
- •Методичний посібник
- •1.1. Загальні відомості про шахту
- •1.2. Початкові дані до розрахунку ділянки шахти - детальна характеристика пласта, прийнятого до проектування.
- •1.3. Гірські роботи на проектованій ділянці
- •1.3.1. Підготовка шахтного поля.
- •1.3.2. Вибір систем розробки.
- •1.3.3. Визначення довжини лави.
- •1.3.4. Перевірка довжини лави за умовами вентиляції.
- •1.3.5. Підготовчі роботи на ділянці і їх механізації.
- •2. Спеціальна частина.
- •2.1. Вибір машин і механізмів для механізації виїмки і доставки вугілля, кріплення і управління покрівлею.
- •2.1.1. Вибір типу і типоразмера механізованого комплексу.
- •2.1.2. Вибір типу виємковой машини.
- •2.1.3. Вибір типу механізованої крепі.
- •2.1.4. Попередній вибір комплексу.
- •2.1.5. Приклади вибору типу і типоразмера механізованого комплексу. Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2.3. Паспорт кріплення і управління покрівлею.
- •2.4. Перевірка устаткування для очисних робіт (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теоретичною, технічною експлуатаційною).
- •2.4.1. Продуктивність очисних комбайнів.
- •2.4.2. Продуктивність комплексу.
- •Другий варіант
- •2.4.3. Визначення продуктивності стругової установки.
- •Продуктивність струга має бути пов'язана з продуктивністю скребкового конвеєра qk (т/хв), яка має бути приблизно на 20% вище
- •2.4.4. Перевірка устаткування для очисних робот (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теор., техн., експлуатацій).
- •2.5. Перевірка по чиннику доставки - вибір і розрахунок двигунів конвеєра в лаві.
- •Значення коефіцієнта ω рекомендується набувати: ─ для конвеєрів типу ск - 0,75, типу с - 0,55, типу ср - 0,6, типу сп - 1,2.
- •2.6 Послідовність і графік монтажних робіт.
- •2.6.1. Послідовність і графік монтажних робіт комплексу першої групи.
- •2.6.2. Послідовність монтажних робіт комплексів другої групи.
- •2.6.3. Послідовність монтажних робіт комплексів третьої групи.
- •2.6.4. Послідовність монтажних робіт комплексів четвертої групи.
- •2.7. Підготовка розрізної печі і камер для монтажу робіт.
- •2.9.Контрольная зборка комплексу на поверхні.
- •2.10. Доставка устаткування до ствола і спуск в шахту.
- •2.11. Приймання устаткування під стволом і доставка його до приймаль-ного майданчика біля монтажної камери.
- •2.11.1. Транспортування устаткування по горизонтальних виробленнях.
- •2.11.2. Транспортування устаткування по виробленнях ділянки здобичі.
- •2.11.3. Доставка устаткування по монтажній камері.
- •2.13. Монтаж допоміжного устаткування (насосних станцій, устаткуван-ня пилегашения, магнітної станції, штрекового конвеєра і іншого штре-кового устаткування).
2.4.3. Визначення продуктивності стругової установки.
Продуктивність стругової установки розраховують за методикою, прий-нятою для вузкозахопних комбайнів з урахуванням особливостей стругової виїмки.
Теоретична продуктивність стругової установки (т/хв.) визначається з вираження
де; h - середня товщина стружки за один прохід струга, м;
m - потужність пласта, що виймається, з урахуванням верхньої пачки, що самообвалюваєтся, м;
Vс - швидкість струга (різання), м/хв.;
γ - щільність вугілля в масиві, т/м3.
Продуктивність струга має бути пов'язана з продуктивністю скребкового конвеєра qk (т/хв), яка має бути приблизно на 20% вище
де; S - допустима площа поперечного перерізу вантажопотоку конвеєра, м2 (для конвеєрів СП202 її можна приймати рівною 0,22 м2 рахуючи вибій як другий борт);
γн - щільність вугілля в насипанні, т/м3;
Vк - швидкість скребкових ланцюгів конвеєра, м/с.
При розрахунку продуктивності стругової установки необхідно врахову-вати прийнятий режим її роботи. Розрізняють два основні режими.
I - швидкість струга менше швидкості конвеєра (Vc - Vk), причому Vc/Vk≤0,5. В цьому випадку має місце силовий режим різання. Для повного завантаження конвеєра необхідно збільшувати товщину стружки, враховуючи опірність вугілля різанню, енергоозброєність і надійність стругової установ-ки. На такому режимі працюють, наприклад, стругові установки УСТ2М і 1УСБ67. При силовому режимі покращується сортність вугілля, зменшується число перемикань приводу і проходів струга.
II - швидкості струга і конвеєра можна змінювати шляхом перемикання коробки швидкостей в редукторах приводів, причому Vc > Vk і Vc/ Vk>1,0. Такий режим характерний для стругових установок СО75, СН75 і УСВ. За рахунок перемикання швидкостей можна встановити раціональне співвідно-шення для конкретних гірничо-геологічних умов, витримуючи умову
Vc/ Vk = 2 - 3. При цьому швидкість струга в 2 - 3 рази більше швидкості скребкового ланцюга конвеєра, тобто досягається швидкісний або виперед-жаючий режим.
При рухі в одному напрямі з рухом скребкового ланцюга струг виперед-жає її і залишає за собою на конвеєрі занурений шар вугілля. При зворотному ході струг вантажить вугілля на вже завантажений ним шар. Тому можливі випадки, коли на конвеєрі знаходитимуться 2 - 3 шари вугілля. Переваги швидкісного режиму - рівномірний потік вугілля з лави, висока продуктив-ність, недоліки - збільшення питомих енерговитрат на різання, числа прохо-дів струга і перемикань приводу.
Технічна продуктивність стругової установки (т/ч) визначається з ви-раження
чи
де; kтех - коефіцієнт технічної досконалості установки (kтех<1), що враховує витрати часу на допоміжні операції і усунення несправностей, які залежать безпосередньо від стругової установки і умов її роботи. kтех можна приймати рівним 0,6 - 0,8.
Експлуатаційна продуктивність стругової установки (т/зміну) визна-чається з вираження.
де; Т = 360 - тривалість зміни здобичі, хв.;
kм - коефіцієнт машинного часу, визначуваний на основі хрономет-ражних спостережень або розрахунковим шляхом, kм<1.
Коефіцієнт машинного часу kм має велике значення: характеризуючи міру використання стругової установки в конкретних гірничо-геологічних умовах, він враховує витрати часу як на допоміжні операції і усунення непо-ладок безпосередньо в струговій установці, так і на організаційні і технічні заходи в лаві не залежні від стругової установки. До організаційних втрат відносяться: несвоєчасна подача порожніх вагонеток, маневрові операції на вантажному пункті, відключення напруги, вывал породи в лаві, неукомплек-тованость очисного забою робітниками, неполадки з іншою технікою в очис-ному вибої і тому подібне
Коефіцієнт машинного часу роботи стругових установок в середньому складає 0,25 - 0,35, а у передових бригад він досягає 0,5 - 0,6. Збільшення кое-фіцієнта машинного часу роботи внєкових машин є основним завданням в підвищенні навантаження на лаву і продуктивність праці.
У конкретних горно-геологічних умовах (m = const) експлуатаційна про-дуктивність стругової установки залежить лінійно від коефіцієнта машинного часу, товщини стружки і швидкості струга.
Експлуатаційна продуктивність стругової установки, визначена розра-хунковим шляхом, має бути перевірена по газовому чиннику.