
- •Методичний посібник
- •1.1. Загальні відомості про шахту
- •1.2. Початкові дані до розрахунку ділянки шахти - детальна характеристика пласта, прийнятого до проектування.
- •1.3. Гірські роботи на проектованій ділянці
- •1.3.1. Підготовка шахтного поля.
- •1.3.2. Вибір систем розробки.
- •1.3.3. Визначення довжини лави.
- •1.3.4. Перевірка довжини лави за умовами вентиляції.
- •1.3.5. Підготовчі роботи на ділянці і їх механізації.
- •2. Спеціальна частина.
- •2.1. Вибір машин і механізмів для механізації виїмки і доставки вугілля, кріплення і управління покрівлею.
- •2.1.1. Вибір типу і типоразмера механізованого комплексу.
- •2.1.2. Вибір типу виємковой машини.
- •2.1.3. Вибір типу механізованої крепі.
- •2.1.4. Попередній вибір комплексу.
- •2.1.5. Приклади вибору типу і типоразмера механізованого комплексу. Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2.3. Паспорт кріплення і управління покрівлею.
- •2.4. Перевірка устаткування для очисних робіт (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теоретичною, технічною експлуатаційною).
- •2.4.1. Продуктивність очисних комбайнів.
- •2.4.2. Продуктивність комплексу.
- •Другий варіант
- •2.4.3. Визначення продуктивності стругової установки.
- •Продуктивність струга має бути пов'язана з продуктивністю скребкового конвеєра qk (т/хв), яка має бути приблизно на 20% вище
- •2.4.4. Перевірка устаткування для очисних робот (комбайна або стругової установки, комплексу) по чинниках продуктивності (теор., техн., експлуатацій).
- •2.5. Перевірка по чиннику доставки - вибір і розрахунок двигунів конвеєра в лаві.
- •Значення коефіцієнта ω рекомендується набувати: ─ для конвеєрів типу ск - 0,75, типу с - 0,55, типу ср - 0,6, типу сп - 1,2.
- •2.6 Послідовність і графік монтажних робіт.
- •2.6.1. Послідовність і графік монтажних робіт комплексу першої групи.
- •2.6.2. Послідовність монтажних робіт комплексів другої групи.
- •2.6.3. Послідовність монтажних робіт комплексів третьої групи.
- •2.6.4. Послідовність монтажних робіт комплексів четвертої групи.
- •2.7. Підготовка розрізної печі і камер для монтажу робіт.
- •2.9.Контрольная зборка комплексу на поверхні.
- •2.10. Доставка устаткування до ствола і спуск в шахту.
- •2.11. Приймання устаткування під стволом і доставка його до приймаль-ного майданчика біля монтажної камери.
- •2.11.1. Транспортування устаткування по горизонтальних виробленнях.
- •2.11.2. Транспортування устаткування по виробленнях ділянки здобичі.
- •2.11.3. Доставка устаткування по монтажній камері.
- •2.13. Монтаж допоміжного устаткування (насосних станцій, устаткуван-ня пилегашения, магнітної станції, штрекового конвеєра і іншого штре-кового устаткування).
Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України
Краснодонский промислово- економічний коледж
Методичний посібник
для виконання дипломного проекту на тему:
"Монтаж та демонтаж очисного механізованого комплексу"
1.1. Загальні відомості про шахту
Місце знаходження шахти, адміністративне підпорядкування, найближ-ча залізнична станція. Геологічна характеристика поля шахти. Кількість плас-тів, їх потужність, кут падіння, газонебезпека. Форми виділення метану. Не-безпека по раптових викидах вугілля і газу, марки вугілля, схильність до са-мозаймання, властивості вугільного пилу, водоносність. Відстань між пласта-ми. Характеристика вміщуючих порід. Розміри шахтного поля і його балан-сові і промислові запаси. Продуктивність шахти, термін служби.
Ці дані ведуться на конкретній шахті під час проходження виробничої практики.
1.2. Початкові дані до розрахунку ділянки шахти - детальна характеристика пласта, прийнятого до проектування.
Також береться на шахті під час проходження виробничої практики.
На основі, раніше описуваних, горно-геологічних умов шахти студент приймає вугільний пласт, по якому проектуватиметься гірська частина дип-ломного проекту.
Дається детальна характеристика вугільного пласта :
Символ пласта;
Марка вугілля;
Потужність пласта;
Кут падіння пласта;
Характер бічних порід : грунти пласта, покрівлі пласта, схильність пласта до газовиділення.
1.3. Гірські роботи на проектованій ділянці
1.3.1. Підготовка шахтного поля.
У цьому розділі необхідно зробити вибір і описати схему підготовки шахтного поля. При цьому необхідно мати зважаючи на, що проведення вен-тиляційного і конвеєрного штреків залежно від довжини стовпа, що готуєть-ся, і умов провітрювання бажано здійснювати спареними штреками з прове-денням сбоек або одним забоєм на всю довжину стовпа. Розміри приштреко-вих целіків залежать від бічних порід, порядку відробітку сусідніх пластів і інших чинників, що впливають на стан штреків в процесі усього періоду існу-вання.
1.3.2. Вибір систем розробки.
Досвід експлуатації показав, що найбільш високі техніко-економічні показники при застосуванні механізованих виємкових комплексів були до-сягнуті при системі розробки шахтного поля довгими стовпами по простіру з відробітком пласта зворотним ходом і повним погашенням вентиляційного і відкочувального штреків.
При такій системі розробки в протилежність суцільній процеси прове-дення підготовчих вироблень не пов'язані з очисними роботами і тому посу-вання очисного вибою в заздалегідь підготовленому стовпі не стримується швидкістю проведення підготовчих вироблень. Майже повністю виключена одночасність доставки вугілля і породи, що зазвичай утрудняє роботу підзем-ного транспорту на ділянці і призводить до простоїв лав через нестачу порож-няка. Окрім цього, при цій системі розробки ділянку можливо обладнати без-перервною конвеєрною лінією. Істотною перевагою стовпової системи роз-робки є простіша схема провітрювання вироблень.
1.3.3. Визначення довжини лави.
Довжина лави також залежить від конкретних гірничо-геологічних і гір-ничотехнічних умов кожної шахти. Так, середня довжина лави, обладнаної комплексом КМ, - 87, складає 160 м В той же час є досвід роботи комплексу в лаві завдовжки більше 300 м Розрахунками встановлено, що для умов Донба-су довжина лави не повинна перевищувати 240 - 260 м Комплекси на лаву завдовжки більше 150 м поставляються по спеціальних договорах.
Застосування комплексу в лавах невеликої довжини (у коротших виємко-вих стовпах) може бути виправдане в окремих випадках створенням безпечні-ших умов роботи людей, наприклад, в наслідку труднощів управління покрів-лею при індивідуальній посадочній крепі, появи значних геологічних пору-шень або інших несприятливих чинниках.