
- •Методичний посібник
- •1.1. Загальні відомості про шахту
- •1.2. Початкові дані до розрахунку ділянки шахти - детальна характеристика пласта, прийнятого до проектування.
- •1.3. Гірські роботи на проектованій ділянці
- •1.3.1. Підготовка шахтного поля.
- •1.3.2. Вибір систем розробки.
- •1.3.3. Визначення довжини лави.
- •1.3.4. Перевірка довжини лави за умовами вентиляції.
- •1.3.5. Підготовчі роботи на ділянці і їх механізації.
- •2. Спеціальна частина.
- •2.1. Вибір машин і механізмів для механізації виїмки і доставки вугілля, кріплення і управління покрівлею.
- •2.1.1. Вибір типу і типоразмера механізованого комплексу.
- •2.1.2. Вибір типу виємковой машини.
- •2.1.3. Вибір типу механізованої крепі.
- •2.1.4. Попередній вибір комплексу.
- •2.1.5. Приклади вибору типу і типоразмера механізованого комплексу. Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2.3. Паспорт кріплення і управління покрівлею.
- •2.4. Перевірка устаткування для очисних робіт (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теоретичною, технічною експлуатаційною).
- •2.4.1. Продуктивність очисних комбайнів.
- •2.4.2. Продуктивність комплексу.
- •Другий варіант
- •2.4.3. Визначення продуктивності стругової установки.
- •Продуктивність струга має бути пов'язана з продуктивністю скребкового конвеєра qk (т/хв), яка має бути приблизно на 20% вище
- •2.4.4. Перевірка устаткування для очисних робот (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теор., техн., експлуатацій).
- •2.5. Перевірка по чиннику доставки - вибір і розрахунок двигунів конвеєра в лаві.
- •Значення коефіцієнта ω рекомендується набувати: ─ для конвеєрів типу ск - 0,75, типу с - 0,55, типу ср - 0,6, типу сп - 1,2.
- •2.6 Послідовність і графік монтажних робіт.
- •2.6.1. Послідовність і графік монтажних робіт комплексу першої групи.
- •2.6.2. Послідовність монтажних робіт комплексів другої групи.
- •2.6.3. Послідовність монтажних робіт комплексів третьої групи.
- •2.6.4. Послідовність монтажних робіт комплексів четвертої групи.
- •2.7. Підготовка розрізної печі і камер для монтажу робіт.
- •2.9.Контрольная зборка комплексу на поверхні.
- •2.10. Доставка устаткування до ствола і спуск в шахту.
- •2.11. Приймання устаткування під стволом і доставка його до приймаль-ного майданчика біля монтажної камери.
- •2.11.1. Транспортування устаткування по горизонтальних виробленнях.
- •2.11.2. Транспортування устаткування по виробленнях ділянки здобичі.
- •2.11.3. Доставка устаткування по монтажній камері.
- •2.13. Монтаж допоміжного устаткування (насосних станцій, устаткуван-ня пилегашения, магнітної станції, штрекового конвеєра і іншого штре-кового устаткування).
2.4.1. Продуктивність очисних комбайнів.
I варіант.
Виємкова машина (вузкозахопний комбайн, струг), будучи основною машиною сучасного комплексно-механізованого очисного вибою, визначає навантаження на вибій, продуктивність праці і інші техніко-економічні по-казники роботи.
Продуктивність очисних комбайнів визначається в загальному випадку кількістю корисної копалини (вугілля, сланцю і тому подібне), що добуваєть-ся в одиницю часу. Розрізняють теоретичну, технічну і експлуатаційну про-дуктивність очисного комбайна.
Теоретична продуктивність комбайна визначається кількістю вугілля, здобутого за одиницю часу при безперервній продуктивній його роботі
де; m - середня потужність пласта по довжині забою, м;
В - ширина захоплення виконавчого органу, м;
Vn - максимально можлива в конкретних умовах швидкість подачі комбайна, м/мін;
γ - щільність вугілля, т/м3.
Можлива швидкість переміщення комбайна при виїмки вугілля в конк-ретних умовах забою
де; Nуст - стійка потужність електродвигуна комбайна, кВт;
Нω - питомі енерговитрати на виїмку вугілля, кВТ·ч/т.
Для електродвигунів із зовнішнім обдуванням типу ЭДКО можна прий-мати Nуст = 0,7/0,9N4; для електродвигунів з водяним охолодженням типу ЭКВ Nуст - 0,9/1,1Nдлит,
де; N4 і Nдлит - відповідно годинна і тривала потужність електродвигуна.
Питомі енерговитрати залежать від опірності вугілля різанню і конст-рукції виконавчих органів комбайна.
Залежність питомих енерговитрат Нω виїмки вугілля комбайна з шне-ковими виконавчими органами від опірності вугілля різанню Адис для в'язкого вугілля. Для крихкого вугілля ці значення питомих енерговитрат приблизно на 20- 25% нижчі. Визначена по формулі (2) швидкість переміщення при виїмки не повинна перевищувати технічно можливу, тобто для комбайнів з механізмом переміщення Г405 - 5-6 м/хв. З формули (1) видно, що теоретична продуктивність комбайна визначається умовами його роботи (m, γ), режим-ними (Vn) і конструктивними (В) параметрами, по теоретичній продуктивнос-ті комбайна вибирається устаткування усього технологічного ланцюга від ви-бою до головної транспортної магістралі.
