
- •1.Метод, методологія, методика
- •2.Сутність менеджменту персоналу і напрями його розвитку
- •3. Менеджмент персоналу як об'єктивне
- •4.Цілі та функції менеджменту персоналу.
- •5.Об'єкти та суб'єкти менеджменту персоналу. 5
- •6. Принципи та засоби менеджменту персоналу.
- •9. Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна
- •10. Взаємозв'язки дисципліни «Менеджмент персоналу» з іншими навчальними дисциплінами.
- •11. Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень
- •12. Ключові поняття менеджменту персоналу: менеджмент, персонал, організація.
- •13. Організація як соціальний інститут і об'єкт менеджменту
- •14.Спільна праця в організації, її переваги та недоліки у порівнянні з індивідуальною працею
- •15.Об'єктивна необхідність управління спільною працею
- •16. Персонал організації та його структцура
- •17.Основні якісні характеристики персоналу. 17
- •18. Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації
- •19. Характеристика пасивної політики менеджменту персоналу.
- •Характеристика реактивної політики менеджменту персоналу.
- •Характеристика превентивної політики менеджменту персоналу.
- •Характеристика активної політики менеджменту персоналу.
- •24. Зовнішні та внутрішні чинники стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •26. Принципи стратегії та політики менеджменту персоналу
- •27.Залежність стратегії та політики менеджменту персоналу від генеральної стратегії розвитку організації.
- •28.Характеристика та відмінності політики менеджменту персоналу в умовах бюрократичної та патерналістської моделей ринку праці.
- •29. Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.
- •33.Структура і призначення Класифікатора професій дк 003-95.
- •31.Закон України «Про оплату праці» та його значення в менеджменті персоналу.
- •34.Документи, які належать до нормативно-правової бази менеджменту персоналу і розробляються керівництвом організації для внутрішнього використання.
- •35. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •36.Структура і призначення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
- •38.Конвенції та рекомендації Міжнар. Організації праці.
- •39.Документи, які належать до науково-методичного забезпечення менеджменту персоналу і розробляються керівництвом організації для внутрішнього використання.
- •40.Сутність понять «інформаційне забезпечення» та «інформаційна система менеджменту персоналу».
- •42.Розподіл ролей між лінійними керівниками та службою персоналу у вирішенні завдань менеджменту персоналу.
- •43.Основні тенденції у галузі менеджменту персоналу, характерні для зарубіжних фірм та компаній.
- •44. Матеріально-технічне забезпечення менеджменту персоналу
- •45. Фінансове забезпечення менеджменту персоналу. Джерела коштів на оплату праці та інші форми матеріального заохочення найманих працівників.
- •46.Знання керівниками основ психології менеджменту — необхідна передумова ефективного управління спільною діяльністю.
- •47.Сутність функцій і ролей, які виконує керівник.
- •49.Соц.-психолог. Фактори трудової поведінки персоналу
- •50.Потреби та ціннісні орієнтації працівників, урахування їх у процесі мотивації трудової поведінки.
- •51.Сутність понять «комунікація» і «спілкування».
- •52.Компоненти структури спілкування.
- •53.Функції спілкування в управлінні персоналом.
- •54.Сутність зворотного зв'язку, його значення для ефективного управління.
- •55.Стресові фактори й управління ними
- •56.Типи та основні причини конфліктів в організації
- •57.Управління конфліктною ситуацією
- •58.Формування позитивного соціально-психологічного клімату.
- •59.Соціально-психологічні резерви колективу та методи їх використання для підвищення ефективності діяльності організації
- •60.Специфіка діяльності служб персоналу у ринкових умовах.
- •61.Роль служби персоналу у формуванні конкурентоспроможного персоналу.
- •62.Структура служби персоналу.
- •63.Функції та завдання служби персоналу.
- •65.Права, обов'язки й відповідальність керівника служби персоналу.
- •66.Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.
- •67. Номенклатура справ з кадрового діловодства
- •68.Склад кадрової документації та її призначення.
