2.4.4. Перевірка устаткування для очисних робот (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теор., техн., експлуатацій).

2.5. Перевірка по чиннику доставки - вибір і розрахунок двигунів конвеєра в лаві.

Визначення опорів руху тягового ланцюга конвеєра.

а) Опір руху навантаженої гілки :

б) Опір руху порожньої (неодружений) гілки

де; g = - вага вугілля на 1 м полотна, що несе, кг/м;

g₀ - вага 1 м скребкового ланцюга, кг/м; визначається за характеристикою конвеєра;

ƒ - коефіцієнт опору руху тягового ланцюга;

ω - коефіцієнт опору переміщенню вугілля;

L - довжина конвеєра;

β - кут нахилу конвеєра, град;

У формулах (1) і (2) знак плюс приймається при русі гілки конвеєра вгору, а знак мінус - вниз.

ƒ рекомендується приймати рівним:

• для одинланцюгових конвеєрів без тих, що направляють 0,25 - 0,35,

• для одинланцюгових конвеєрів з тими, що направляють 0,36 - 0,4,

• для двохланцюгових без тих, що направляють 0,2 - 0,25

• для двохланцюгових з тими, що направляють 0,25 - 0,35.

Значення коефіцієнта ω рекомендується набувати: ─ для конвеєрів типу ск - 0,75, типу с - 0,55, типу ср - 0,6, типу сп - 1,2.

Q = 60вmV_кγ, т/година

де: в - величина захоплення виконавчого органу, м

m - потужність пласта, м

V_к - швидкість подачі комбайна, м/мін

γ - об'ємна вага в масиві, для вугілля - 1,3т/м³, для антрациту - 1,4 т/м³

Для спрощення розрахунку можна вважати, що загальний опір руху ланцюга приблизно складає:

W₀ = К_з(W_гр + W_п),

де; К_з - сумарний опір на кінцевих зірочках приблизно складає 10% сполучення на прямолінійних ділянках.

W₀ = 1,1(W_гр + W_п) - необхідна потужність двигуна, кВт

де; V -скорость руху скребкового ланцюга, м/с.

η - к.п.д. редуктора приводу, 0,85 - 0,9

По необхідній потужності двигуна визначається кількість приводів.

2.6 Послідовність і графік монтажних робіт.

З урахуванням конструктивних особливостей секції механізованих кре-пей, сфери їх застосування, способів транспортування до місця установки, відмінностей в масових і габаритних характеристиках і технічних засобах монтажно-демонтажних робіт усі очисні механізовані комплекси, що серійно виготовляються, підрозділяються на п'ять монтажних груп (див. таблицю 6).

Для кожної групи розроблені свої типові технологічні схеми виконання монтажно-демонтажних робіт, які включають, :

• плани, графіки на проведення підготовчих, такелажних, монтажних і де-монтажних робіт;

• схеми розставляння устаткування при монтажі і демонтажі комплексів і норми організації праці при монтажно-демонтажних роботах;

• правила техніки і безпеки.

З урахуванням гірничо-геологічних умов і способу відробітку шахтного поля можуть застосовуватися три схеми монтажу механізованих комплексів :

• від низу до верху при доставці основного устаткування по верхньому (вен-тиляційному) штреку;

• зверху вниз при доставці основного устаткування по нижньому (транс-портному) штреку;

• у горизонтальной монтажній камері.

Перші дві схеми використовують при відробітку по простяганню пласта, а третю - при відробітку лав по падінню або повстанню пласта. Загальне для усіх трьох схем те, що монтаж устаткування комплексів ведеться у напрямі до вироблення, по якому доставляють до монтажної камери його складальні одиниці.

На початок монтажу мають бути закінчені усі підготовчі гірські роботи, монтажна камера, встановлено усе допоміжне устаткування монтажних камер із сполучень, прокладені кабелі і подана напруга на ділянку.