Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 12. Візуалізація просторових даних в Інтер...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
119.3 Кб
Скачать

12. Візуалізація просторових даних в інтернеті

12.1. Технологічні стратегії Web-гіс серверів

Розвиток Інтернету а особливо всесвітньої павутини (WWW) створило передумови для зручного доступу до геопросторової інформації в мережі за допомогою звичайних браузерів. Інтернет-картографування передбачає доступність в мережі загальногеографічних карт, а також до інструментальних засобів для вирішення більш складних прикладних задач в інтерактивному режимі. Основною метою інтерактивної веб-картографії є можливість відображення просторової інформації найбільш швидким і простим шляхом, що забезпечує її успішне використання користувачами, котрі не є фахівцями в області ГІС або картографії. Надавані в мережі послуги доступні через інтерактивні каталоги, котрі містять метадані геопросторової інформації і засоби для роботи з цими каталогами.

Публікація веб-сторінок здійснюється за допомогою веб-серверу (Tomcat, Apache і т.д.) – програми, яка виконується на сервері і яка видає вказані сторінки гіпертексту на запити, що поступають від браузера користувача. Гіпертекст записується на мові HTML, що дозволяє об'єднувати звичайний текст і графіку. Розширення мови і модулі браузера (plug-in), що підключаються, дозволяють доповнити текст і графіку іншими видами вмісту – анімацією, відео, інтерактивними можливостями. Передача всього цього вмісту між браузером (клієнтом) і сервером (сайтом) здійснюється за допомогою Протоколу передачі гіпертексту (HTTP).

Інтернет-картографія реалізується через набір ряду окремих систем і гарно працює тільки при умові, що все учасники використовують одне і те ж програмне забезпечення. З урахуванням цієї обставини консорціум OGC розробив підхід, заснований на концепції здатності різних систем до взаємодії. Розглянемо кон­цепції і інструментальні засоби Web-ГІС серверів, що дозволяють отримувати карти з різних ресурсів мережі і інтерактивно працювати з ними.

Послуги Інтернет-картографії зводяться, що найменше, до наступного:

 клієнт відправляє свій запит в один або більше реєстрів каталогів, заснованих на технічних вимогах OpenGIS до служб каталогів, для пошуку адрес (URL) картографічних серверів, на яких може бути потрібна інформація;

 реєстр каталогів повинен видати список URL та інформацію про метод отримання доступу до інформації на кожному з них;

 клієнт вибирає один або декілька серверів і може звертатися до них одночасно;

 по вказівкам клієнта картографічний сервер повинен надати доступ до запитуваної інформації та видати її у вигляді, зручному для візуалізації одного або більшої кількості картографічних шарів з можливістю їх накладення;

 картографічні сервери повинні надавати дані, придатні для візуалізації за допомогою клієнтського програмного забезпечення, з можливістю виведення інформації з різних джерел в окреме вікно.

Існують різні технологічні стратегії, за допомогою яких геоінформаційні функції вбудовуються в Web-технології. Наприклад так звані "серверобічні (server-side) стратегії" дозволяють користувачам (клієнтам) посилати запити на пошук геоданих, їх аналізу і представлення на Web-сервер. Сервер обробляє запити і повертає результати їх виконання (геодані або отримані рішення) видаленому клієнту. "Клієнтнобічні (client-side) стратегії" дозволяють користувачам виконувати деяке маніпулювання з геоданими і їх аналіз "на місці", тобто на власному комп'ютері.

Можливості серверу і клієнта можуть комбінуватися в гібридних стратегіях, які оптимізують функціональні можливості конкретних технологічних рішень і відповідають яким-небудь особливим потребам користувача. При цьому розробники або самі розробляють геоінформаційні модулі (ядра), використовуючи власні або комерційні ГІС-оболонки і існуючі програмні бібліотеки і мови програмування, які потім інтегруються в Web-сервер, або (що зустрічається все частіше) придбавають спеціалізовані модулі у виробників програмного забезпечення ГІС. У будь-якому випадку до теперішнього часу нетривіальною задачею залишається проектування і програмна реалізація образного (графічного) інтерфейсу Web-ГІС-серверу, що забезпечує ефективне виконання ним різних геоінформаційних функцій. Розглянемо наведені стратегії подрібніше.