- •69. Документаційне забезпечення руху кадрів
- •70.Основні вимоги до складу та ведення особових справ працівників підприємства.
- •71.Правила заповнення, ведення та зберігання трудових книжок працівників в організації.
- •72.Сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.
- •73. Комп'ютеризація кадрового діловодства
- •74. Об'єктивні й суб'єктивні чинники зміни потреб організації в персоналі
- •75.Інформаційна база для визначення поточних і перспективних потреб організації у персоналі
- •76. Аналіз наявної чисельності та структури персоналу
- •77,78Сутність штатно-номенклатурного та балансового методів визначення потреб організації у персоналі.
- •79. Сутність методів екстраполяції, експертних оцінок та математичного моделювання
- •80.Зовнішній та внутрішній ринки праці як джерела поповнення й оновлення персоналу
- •81.Переваги та недоліки зовнішніх і внутрішніх джерел поповнення й оновлення персоналу.
- •82.Маркетинг ринку праці та ринку освітніх послуг
- •83. Методи професійного підбору кадрів
- •84.Співбесіда як метод відбору кандидатів на вакантні робочі місця.
- •85.Тестові випробовування як метод оцінювання кандидатів на вакантні робочі місця
- •86.Графологічна експертиза як метод оцінювання кандидатів на вакантні робочі місця
- •87. Розвиток персоналу як засіб забезпечення його конкурентоспроможності
- •88.Сутність, соціально-економічне значення і завдання розвитку персоналу.
- •89.Основні положення концепції людського капіталу.
- •90. Сутність та ступені професійно-технічної освіти.
- •91.Первинна професійна підготовка робітників на виробництві.
- •92. Первинна професійна підготовка персоналу у вищих навчальних закладах.
- •93. Форми підвищення кваліфікації та перепідготовки робітників.
- •94. Післядипломна освіта керівників, професіоналів і фахівців
- •95. Основні риси програми « Магістр бізнес –Адміністрування
- •96.Система неперервного навчання персоналу.
- •97. Сутність, значення та організація планування трудової кар’єри
- •99. Професійно- кваліфікаційне просування керівників, професіоналів, фахівців
- •100. Створення підготовки резерву на заміщення вакантних посад керівників.
- •101.Поняття, види та фактори руху персоналу.
- •102. Позитивні та негативні наслідки плинності персоналу.
- •103. Показники обороту, плинності та стабільності персоналу.
- •104. Основні процеси руху персоналу.
- •105 Розкрити сутність процесу уведення в посаду.
- •106. Сутність, види та етапи адаптації.
- •107. Типи переміщень працівників.
- •108. Абсентеїзм, його причини, наслідки та методи регулювання.
- •Підстави для припинення трудової угоди.
- •Наслідки та практичні дії роботодавців за умов скорочення працівників.
- •Система заходів пристосування персоналу до економічних змін.
- •112. Практика пристосування до економічних змін у зарубіжних фірмах та компаніях.
- •113. Методи розрахунку втрат від надмірного руху персоналу та звільнення працівників.
- •114. Значення та завдання регулювання трудової діяльності персоналу організації.
- •115. Чинники ефективності діяльності організації.
- •116. Сутність та значення визначення мети діяльності структурного підрозділу.
- •118.Кадрове та норматив-правове забезпечен. Ефективної діяльності п-ва
- •119. Організаційно-економічне та інженерно-технічне забезпечення ефективної діяльності персоналу.
- •120. Значення ресурсного забезпечення трудової діяльності персоналу для підтримання встановленого ритму п-ва.
- •121. Сутність поточного обслуговування та оперативного регулювання виробничих і трудових ресурсів.
- •123. Сутність та значення адміністративних методів управління персоналу.
- •125. Сутність та значення правових методів.
- •126. Сутність та значення соціально- психологічниз методів.
- •127. Сутність та значення регламентування посадових обов’язків.
