2.4.2. Продуктивність комплексу.

При правильному виборі і ув'язці параметрів устаткування, що входять в очисний комплекс, теоретична продуктивність комплексу фактично дорівнює продуктивності основної машини комплексу - очисного комбайна. Устатку-вання, що входить в очисний комплекс, повинне забезпечувати роботу очис-ного комбайна з теоретичною продуктивністю Q_теор.

Тому визначена розрахунковим шляхом максимально можлива продук-тивність комбайна (теоретична) має бути перевірена по газовому чиннику (допустимою за умовами провітрювання з урахуванням газоносності пласта, що розробляється), за швидкістю кріплення услід за виїмкою і продуктивніс-тю забійного конвеєра. Швидкість кріплення услід за виїмкою V_кр (м/хв.) по-винна задовольняти наступним умовам:

KV_кр > V_n (11)

де; k - коефіцієнт, що враховує горно-геологічні умови очисного вибою,:

k = 0,9 за сприятливих умов (стійка покрівля)

k = 0,8/0,6 - в середніх умовах

k = 0,4/0,2 - в несприятливих умовах;

де; l_кр - крок пересування секцій крепи по довжині лави (ширина сек-цій), м;

t_кр - норматив часу на пересування однієї секції, хв.

Практично в сучасних очисних комплексах з механізованими крепями швидкості кріплення складають:

Тип крепі	М87	МК97	"Донбас"	МК	ОКП
Швидкість кріплення, м/хв.	5.5	4.8	4.6	4.0	2.1

Для забезпечення стійкості роботи комбайна бажано приймати швидкість кріплення на 20% вище за робочу швидкість переміщення комбайна. Для під-вищення швидкості кріплення можуть бути застосовані наступні способи:

-пересування секцій услід за виїмкою через одну з тим, щоб услід інший робітник пересував до вибою не пересунуті секції;

-автоматизоване або дистанційне групове управління пересуванням секцій крепі (наприклад, комплекс КМ87ДГА), що дозволяє доводити швидкість кріплення до 6 -8 м/хв.

Теоретична продуктивність вибійного конвеєра має бути прийнята на 20 - 30% вище, ніж у комбайна.

Продуктивність комплексу :

Q_компл = К_мQ_теор т/хв. (12)

де; К_м - коефіцієнт машинного часу використання комбайна з урахуван-ням надійності крепи і конвеєра.

Орієнтовно

Тип комбайна	Опірність вугілля різанню кН/м
	180	180-240	240-360
	Значення Км
КА80;1ГШ68;2К52МЧ;МК67;1К103;	0,43-0,58	0,41-0,61	0,45-0,53
КШ3М;1К1014;КШ1КГУ	0,55-0,64	0,57-0,68	-

Змінна продуктивність комплексно-механізованого очисного забою

Q_зм = 60Q_компл·Т_зм, т/см (13)

де; Т_зм - тривалість зміни, ч

Добове навантаження на забій визначається залежно від числа змін здо-бичі

де; n - число змін здобичі.

Другий варіант

Продуктивність очисного комбайна Q_теор (т/ч) можна визначити, якщо відомі питома енергоємність Нω (кВт·ч/т) процесу руйнування вугілля і по-тужність приводу N_р (кВт), що витрачається на різання;

де; η - к.п.д. приводу виконавчого органу;

S_ср - площа поперечного перерізу стружки на усіх різцях, м².

При різанні з відкритої поверхні вибою в сталому режимі роботи машини питома енергоємність

де; 0,272·10-6 - перевідний коефіцієнт, кВт·ч/ Н·м;

Z_ср - сума середніх значень зусиль різання на різцях, м².

Енергоємність процесу руйнування вугілля визначає продуктивність ма-шини, тому на практиці завжди слід прагнути до того, щоб вона була міні-мальною.

Методику розрахунку сил різання, подачі і потужності очисного комбай-на дивися (Яцких В. Г. . 1974г с171).