(Назва цеху)

Місце викидів, відходів, втрат	Види викидів, відходів, втрат	Кількість викидів, відходів, втрат			Агрегат-ний стан	Клас безпе-чності	ГДК у довкіл-лі, кг/м3	Метод утилізації, регенерації, знешкодження
		кг/год	кг/доб	кг/рік

У першій графі указують стадію та місце, де відбуваються викиди або втрати, починаючи із втрат сировини при розвантаженні, зважуванні або відмірюванні та завантаженні в реактор. Усе це можна подати як втрати на стадії підготовки сировини. У таблиці в наступних графах, рядках та стовпцях наводять відомості за кожним видом сировини. Далі, на будь-якій стадії указують конкретні місця викидів чи втрат – ущільнення мішалки, конденсатор, вакуум-насос, фільтр, указують кількість та інші дані і так до стадії стандартизації та фасування.

У другій графі конкретизується назва втрат, наводиться хімічна або технологічна назва матеріалу, речовини, суміші речовин, потім кількісна характеристика та інші дані, наведені в таблиці. Кількість викидів і втрат беруть із таблиці зведеного матеріального балансу.

Особливу увагу при заповненні таблиці звернути на агрегатний стан речовин, які попадають у викиди або відходи тому що за кожним видом викидів треба запропонувати метод знешкодження, утилізації або знищення.

Після заповнення таблиці дають загальне оцінювання виробництва за забрудненням довкілля, за газоподібними, рідкими та твердими викидами та по кожному із них пропонують заходи з охорони довкілля.

У цьому розділі, залежно від характеру викидів (гази, рідкі стоки, тверді відходи), студент повинен відобразити (запропонувати) варіанти або заходи щодо покращення екології виробництва. Підрозділ повинен бути виконаний на 3-5 сторінках. Виклад розділу виконують у такій послідовності:

–характеристика промислових викидів проектованого виробництва;

–заходи щодо захисту навколишнього середовища від забруднення промисловими викидами

Користуючись літературними джерелами, даними діючого виробництва, потрібно обґрунтовано запропонувати методи, якими можна скористуватись для охорони навколишнього середовища у вигляді переліку необхідних стадій очищення, знешкодження чи знищення викидів виробництва, що проектується.

Характеристика промислових викидів проектованого виробництва

Дати характеристику стічним водам даного виробництва: кількість, характеристика, ГДК, вплив на організм людини і навколишнє середовище.

Дати характеристику газовим викидам: кількість, характеристика, ГДК, вплив на організм людини і навколишнє середовище.

Дати характеристику твердим відходам: кількість, характеристика, ГДК, вплив на організм людини і навколишнє середовище.

Заходи щодо захисту навколишнього середовища від забруднення

промисловими викидами

Методи очищення газових викидів, якщо вони присутні у даному виробництві, вибирають залежно від характеру викидів – абсорбційний, адсорбційний, каталітичний. Підбирають поглинач і схему (циклічну, нециклічну). Рекомендується пропонувати схеми очищення, що пройшли перевірку в промисловому масштабі й задовольняють санітарним нормам з викидів.

Метод очищення промислових стічних вод (за необхідністю) підбирають на підставі наявних даних: механічне очищення, хімічне, біологічне, фізико-хімічне або комплексне. Залежно від поставленого завдання підбирають схему очищення та оцінюють з погляду охорони водних ресурсів.

При необхідності утилізації твердих відходів вносять пропозиції з використання вартісних компонентів, що містяться у відходах, вказують шляхи їх вилучення. У випадку відсутності пропозицій з їх утилізації пропонують способи знищення (спалювання, захоронення та інше.). Дають екологічне оцінювання запропонованим заходам.

Під час розробки природоохоронних заходів щодо проектованого виробництва студент повинен приділити увагу наступним положенням:

• на розробку принципово нових енерготехнологічних процесів і відповідного обладнання для виробництва продукції на основі комплексної переробки сировини й раціонального використання енергії;

• на створення замкненої структури матеріальних потоків, що дозволить найбільше технічно реально й економічно доцільно мінімізувати відходи;

• на розробку систем послідовного використання й рециркуляції матеріальних потоків окремих процесів і виробництв, зокрема систем оборотного водо- і газовикористання;

• на розробку способів переробки вторинних ресурсів, які повинні бути складовою частиною систем рекуперації й послідовного використання матеріалів;

• на вивчення механізму утворення токсичних речовин і вдосконалювання з урахуванням його технологічних процесів;

• на удосконалення конструкції обладнання;

• на заміну токсичних матеріалів на менш або взагалі нетоксичні;

• на розробку безводних і технологічних процесів, що не порошать.