- •129. Засоби регламентування діяльності структурних підрозділів.
- •130. Засоби регламентування діяльності посадових осіб.
- •132. Сутність і значення робочого часу як універсальної міри кількості праці.
- •134. Регулювання робочого часу протягом тижня
- •140. Регулювання режимів праці та відпочинку протягом зміни, доби, тижня, року
- •141. Гнучкі режими праці.
- •142. Методи аналізу ефективносі використання робочого часу.
- •143. Фотографія робочого дня.
- •135. Законодавче обмеження робочого часу для окремих категорій персоналу.
- •136. Обмеження роботи в нічний час, у вихідні та святкові дні.
- •146. Характеристика елементів умов праці.
- •138. Законодавче регулювання тривалості відпусток.
- •139. Правила внутрішнього трудового розпорядку як засіб регулювання робочого часу в конкр. Організації
- •144. Поняття та значення умов праці в організації.
- •145. Фактори умов праці та їх вплив на здоровя, працездатність людини, продуктивність праці та інші екон. Показники.
- •147. Державне регулювання умов праці.
- •148. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •150. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •151.Основні напрями поліпшення умов праці на виробництві
- •152.Економічні та соціальні показники оцінювання ефективності заходів з удосконаленням умов праці
- •153.Обєктивна необхідність та значення оцінювання персоналу
- •154.Сутність та завдання оцінювання персоналу
- •155.Етапи процесу оцінювання персоналу
- •156.Система оцінки персоналу та її види
- •157.Модель комплексної оцінки персоналу
- •158.Методи оцінювання персоналу
- •160.Атестація
- •162.Місце мотивації персоналу в системі ринкових відносин.
- •163. Потреби людини як провідна ланка мотивації персоналу, їх класифікація.
- •165.Сучасні трактування мотивації персон.
- •164. Сугність, значення і взаємозв”язок категорій “мотив”, “стимул”, “інтерес”, “стимулювання”.
- •166. Матеріальна мотивація трудової діяльності
- •167. Чинники, що впливають на мотивацію
- •168.Еволюція політики доходів і її вплив на стан матеріальної мотивації
- •169.Взаємозвязок зароб. Плати, ефективності та доходів
- •170.Сутність та функції заробітноїплати
- •171.Чинники диференціації зароб плати
- •172.Основні складові організації зароб плати за умов ринкової системи господарювання
- •173.Тарифна система оплати праці та її місце в мотиваційному механізмі
- •174.Вдосконалення тарифних умов оплати праці керівників, професіоналів, фахівців і робітників за традиційного підходу до побудови їх
- •175.Сутність та переваги гнучкої тарифної системи оплати праці
- •178.Нормування праці та його роль у визначенні заробітної плати
- •179.Роль системи оплати праці в посиленні мотивації трудової діяльності
- •180.Класифікація систем зароб плати
- •181.Умови ефективного викор.Форм зар.Плати
- •182.Преміальне положення: стр-ра, вимоги до побудови
- •183. Зміни у структурі мотивації як об’єктивна закономірність
- •185 Об'єктивні передумови виникнення соціального партнерства та чинники його розвитку..
- •194 Зміст колективного договору та відповідальність за його невиконання
- •186 Роль Міжнародної організації праці в розвитку соціального партнерства.
- •Значення соціального партнерства
- •189. Принципи, на яких має функціонувати соціальне партнерство.
- •190 Роботодавці та наймані працівники як основні сторони соціального партнерства
- •191 Функції держави у соціальному партнерстві.
- •192. Суб’єкти соціального партнерства.
- •193.Колективний договір як форма оптимізації інтересів соціальних партнерів.
- •195. Виробнича демократія як складова форм соціального партнерства
- •196 Загальні засади ефективності в економіці та управлінні
- •197. Сутність понять “ефект”....
- •198. Витрати на персонал
- •199 Суть та показники організаційної ефективності менеджменту персоналу.
