2. Спеціальна частина.
2.1. Вибір машин і механізмів для механізації виїмки і доставки вугілля, кріплення і управління покрівлею.
2.1.1. Вибір типу і типоразмера механізованого комплексу.
Тип і типоразмер механізованого комплексу вибирають при складанні планів розвитку шахти в цілях раціонального розкроювання шахтного поля і визначення технологічної схеми виїмки вугілля для намічаних до відробітку выемочных ділянок.
Для правильного вибору технології робіт по виїмці вугілля із застосу-ванням механізованого комплексу виробляється порівняння початкових да-них за гірничо-геологічними і гірничотехнічними умовами наміченої до від-робітку виємкової ділянки шахтного поля з даними технічних характеристик механізованих комплексів.
Основними критеріями при виборі типу і типоразмера механізованого комплексу для конкретних гірничо-геологічних умов являються природні мінімальна m1, максимальна m2 потужності, мінімальний (1 і максимальний (2 кути падіння пласта.)
Кількісні значення критеріїв зіставляються з показниками нижнього mmn, і верхнього mmаx, (макс меж застосування комплексів по потужності і кутам падіння пласта, приведених в технічних характеристиках. Якщо при зістав-ленні параметрів комплексів і початкових даних выемочного ділянки по по-тужності і кутам падіння пласта виконуються необхідні вимоги, тобто те
заздалегідь визначається один або декілька типів комплексів, які можна зас-тосувати в цих умовах.
2.1.2. Вибір типу виємковой машини.
При відповідності параметрів одного або декількох типів комплексів початковим даним гірничо-геологічних умов виємковлї ділянки по діапазону потужності і кутам падіння пласта виробляється порівняння даних по опір-ності вугілля різанню. Такі природні чинники, як потужність, кут падіння пласта і опірності вугілля різанню, визначають тип і продуктивність виємоч-ної машини комплексу, тобто можливість застосування стругового або ком-байнового комплексів.
2.1.3. Вибір типу механізованої крепі.
Подальше порівняння початкових даних горно-геологічних умов виєм-кової ділянки з параметрами технічних характеристик комплексів вироб-ляєтся по категоріях порід покрівлі по обвалюванію (А), стійкості нижнього шару покрівлі (Б) і міцності на втискування (σвд) або стійкості верхнього шару грунту (П), що визначають можливість застосування в цих умовах комплексу з певним типом механізованої крепі : підтримує, подтримующе-захисної (щитовою) або такої, що захисно-підтримує.
Категорія порід по обвалюваємости (А) визначає здатність (опір підтри-мувальної частини, посадочного ряду, початкового розпору), що несе, і тип механізованої крепі по характеру її взаємодії з покрівлею (що підтримує, подтримуще-захисної, така, що захисно-підтримує).
Стійкість нижнього шару покрівлі (Б) визначає вибір комплексу з відпо-відним кроком розставляння секцій механізованої крепі, кроком, порядком (послідовно одна за одною, через одну, групами) і способом (у контакті з по-крівлею, з відривом від покрівлі) пересування секцій, коефіцієнтом затягуван-ня покрівлі.
Для кровель легко- і среднеобвалюваємих (А1 і А2), середній стійкості (Б4 і Б5) доцільно застосовувати комплекси з механізованими крепями підтриму-вального (1М103, МК98, МК97Д, 2МКД, 1М88, М87УМ, КД-90 та ін.) або подтримующе-захисної (КД80, ДМ, МК75 та ін.) типу з опором підтриму-вальної частини до 500кН/м2, посадочного ряду - до 950 кН/м Для покрівель важкообвалюваємих (А3) доцільно застосовувати комплекси з механізовани-ми крепями підтримувального і подтримующе-захисного типу з опором під-тримувальної частини 600 кН/м2 і більше, посадочного ряду - 1000 кН/м і більше, первинним розпором не менше 0,7 номінального опору підтриму-вальної частини.
В умовах легкообвалюваємих кровель (А1) з нестійким нижнім шаром безпосередньої покрівлі (Б3) тонких пологих пластів переважно застосовувати комплекси з механізованими крепями подтримующе-захисного типу з актив-ними консольними частинами перекриття, пересуванням секцій з активним підпором покрівлі услід за проходом виконавчого органу виємкової машини, що мають коефіцієнт затягування покрівлі не менше 0,9. При виїмки пластів середньої потужності з аналогічними умовами (А1, Б3) перевага віддається комплексам з механізованими крепями захисно-підтримувального типу.
Міцність на втискування (σвд) і стійкість верхнього шару(П) порід грунту визначають вибір механізованої крепі комплексу після питомого тиску під-став секцій на грунт пласта. При грунтах з незначним опором на втискування слід застосовувати комплекси, механізована крепь яких забезпечує питомі тиски не більше 0,8 Мпа.
На пластах, небезпечних по раптових викидах вугілля і газу, доцільно застосовувати автоматизовані комплекси або комплекси з дистанційним управлінням машин, технологію виїмки без постійної присутності людей в очисному вибої. Наявність тектонічних порушень, що переходяться, в межах виємковой ділянки зумовлює вибір маневренішої ділянки зумовлює вибір ма-невренішого механізованого комплексу.
При частковій невідповідності технічної характеристики комплексу гір-ничо-геологічним умовам мають бути розглянуті технічні рішення, рекомен-довані інститутом, спрямовані на зниження негативного впливу середовища на роботу комплексу. Наприклад, при слабкому грунті рекомендується за-стосування розширювачів підстав; при важко керуємої покрівлі - її разуп-рочнение, а при місцевих стоншуваннях пластах - притяла бічних порід.