Рекомендації із цих напрямків при проектуванні виробництв студент може знайти в літературі або використовувати новітні розробки базового підприємства.

3.4 Компонування устаткування та будівельна частина

У цьому підрозділі описують з відповідним обґрунтуванням принцип компонування устаткування, надається характеристика вибраної будівлі та характеристика основних та допоміжних приміщень.

Вихідними даними для виконання розділу повинні бути:

–технологічна схема виробництва;

–креслення та ескізи устаткування з даними каталогів про масу, габарити, місця кріплення та обслуговування, розташування основних штуцерів, люків;

–дані про місця розташування та габарити щитів контрольно-вимірювальних приладів і щитів приладів керування технологічним процесом;

–санітарні норми та правила техніки безпеки при спорудженні промислових споруд.

Головні критерії компонування устаткування – стрункість, симетричність, максимальна упорядкованість і компактність усіх машин і апаратів, безпечність у обслуговуванні, зручність монтажу і ремонту.

Керуючись цими критеріями, устаткування необхідно згрупувати за функціональним призначенням, за технологічними вузлами, за аналогічними шкідливими викидами, за масою та габаритами.

Компонування починають з визначення основних матеріальних потоків – вертикальних чи горизонтальних, від чого залежить кількість і висота поверхів, потім визначають виробничі площі, зайняті устаткуванням, допоміжні та санітарно-побутові. За цими показниками вибирають габаритні розміри споруди – висоту, ширину та довжину, визначають ширину прогонів, крок і сітку колон. Після цього компонують устаткування на планах кожного поверху.

При компонуванні треба виконувати такі головні вимоги:

– відстань між апаратами повинна бути не менше ніж 0,8 м, якщо у цих місцях відсутнє обслуговування;

– апарати і машини повинні утворювати ряди з відстанню між рядами 1,5 - 2 м, а при наявності транспорту – 2,2 – 2,5 м;

– відстань апаратів і машин від стін повинна бути не менше ніж 0,8 м;

– робочі місця з обслуговування машин і апаратів повинні бути розташовані з боку вікон;

– відстань між ємкостями повинна бути не менше ніж 1,0 м, а проходи від стін – не менше ніж 1.2 м;

– проходи між апаратами і вікнами повинні бути не менше ніж 2,0 м.

При розробці нового виробництва будівля проектується за типовими серіями промислових споруд ИИ-20/70, 1.420-06 або ИИ-04.

При реконструкції або технічному переоснащенні виробництва устаткування компонується в існуючих приміщеннях. Допускається перепланування приміщень для покращання організації виробництва, поліпшення умов праці та кращого компонування устаткування. При реконструкції або технічному переоснащенні, особливо при значному збільшенні продуктивності цеху, можна зробити прибудову серії ИИ-04 до основної промислової будівлі.

У пояснювальній записці докладно описують прийнятий принцип компонування устаткування за розташуванням по поверхах та групуваннях за технологічною схемою. Перелічують і описують промислові приміщення та допоміжні. Адміністративно-побутові приміщення описують у тому разі, коли вони являють собою єдине ціле з промисловими спорудами. Звичайно адміністративно-побутові приміщення розташовують у окремих будівлях, санітарно-побутові приміщенні розташовують на кожному поверсі виробничої споруди. Опис будівлі починають за класифікацією промислових споруд, за об'ємно-планувальними показниками, за матеріалами будівельних конструкцій та особливостями покриттів, перекриттів, стінових панелей, що забезпечують безпечні умови праці.

3.5 Техніко-економічні розрахунки

Метою цього підрозділу є техніко-економічне обґрунтування доцільності запропонованих під час виконання дипломного проекту техніко-технологічних рішень. Обсяг підрозділу 2-3 аркуші.

Підрозділ виконується згідно з методичними вказівками, які розроблені на кафедрі «Економіки промисловості та організації виробництва» на основі даних базового підприємства.

Для виконання поставлених завдань студенту необхідно користуватися базовими підручниками з дисципліни „Економіка і організація хімічного виробництва”, галузевими нормами і нормативами, довідниковою інформацією, прайс-аркушами та іншою ринковою інформацією.

В економічній частині потрібно надати техніко-економічні характеристики основного обладнання.

Для обґрунтування доцільності запропонованих під час виконання дипломного проекту техніко-технологічних рішень треба розрахувати виробничу потужність, коефіцієнти використання обраного в проекті обладнання та навести характеристику основного обладнання в таблиці згідно з табл. 3.11.

Таблиця 3.12 – Характеристики основного обладнання

Найменування обладнання, його маркування	Кількість одиниць обладнання	Паспортна продуктивність,	Потужність обладнання, кВт	Вартість обладнання, грн