Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
текстилекційІЕЕДтеми 5-12.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
423.59 Кб
Скачать
  1. Проголосив ідею "природного порядку" як "першого про­яву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".

На думку вченого, "природний порядок" визначає розвиток суспільства за об'єктивними законами, подібними до тих, які діють у природі. Ф. Кене зазначав, що ці закони мають бо­жественне походження, "найбільш вигідні для людського роду і з точністю визначають природне право усіх людей, є вічними, незмінними і безумовно найкращими законами, які тільки можуть існувати».

Основою "природного порядку" Ф. Кене вважав економічну сво­боду, недоторканність приватних інтересів та права власності. Водночас він стверджував, що "природний порядок" і закладені в його основу природні закони в реальному житті реалізуються через "позитивні закони" — "вихідні правила, встановлені суверенною вла­дою для закріплення порядку управління, для забезпечення захис­ту суспільства і постійного дотримання природних законів". Таким чином, на відміну від природних законів, позитивні закони є результатом творчої діяльності державної влади, що передбачає їх мінливість і недосконалість. Відтак, на думку дослідника, важли­вим завданням вчених є вивчення природних економічних законів та впровадження адекватної їм системи суспільної освіти. ;

Вірний своїй лікарській професії, Ф. Кене був переконаний, що суспільство може знаходитись у здоровому (рівноважному) та хво­рому (нерівноважному) стані. Предметом його наукової зацікав­леності стали умови досягнення економічної рівноваги.

2. Сфокусував свій аналіз на сфері виробництва, шукаючи в ній джерело добробуту нації та вбачаючи у багатстві на­самперед його речову сторону. Виходячи із еквівалентності обміну, Ф. Кене стверджував, що "обмін або торгівля не по­роджують багатств". Водночас дослідник розумів, що "мо­гутність держави становлять люди: завдяки їх потребам зро­стають багатства; чим більше народи виробляють необхідної продукції і чим більше вони її споживають, тим багатшими вони стають".

3. Вважав продуктивною лише землеробську працю, здатну створити "чистий продукт". На відміну від представників англійської класичної політекономії, які велику увагу при­діляли розвитку промислового виробництва, Ф. Кене ствер­джував, що примноження багатства відбувається лише там, де "працює" природа. Учений виходив з того, що лише у сільському господарстві створюється "чистий продукт" — "ба­гатство, яке формує дохід нації і є продуктом, який залишаєть­ся після сплати усіх видатків з доходу, що отримується із земельних володінь".

Таким чином, своє розуміння продуктивної і непродуктивної праці Ф. Кене виводив із поняття "чистого продукту". Продук­тивною він вважав лише працю, яка створює "чистий продукт", зазначаючи, що всі інші види людської діяльності є корисними, однак "безплідними" та непродуктивними.

Аналізуючи "чистий продукт" як надлишок продукції, отри­маний понад витрати виробництва, учений зазначав, що у про­мисловості відбувається лише зміна форми, складання або ж ком­бінування споживних вартостей, тому тут дохід дорівнює витра­там. Ф. Кене метафорично порівнював промисловця із кухарем, який може зварити горох, однак не в змозі збільшити число горо­шин у страві.

4. Здійснив аналіз класової структури суспільства та відповідних видів витрат. "Нація, — писав учений, — складаєть­ся із трьох класів громадян: класу продуктивного, класу власників і класу безплідного". Продуктивний клас, за його теорією, шляхом обробітку землі вирощує щорічне багатство нації, авансує свою працю в сільське господарство і щоріч­но оплачує доходи власників землі. Клас власників (король, землевласники, духовенство) існує за рахунок чистого про­дукту землі, який йому щорічно віддає продуктивний клас після здійснення необхідних відрахувань (щорічних авансів та витрат на подальшу експлуатацію землі). Землевласни­ки отримують чистий продукт у вигляді орендної плати, ду­ховенство — у формі церковної десятини, король — у ви­гляді податків. Водночас Кене вважав клас власників ко­рисним для суспільства, виправдовуючи його існування тим, що землевласники несуть відповідальність за обслуговуван­ня земель, а також виконують важливу економічну функ­цію проміжної ланки, пов'язуючи між собою два інші кла­си та беруть участь у реалізації створеного ними продукту. Безплідний клас (всі громадяни, діяльність яких не пов'я­зана з сільським господарством) своєю працею додає до вар­тості продуктів землеробства вартість власних засобів існу­вання, створюючи рівно стільки, скільки споживає. Витра­ти цього класу оплачуються продуктивним класом і класом власників.

Відповідно до цього підходу вчений виокремив три види ви­трат:

  • продуктивні (сільськогосподарські витрати на виробництво зерна, тварин, сировини тощо);

  • безплідні (витрати, пов'язані з промисловою або торговель­ною діяльністю);

- витрати доходу (витрати власників, які отримали дохід від продажу "чистого продукту", виробленого землеробами за попередній рік. Ці витрати розподіляються між продуктивними (хліб, м'ясо тощо) і непродуктивними (одяг, меблі тощо) витратами).