105 Розкрити сутність процесу уведення в посаду.

Уведення в посаду — це елемент одночасно руху та роз­становки кадрів, який являє собою сукупність процедур, які покликані дати людині відчуття, що її чекали, до її приходу го­тувалися, і дають змогу уникнути багатьох помилок через не­достатню обізнаність з організацією та її особливостями, зме­ншити вірогідність розчарування та передчасного звільнення працівника, а також сформувати позитивне ставлення до нових обов'язків та оточення.Уведення в посаду здійснюється забезпеченням нового пра­цівника інформацією загального характеру у формі брошур, каталогів тощо, а також попередньої інформації про організа­цію.

Кадрові служби великих організацій, як правило, прово­дять курс загальної та спеціальної орієнтації для новачків.

Загальна орієнтація спрямована на ознайомлення новачків з політикою організації, зокрема політикою менеджменту персона­лу, умовами праці, правилами, основними вимогами до праців­ника в процесі роботи

До спеціальної орієнтації, яку проводять керівники підрозді­лів, належать: цілі, технології й особливості роботи підрозділу; t внутрішні й зовнішні відносини та зв'язки; персональні обов'яз­ки й відповідальність; приписи, що стосуються виконання робо­ти; очікувані результати; тривалість і розпорядок робочого дня; понаднормові роботи

За індивідуального введення в посаду безпосередній керівник вітає нового співробітника з початком роботи, представляє його колективу (розповідає біографію, особливо відзначаючи достоінства), знайомить з підрозділом і обстановкою в ньому, доклад­но викладає вимоги, зокрема й неписані, повідомляє про труд­нощі, що можуть зустрітися, та про найрозповсюдженіші поми­лки в роботі, про майбутніх колег, особливо тих, у кого «важ­кий» характер, і тих, на яких

106. Сутність, види та етапи адаптації.

Адаптація, з одного боку, означає введення особи в нове для неї предметно-речове та соціальне середовище (адаптація люди­ни до роботи), тобто це процес пізнання норм та традицій, прий­нятих на підприємстві, процес професійного навчання та пе­репідготовки, усвідомлення того, що є важливим на даному

підприємстві або на робочому місці. З іншого боку, адаптація- це пристосування керівництвом підприємства умов праці та її мотивів до цілей, потреб та норм поведінки працівників (адапта­ція роботи до людини). Адаптація працівника до підприємства може бути актив­ною, коли він впливає на колективні норми, цінності, форми взаємодії тощо для того, щоб змінити їх та пристосувати до своїх потреб, та пасивною, коли прагнення впливати на сере­довище немає.Крім того, розрізняють первинну вир.адаптацію, коли людина вперше включається в постійну трудову діяльність на конкретному підприємстві, і вторинну -- коли прист. працівники, які вже мають досвід проф.. діяльності.Психофізіологічна адаптація — це пристосування до нових психоф. і психол. навантажень, фізіологічних умов праці, тобто до трудової .діяльності на рівні організму пра­цівника як цілого, результатом чого стають менші зміни його фун­кціонального стануПрофесійна адаптація — повне й успішне оволодіння новою професією, тобто звикання, пристосування до змісту й характеру праці, його умов і організації Соціально-психологічна адаптація — це прист. особи до відносно нового для неї соціуму, тобто введення особи в колек­тив як рівноправної, прийнятої всіма його членами, у систему взаємовідносин колективу з його традиціями, нормами життя, ціннісними орієнтаціями; пристосування особи до соціального оточення в колективі, до традицій і неписаних норм колективу, до стилю роботи керівників, до особливостей ділових і міжосо-бистісних стосунків, що склалися в колективі, та до соціальних позицій окремих членів колективу.

Процес адаптації проходить у декілька стадій: ознайомлення, пристосування, асиміляція (повне пристосування до середовища), ідентифікація (ототожнення особистих цілей працівника з цілями підприємства).