З формули (1) видно, що для збереження заданої продуктивності ком-байна при зменшенні потужності пласта необхідно збільшувати швидкість переміщення і ширину захоплення. Зазвичай ширина захоплення для тонких пластів приймається 0,8 м і в перспективі 1 м Теоретична продуктивність су-часних вузкозахопних комбайнів складає 2-8 т/хв., випробовуються комбайни з продуктивністю 10-15 т/хв.
Технічна продуктивність комбайна Qтех це среднечасовая (чи среднесме-ная) продуктивність за повний цикл виїмки вугілля з урахуванням витрат ча-су на виконання властивих машині допоміжних операцій і на усунення від-мов, пов'язаних з конструкцією комбайна і технологічною схемою його робо-ти. Завжди Qтех < Qтеор
де; kтех < 1 - коефіцієнт технічно можливій безперервності роботи ком-байна в конкретних умовах експлуатації.
де; Т - час продуктивної роботи комбайна по виїмці вугілля.
де; L - довжина лави, м
lн - довжина ніш, м (при безнишевой виїмки вугілля lн = 0).
За час повного циклу роботи комбайна загальні витрати часу на допо-міжні операції, не поєднані з його роботою, складає
ТВ.О. = ТМ.О. + ТК.О. + ТЗ.Р. + ТУ.Н. (5)
де; ТМ.О. - витрати часу в течії циклу на несуміщені маневрові операції (порожнє опрацювання машини, перегін машини в початкове положення і тому подібне); цей час може прийматися за даними хронометражних спос-тережень стосовно конкретного типу комбайна і технологічної схеми його роботи.
Наприклад, при односторонній схемі виїмки ТМ.О. = L/Vм (Vм- маневрова швидкість переміщення комбайна), при челноковой схемі роботи ТМ.О. = 0;
ТК.О. - витрати часу на кінцеві операції, можна приймати в межах
15-30 хв.
При праці вузкозахопного комбайна за челноковой схемою кінцеві опе-рації складаються з підготовки машини до виїмки вугілля у зворотному на-прямі: механізована перестановка вантажного пристрою; реверсування вико-навчого органу; пересування кінцевої голівки конвеєра, комбайна і крепі до вибою і тому подібне;
ТЗ.Р. - витрати часу на заміну зношених різців при відомому їх питомій витраті
де; L - довжина очисного вибою, м
Z - питома витрата різців, шт/т;
tЗ.Р. - час на заміну одного різця, хв.
Питома витрата різців залежить від їх стійкості, від фортеці і абразивнос-ті вугілля. Для найбільш поширених різців, армованих твердим сплавом, їх витрата складає:
при роботі на м'якому вугіллі (f = 0,7/1.0) Z = 0,005/0,01 шт/т;
вугіллі середньої фортеці (f = 1.0/1.5) Z = 0,01/0,1 шт/т;
міцних і дуже міцних (f = 2.0 і більше) Z = 0,1/0,25 шт/т.
Час заміни одного різця при швидкознімному кріпленні в різцетримачах складає близько 0,5хв., при стопорному кріпленні 2-3хв. В середньому час на заміну різців на цикл складає ТЗ.Р. = 10/15хв.;
ТУ.Н. (хв.) - витрати часу на усунення відмов (неполадок і несправностей) в роботі комбайна залежать від його надійності, яка характеризується коефі-цієнтом готовності kr
Для узкозахватных комбайнів типів ГШ, 1К101 kr = 0.8/0.9. Знаючи kr. Визначаємо
Підставляючи знайдені значення і виробивши перетворення у формулі (4), отримаємо
Визначивши таким чином kтех знаходимо по формулі (3) технічну про-дуктивність комбайна Qтех.
Експлуатаційна (смішна) продуктивність комбайна Qэ (т/зміну) визна-чається з урахуванням усіх витрат часу як на виконання допоміжних опера-цій, так і на усунення організаційних і технічних неполадок в конкретних умовах очисного вибою, не пов'язаних безпосередньо з роботою комбайна (обмін вагонеток на вантажному пункті, очікування порожняка, відсутність електроенергії, затримка із-за відставання кріплення, усунення вивалів поро-ди і тому подібне).
Усі ці витрати часу враховуються коефіцієнтом безперервності роботи комбайна при його експлуатації, званому також коефіцієнтом машинного часу kэ.
Експлуатаційна продуктивність комбайна :
Qэ = kэ ·60QтеорТзм = kэ ·60mBVnγТзм, т/зміну (9)
де; Тзм - тривалість зміни, ч;
Qтеор - теоретична продуктивність машини, відповідна остаточно виб-раним параметрам її роботи, т/ч [см (1)].
Коефіцієнт машинного часу kэ зазвичай на 8 - 10 % нижче за коефіцієнт kтех. Він може бути визначений також з вираження:
де; Тэ.о. - це час усунення експлуатаційних неполадок (простоїв), не пов'язаних безпосередньо з роботою комбайна; орієнтовно Тэ.о. = 25/30хв.