- •Методичний посібник
- •1.1. Загальні відомості про шахту
- •1.2. Початкові дані до розрахунку ділянки шахти - детальна характеристика пласта, прийнятого до проектування.
- •1.3. Гірські роботи на проектованій ділянці
- •1.3.1. Підготовка шахтного поля.
- •1.3.2. Вибір систем розробки.
- •1.3.3. Визначення довжини лави.
- •1.3.4. Перевірка довжини лави за умовами вентиляції.
- •1.3.5. Підготовчі роботи на ділянці і їх механізації.
- •2. Спеціальна частина.
- •2.1. Вибір машин і механізмів для механізації виїмки і доставки вугілля, кріплення і управління покрівлею.
- •2.1.1. Вибір типу і типоразмера механізованого комплексу.
- •2.1.2. Вибір типу виємковой машини.
- •2.1.3. Вибір типу механізованої крепі.
- •2.1.4. Попередній вибір комплексу.
- •2.1.5. Приклади вибору типу і типоразмера механізованого комплексу. Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2.3. Паспорт кріплення і управління покрівлею.
- •2.4. Перевірка устаткування для очисних робіт (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теоретичною, технічною експлуатаційною).
- •2.4.1. Продуктивність очисних комбайнів.
- •2.4.2. Продуктивність комплексу.
- •Другий варіант
- •2.4.3. Визначення продуктивності стругової установки.
- •Продуктивність струга має бути пов'язана з продуктивністю скребкового конвеєра qk (т/хв), яка має бути приблизно на 20% вище
- •2.4.4. Перевірка устаткування для очисних робот (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теор., техн., експлуатацій).
- •2.5. Перевірка по чиннику доставки - вибір і розрахунок двигунів конвеєра в лаві.
- •Значення коефіцієнта ω рекомендується набувати: ─ для конвеєрів типу ск - 0,75, типу с - 0,55, типу ср - 0,6, типу сп - 1,2.
- •2.6 Послідовність і графік монтажних робіт.
- •2.6.1. Послідовність і графік монтажних робіт комплексу першої групи.
- •2.6.2. Послідовність монтажних робіт комплексів другої групи.
- •2.6.3. Послідовність монтажних робіт комплексів третьої групи.
- •2.6.4. Послідовність монтажних робіт комплексів четвертої групи.
- •2.7. Підготовка розрізної печі і камер для монтажу робіт.
- •2.9.Контрольная зборка комплексу на поверхні.
- •2.10. Доставка устаткування до ствола і спуск в шахту.
- •2.11. Приймання устаткування під стволом і доставка його до приймаль-ного майданчика біля монтажної камери.
- •2.11.1. Транспортування устаткування по горизонтальних виробленнях.
- •2.11.2. Транспортування устаткування по виробленнях ділянки здобичі.
- •2.11.3. Доставка устаткування по монтажній камері.
- •2.13. Монтаж допоміжного устаткування (насосних станцій, устаткуван-ня пилегашения, магнітної станції, штрекового конвеєра і іншого штре-кового устаткування).
1.3.4. Перевірка довжини лави за умовами вентиляції.
Виходячи з практичних даних роботи шахти на проектованій ділянці приймається довжина лави (L).
Прийнята довжина лави перевіряється за умовами вентиляції по наступній формулі:
де; V = 6 м/з - гранично допустима швидкість руху повітря в лаві по ПБ
S - площа перерізу простору лави, по якому проходить повітря
,
де; m - потужність пласта, що виймається
b - ширина робочого простору лави,
φ - коефіцієнт, загроможденность призабойного простору, що враховує,
Квп - коэф., що враховує рух повітря по виробленому простору, прилеглому до робітника
d = 1% - допустима концентрація метану у витікаючому струмені лави згід-но ПБ
U - добове посування лави
- об'ємна вага вугілля,т/м3
q - відносна метанообильность лави, м3/т
Кн - коэф., що враховує нерівномірність виділення метану в лаві.
Прийнята довжина лави має бути не більше за довжину, отриману за умовами вентиляції.
1.3.5. Підготовчі роботи на ділянці і їх механізації.
За відповідних горно-геологічних умов, високій організації праці в очис-ному вибої і на транспорті при застосуванні комплексів навантаження на очисний вибій може складати до 5000 - 6000 т/доба. Для досягнення такого видобутку вугілля необхідно правильно підібрати гірничо-геологічні умови і параметри очисної ділянки і оснастити його допоміжним устаткуванням від-повідної продуктивності.
До введення комплексу в експлуатацію на шахті стосовно гірничо-гео-логічних умов має бути розроблений проект підготовки комплексно-механі-зованої ділянки (Які мають бути проведені гірські вироблення, їх призначен-ня, переріз, розміри).
Переріз конвеєрного штреку у світлу повинно бути не менше 5,3 м2 і заввишки не менше 2 м, що визначається в основному розмірами штрекового устаткування комплексу - насосних і магнітній станції і станції зрошування. Бічні проміжки між елементами крепи штреку і промовцями частинами штре-кового устаткування відповідно до ПБ мають бути не менше 0,7 м для прохо-ду людей з одного боку і 0,25м- з іншою.
У зв'язку з тим, що вугілля по штреку доставляють стрічкові конвеєри, потрібно дотримання прямолінійності штреку при його проведенні.
Переріз конвеєрного штреку визначається також інтенсивністю підду-вання грунту, гірським тиском і іншими чинниками. Проміжки між верхняка-ми крепі і стрічкою конвеєра, а також проміжки між верхняком і найбільш виступаючою частиною штрекового устаткування повинні відповідати прави-лам безпеки.
Практика експлуатації комплексів на шахтах показує, що прокладення поряд з конвеєром рейкової колії для доставки по конвеєрному штреку до нижньої частини лави матеріалів і устаткування економічно виправдана. Ви-ходячи з цього за усіх інших рівних умов конвеєрний штрек має бути проведений перерізом, достатнім для установки конвеєра і рейкової колії.
Переріз вентиляційного штреку вибирають відповідно до розмірів ваго-неток, що застосовуються на шахті, а також за умовами вентиляції, але не менше 4,6 м2 у світлу і заввишки не менше 2 м
Потім описуються засоби механізації для проведення підготовчих ви-роблень.