- •200. Суть та показники економічної ефективності менеджменту персоналу. Суть методу порівняння в аналізі економічн. Ефективності менеджменті персоналу.
- •201. Сутність методу порівняння в аналізі економічної ефективності менеджменту персоналу
- •202 Суть та показники соціальної ефективності менеджменту персоналу
- •Метод, методологія, методика-1
143. Фотографія робочого дня.
Фотографія проводиться для одержання даних для виявлення втрат робочого часу з різних причин та розроблення організацій- но-технічних заходів з удосконалення використання робочого часу, її виконують за існуючої організації праці з усіма її недоліками. Фотографія здійснюється спостерігачем або самим працівником (самофотографія) методом безпосередніх вимірів під час виконання виробничого завдання на робочому місці. Найчастіше об'єктом спостереження є працівники, які не виконують завдання, для визначення причин, що заважають це зробити, або передові працівники для вивчення передового досвіду, щоб ефективніше використати робочий час. На підставі матеріалів фотографії складається фактичний баланс робочого часу у хвилинах і відсотках, який порівнюється тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або вповноважений ним орган за погодженням з профспілк. комітетом організації з додержанням установленої законодавством тривалості робочого тижня.На тих підприємствах і в організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження 5-ти робочого тижня є недоцільним, установлюється 6-ти д. робочий тиждень з одним вихідним днем. За 6-ти д.роб. тижня тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин за тижневої норми 40 годин, 6 годин за тижневої норми 36 годин і 4 години — при тижневій нормі 24 години. П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень установлюється власником або вповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням з місцевою Радою нар. депут
135. Законодавче обмеження робочого часу для окремих категорій персоналу.
Скорочена тривалість роб. часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, а для осіб віком від 15—16 років (учнів віком від 14 — до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год на тиждень. Якщо учні працюють протягом навч. року у вільний від навчання час, тривалість їхнього робочого часу не може перевищувати 12 год. на тиждень. 36-год. робочий тиждень установлено також для учителів, лікарів, викладачів вищої школи та деяких інших категорій працівників.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством у розрахунку на тиждень. Окремим працівн. установлюється скорочений робочий час у розрахунку на день. Наприклад, на скорочений робочий день тривалістю шість з полониною годин мають право лікарі та середній медичний персонал лікарень, пологових будинків, лікарі-епідеміологи та ін. Скорочений робочий час тривалістю п'ять з половиною годин установлено для лікарів поліклінік, лікарів лікарсько-трудових експертних комісій, лікарів-стоматологів. Для професорів, доцентів, асистентів і иикладачів вищих навчальних закладів установлено скороченичий час тривалістю в середньому шість годин на день.
136. Обмеження роботи в нічний час, у вихідні та святкові дні.
Не допускається робота у вихідні та святкові дні, однак якщо це обумовлене характером вир-тва, аварійними ситуаціями, стихійним лихом, то робота у вихідні та святкові дні компенсується наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі.
Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня. Це не стосується працівників, для яких установлено скорочену тривалість робочого часу. Напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин .
Не допускається робота у вихідні та святкові дні, однак якщо це обумовлене характером виробництва, аварійними ситуаціями, стихійним лихом, то робота у вихідні та святкові дні компенсується наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі.
Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня. Це не стосується працівників, для яких установлено скорочену тривалість робочого часу. Напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год
137. Робота в надурочний час.
Роботи понад установлену тривалість робочого дня вважаються надурочними. Але надурочна робота — це перевищення не лишє встановленої нормальної чи скороченої тривалості роб. часу, а й установленої тривалості щоденної роботи.
Надурочні роботи законом допускаються лише у виняткових випадках, але вони мають не перевищувати для кожного працівника 4-х годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік . До надурочних робіт забороняється залучати:
— вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; —осіб, молодших вісімнадцяти років;— працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять.
Законодавством можуть бути передбачені інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 63).
Надурочні роботи можуть провадитись лише з дозволу профспілкового комітету.