- •Тема 5. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (2-га половина 17 – 1-ша половині 19 ст.)
- •1. Започаткування класичної політичної економії в Англії та Франції
- •Започаткування класичної школи в Англії.
- •Виникнення класичної політичної економії у Франції.
- •Економічне вчення фізіократів
- •Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".
- •5. Дав досить глибоке, як на ті часи, визначення капіталу, започаткував поділ капіталу на основний та оборотний.
- •2. Промисловий переворот у провідних країнах світу Промисловий переворот в Англії.
- •Промисловий переворот у Німеччині та сша.
- •Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу.
- •3. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4. Еволюція класичної політекономії в Англії
- •5. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша Класична політична економія у Франції
- •Класична політична економія у сша
- •6. Завершення класичної політичної економії у творах Дж.С.Мілля
- •Тема 6. Критика класичної політичної економії у 19 ст.
- •1. Критичний напрям економічної теорії
- •6. Твердження, згідно з яким добробут суспільства залежить не стільки від розвитку його продуктивних сил, скільки від справедливого розподілу створеного багатства.
- •2. Рушійною силою економічної діяльності та стимулом економічного прогресу вважав індивідуальну свободу, засновану на приватній власності та вільному розпорядженні результатами власної праці.
- •8.Обґрунтував необхідність подолання внутрішньої суперечливості вартості шляхом реформування сфери обміну.
- •2. Соціалістичні утопічні вчення
- •3. Зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності.
- •3. Економічна теорія к.Маркса
- •Економічні ідеї “Капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина 19 – початок 20 ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина 19 - початок 20 ст.)
- •1. Промисловий переворот в Україні
- •2. Сутність аграрних реформ 1848 р. І 1861р.
- •3. Зародження і розвиток української кооперації. Фінанси та кредит
- •4. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці 19 – початку 20 ст.
- •Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин та основні їх тенденції на зламі тисячоліть
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку країн Європи (перша половина 20 ст.)
- •1. Розвиток світового капіталістичного господарства на початку XX ст. Й у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму
- •2. Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •3. Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •4. Поширення кейнсіанства в різних країнах. Неокейнсіанство та посткейнсіанство. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система та економічна програма Дж.М. Кейнса
- •Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Посткейнсіанство
- •Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина 20 ст.)
- •1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець 20 - початок 21 ст.)
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в 20 – на початку 21 століття
- •1. Економічне становище України в міжвоєнний період
- •Індустріалізація та колективізація урср
- •2. Відновлення господарського потенціалу після другої світової війни.
- •3. Причини і форми застійних явищ в економіці в 1970-1980-х рр.
- •4. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •5. Участь України в світовому господарстві
- •6. Сучасний етап розвитку української економічної думки
Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".
На думку вченого, "природний порядок" визначає розвиток суспільства за об'єктивними законами, подібними до тих, які діють у природі. Ф. Кене зазначав, що ці закони мають божественне походження, "найбільш вигідні для людського роду і з точністю визначають природне право усіх людей, є вічними, незмінними і безумовно найкращими законами, які тільки можуть існувати».
Основою "природного порядку" Ф. Кене вважав економічну свободу, недоторканність приватних інтересів та права власності. Водночас він стверджував, що "природний порядок" і закладені в його основу природні закони в реальному житті реалізуються через "позитивні закони" — "вихідні правила, встановлені суверенною владою для закріплення порядку управління, для забезпечення захисту суспільства і постійного дотримання природних законів". Таким чином, на відміну від природних законів, позитивні закони є результатом творчої діяльності державної влади, що передбачає їх мінливість і недосконалість. Відтак, на думку дослідника, важливим завданням вчених є вивчення природних економічних законів та впровадження адекватної їм системи суспільної освіти. ;
Вірний своїй лікарській професії, Ф. Кене був переконаний, що суспільство може знаходитись у здоровому (рівноважному) та хворому (нерівноважному) стані. Предметом його наукової зацікавленості стали умови досягнення економічної рівноваги.
2. Сфокусував свій аналіз на сфері виробництва, шукаючи в ній джерело добробуту нації та вбачаючи у багатстві насамперед його речову сторону. Виходячи із еквівалентності обміну, Ф. Кене стверджував, що "обмін або торгівля не породжують багатств". Водночас дослідник розумів, що "могутність держави становлять люди: завдяки їх потребам зростають багатства; чим більше народи виробляють необхідної продукції і чим більше вони її споживають, тим багатшими вони стають".
3. Вважав продуктивною лише землеробську працю, здатну створити "чистий продукт". На відміну від представників англійської класичної політекономії, які велику увагу приділяли розвитку промислового виробництва, Ф. Кене стверджував, що примноження багатства відбувається лише там, де "працює" природа. Учений виходив з того, що лише у сільському господарстві створюється "чистий продукт" — "багатство, яке формує дохід нації і є продуктом, який залишається після сплати усіх видатків з доходу, що отримується із земельних володінь".
Таким чином, своє розуміння продуктивної і непродуктивної праці Ф. Кене виводив із поняття "чистого продукту". Продуктивною він вважав лише працю, яка створює "чистий продукт", зазначаючи, що всі інші види людської діяльності є корисними, однак "безплідними" та непродуктивними.
Аналізуючи "чистий продукт" як надлишок продукції, отриманий понад витрати виробництва, учений зазначав, що у промисловості відбувається лише зміна форми, складання або ж комбінування споживних вартостей, тому тут дохід дорівнює витратам. Ф. Кене метафорично порівнював промисловця із кухарем, який може зварити горох, однак не в змозі збільшити число горошин у страві.
4. Здійснив аналіз класової структури суспільства та відповідних видів витрат. "Нація, — писав учений, — складається із трьох класів громадян: класу продуктивного, класу власників і класу безплідного". Продуктивний клас, за його теорією, шляхом обробітку землі вирощує щорічне багатство нації, авансує свою працю в сільське господарство і щорічно оплачує доходи власників землі. Клас власників (король, землевласники, духовенство) існує за рахунок чистого продукту землі, який йому щорічно віддає продуктивний клас після здійснення необхідних відрахувань (щорічних авансів та витрат на подальшу експлуатацію землі). Землевласники отримують чистий продукт у вигляді орендної плати, духовенство — у формі церковної десятини, король — у вигляді податків. Водночас Кене вважав клас власників корисним для суспільства, виправдовуючи його існування тим, що землевласники несуть відповідальність за обслуговування земель, а також виконують важливу економічну функцію проміжної ланки, пов'язуючи між собою два інші класи та беруть участь у реалізації створеного ними продукту. Безплідний клас (всі громадяни, діяльність яких не пов'язана з сільським господарством) своєю працею додає до вартості продуктів землеробства вартість власних засобів існування, створюючи рівно стільки, скільки споживає. Витрати цього класу оплачуються продуктивним класом і класом власників.
Відповідно до цього підходу вчений виокремив три види витрат:
продуктивні (сільськогосподарські витрати на виробництво зерна, тварин, сировини тощо);
безплідні (витрати, пов'язані з промисловою або торговельною діяльністю);
- витрати доходу (витрати власників, які отримали дохід від продажу "чистого продукту", виробленого землеробами за попередній рік. Ці витрати розподіляються між продуктивними (хліб, м'ясо тощо) і непродуктивними (одяг, меблі тощо) витратами).