147. Державне регулювання умов праці.

Державне регулювання умов праці є одним з найважливіших соціальних завдань суспільства.Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. Реалізу­ються ці права через виконання вимог, викладених у законодав­чих актах.Так, правове регулювання умов і охорони праці в Кодексі за­конів про працю Укр.. не обмежується тільки главою «Охоро­на праці». Норми щодо умов та охорони праці містяться в бага­тьох статтях інших глав КЗпП України («Трудовий договір», «Робочий час», «Час ідпочинку», «Праця жінок», «Праця моло­ді», «Професійні спілки», тощо

Прий. 14 жовтня 1992 р. З У «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конститу­ційного права громадян на охорону їхнього життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником організації та працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, установлює єдиний порядок охорони праці в Укр..Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи та ор­ганізації незалежно від форм власності та видів їхньої діяльності.

Закон характеризують численні новов­ведення, наприклад, такі:—упровадження економічних методів управління охороною праці замість адміністративно-командних;

— застосування ряду додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування;— створення чіткої системи органів державного управління й нагляду за умовами та охороною праці;

— суттєве розширення прав і соціальних гарантій працівників, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на вироб­ництві або проф.. захв.,та сімей заг.;

— визначення місця й ролі колективного договору підпр. на виконанні завдань щодо поліпшення умов і безпеки праці,

незпечення встановлених законом прав і соціальних гарантій працівників,

Закон України «Про охорону праці» визначає соціально-еконо­мічні, організаційно-технічні, санаторно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи з охорони праці

148. Гігієнічна класифікація умов праці.

Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділя-ся 4 класи:

1-й клас — оптимальні умови, за яких зберігається не лише здров'я працівників, а й створюються передумови для підтри-ння високого рівня працездатності.

2-й клас — допустимі умови — хар-ться такими рів­нями факторів вироб. й труд. процесу, які не переви­щують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламен­тованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять неспр. впливу на стан здоров'я працюючих

3-й клас — шкідливі умови — харак-ться такими рів­нями шкідливих виробничих ф-орів, які перевищують гігієніч­ні нормативи та здатні несприятливо впливати на організм пра­ц.або його дітей.

Шк.. умови за ступенем перевищення гігієнічних норма­тивів та вираженості можливих змін в організмі працюючих по­діляються на 4 ступені:

1-й ступінь — умови праці хар-ються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового про­цесу, які, викликають функціональні зміни, що вихо­дять за межі фізіологічних коливань .2-й ступінь - - умови праці хар-ються такими рів­нями шкідливих факторів виробничого середовища та трудо­вого процесу, які здатні викликати стійкі функціональні пору­шення, 3-й ступінь — умови праці хар-ються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового про­цесу, які призводять до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості 4-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкі. факторів вир.середовища та трудового про­цесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної па­тології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездат­ності, а також до розвитку важких форм професійних захво­рювань з утратою загальної рацездатності.

4-й клас — небезпечні (екстремальні) умови — характеризу­ються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середо­вища та трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виник­нення важких форм гострих професійних уражень.

149. Оцінювання умов праці на в-цтві.

Оцін. умов праці на робочих місцях здійс­нюється на основі гігієнічної клас-ції праці для:— контролю умов праці на відповідність санітарним правилам і нормам;— атестації робочих місць за умовами праці; —санітарно-гігієнічної паспортизації стану вироб. під­приємств;— складання санітарн-гігієнічної хара-тики умов праці; —розслідув. випадків проф..захвор; —розробл. рекомендацій щодо поліпшення умов праці. Анал. умови праці, визнача­ють індекс відповідності фактичних умов нормативним (а) за такою формулою А=Уф/Ун, де Уф- фіктич. значення елемента умов праці, Ун-нормативне. Комплексне оцінювання всіх факторів вир. середовиища, трудового процесу, сукупних соціально-економічних чин­ників, які впливають на здоров'я та працездатність працівників у процесі трудової діяльності, здій. за допомогою атестації роб. місць., А робочих місць за умовами праці передбачає:— виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних вироб.факторів та причин їхнього утворення;— дослідження вироб.серед., важкості та напру­женості трудового процесу на роб. місці;— комплексне оцінювання чинників виро.серед. й характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітар­них норм;

Оцінювання проводиться за даними атестації робочих місць і спеціальних інструментальних вимірювань, які відображаються в карті умов праці на роб. місцях.Ступінь шкідливості факторів вир. серед. та важ­кості праці визначається в балах (від 1 до 3 б.) за гігієнічною класиф. праці.Кількість балів за кожним фактором проставляється в карті умов праці. Для оцінювання впливу фактора на умови праці вра­ховується час його дії протягом зміни. Х факт=Хст *Т, де Х факт-фактична оцінка, бали. Хст- Ступінь важкості пріці.

Т- відношення часу дії фа-ра до трив.зміни

Інтегральний показник важкості праці:

Ів.= Хопр.+∑Хі*(6-Хопр)/(н-1)*6

Хопр- величина рівня елемента який набрів найб. балів;∑Хі- сума величин рівнів усіх елементів, за инятком Хопр.

Н- кількість елементів умов праці.

Залежно від рівня інтегральної оцінки умов праці виділяють шість категорій важкості праці ст.. 253.