27. Обл витрат на попутний видобуток (пв) і попутну прод.(пп

ПП – на добувних підпр-вах у хімі і металург-й пром-ті включ-ся витрати на руду, видобуту під час експлуатаційн гірничо-підготовчих робіт. ПВ оцінюється за середньорічною план-ю цеховою, шахтною (кар'єрною) с/в кор. копалин, що доб-ся з надр у процесі очисних робіт, за вирах-ням із неї витрат на гірничо-підготовчі роботи. На варт-ть попутно добутих кор. копалин, розраховану за наведеною вище методикою, зменш-ся витрати на експлуат гірничо-підготовчі роботи. Видобута під час проходки гірничо-капітальних виробок руда оцін-ся за діючими цінами й оплачується підпр-вом кап буд-ву. За відсутності цін на такі кор. копалини оцінка їх здійснюється за середньорічною плановою цеховою с/в. До обсягів випуску товарної прод вони не включ-ся. Попутна продукція – це прод одержаної одночасно з основним (цільовим) прод, т.б. в єдиному технологічному процесі. Ця прод за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і признач-ся для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам. ПП самостійно не кальк-ся. Її вартість, обчислена за визначеними цінами, вирах із с/в осн продукції. Під час кальк-ня продуктів, одержаних у комплексних вир-вах, вартість ПП виключ-ся з підсумкової с/в вир-тва усього комплексу продуктів, а величина витрат, що залиш-ся після цього, вважається витратами на основний продукт. Кількість та вартість ПП відображ-ся у статті кальк-ції "Попутна прод" з розподілом за видами із знаком мінус (-). Попутна прод оцін-ся:. за відпускними цінами за вирах-ням планової суми прибутку й витрат на реалізацію; за плановою с/в аналогічного продукту; за ціною їх можливого викор-ня-тільки для внутрішнього використання. Ціна можливого використання визначається як різниця між ціною матеріалу, що замінюється попутним продуктом, і сумою додаткових витрат, пов'язаних з підготовкою його до використання. ПП, що признач-ся для подальшої переробки, відображ-ся як рух НФ у вир-ві.

29. Напівфабрикатний та безнапівфабрикатний варіант зведеного обл витрат: сутність, відмінності, умови застосування, критична оцінка ефек-ті їх застосування.

Напівфабрикат – це продукт окремих технологічних фаз (переділів, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен ще пройти одну або кілька технологічних фаз (переділів тощо) обробки, перш ніж стати готовою продукцією. Але для даної стадії (фази, переділу) він є закінченим.

Якщо напівфабрикат для даної фази (переділу) є готовим і призначеним для іншого вир-ва за межами господарства, тобто реалізується, його облічують як готову продукцію, наявність якої на методику обліку зведення витрат не впливає. Якщо напівфабрикат (напівпродукт) призначений для подальшої обробки на цьому підприємстві, його міжцеховий рух облічується.

Облік витрат на вир-во може здійснюватися без бухг-го перерахування с/в напівфабрикатів власного вир-ва, якщо вони передаються з цеху в цех (безнапівфабрикатний варіант). У цьому разі витрати на виготовлення напівфабрикатів, деталей і вузлів враховуються в цехах у розрізі статей витрат.

Якщо застосовується напівфабрикатний варіант обліку зведення витрат, ведеться системний облік руху напівфабрикатів на рахунках у ході технологічного процесу. Передавання напівфабрикатів із цеху в цех або на склад відображається на рахунках як у кількісних, так і у вартісних показниках. З цією метою собівартість напівфабрикату кожного цеху обчислюють щомісяця шляхом сумування власних витрат та витрат, прийнятих від цехів попередньої обробки. При цьому с/в готового продукту визначається послідовним нашаруванням витрат кожного цеху у ході технологічного процесу.

Застосування напівфабрикатного варіанта обліку витрат обумовлено наявністю великого асортиментута кількості

напівфабрикатів власного виробництва і тим, що одні й ті ж напівфабрикати споживаються одночасно кількома різними цехами, а також нормуванням витрат вихідної сировини та матеріалів на напівфабрикати (напівпродукти), а не на кінцеву продукцію виробництва.

У разі застосування напівфабрикатного варіанта обл передавання напівфабрикатів власного виробництва з одного цеху (переділу) до іншого відображається в обліку за фактичною с/в. Крім обліку за фактичною с/в, напівфабрикати - власного вир-ва врах-ся - в поточному порядку за плановою (нормативною) собівартістю з наступним

доведенням планової (нормативної) собівартості напівфабрикатів до фактичної.

У звітній кальк-ції с/в напівфабрикатів власного вир-ва (як у разі безнапівфабрикатного, так і у разі

напівфабрикатного варіантів) включається до відповідни статей витрат, а в тих галузях, де напівфабрикати власного вир-ва виділені в окрему статтю, на них складаються окремі калькуляції за встановленими статтями витрат.