Сьогодні українські вчені лише намагаються адекватно відображати у своїх дослідженнях реальні процеси, розробляють моделі економічного розвитку країни.