Семінар №5 Тема 12. Українська державність в 1917-1921 роках
1.Розкрийте вплив Лютневої революції на події в Україні. Формування альтернативних органів влади. Утворення Центральної Ради, як представницького органу влади.
2.Роз`ясніть обставини та мету створення Української Центральної Ради. Визначте, яким був склад Центральної Ради та головна мета Центральної Ради.
3. Охарактеризуйте історичні обставини прийняття І Універсалу Центральної Ради та проголошення автономії України. Ставлення Тимчасового уряду Россії до проголошення автономії України.
4. ІІ Універсал Центральної Ради та загострення конфлікту Центральної Ради з тимчасовим урядом Росії.
5. Охарактеризуйте історичні обставини прийняття ІІІ Універсалу Центральної Ради та проголошення Української Народної Республіки.
6. Розкрийте причини та хід війни Радянської Росії проти УНР, перебіг подій листопада 1917- січня 1918р.
7.Розкрийте історичні обставини проголошення Української Радянської республіки. Яку назву мав радянський уряд? Боротьба більшовиків із УЦР.
8.Розкрийте обставини прийняття, зміст та значення ІV Універсалу.
9.Охарактеризуйте умови мирного договору УНР з державами німецько-австрійського блоку у Брест-Литовському.
10.На підставі вивченого історичного матеріалу Сформулюйте історичне значення УЦР, здобутки, прорахунки і уроки. Проаналізуйте падіння Центральної Ради.
11.Гетьманський переворот П.Скоропадського. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику Української держави гетьмана П.Скоропадського.
12.Визначте, з якою метою була утворена Директорія? Яким був її склад?
13.Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні?
14.Охарактерізуйте політичний курс Директорії. Які партії її визначали?
15.Вторгнення Радянських військ в Україну. Отаманщина.
16.Встановлення радянської влади в Україні. Причини падіння Директорії?
17.Утворення ЗУНР. Історичне значення Акту Злуки УНР та ЗУНР?
18.Наш край у період революції та громадянської війни.
1.Розкрийте вплив Лютневої революції на події в Україні. Формування альтернативних органів влади. Утворення Центральної Ради, як представницького органу влади.
Тяжкі соціальні, економічні наслідки після І світової війни підірвали матеріальний стан населення. В цей час на Україні активізується національно-визвольний рух проти самодержавства, який повинен був об’єднати українську націю, здобути політичні права та свободи для свого народу. 27 лютого 1917 року в Санкт-Петербурзі перемагає лютнева буржуазно-демократична революція. Владу в свої руки взяв Тимчасовий Уряд на чолі з князем Львовим. 19 березня в Києві – стотисячна демонстрація під гаслами “автономію Україні!”. В Україні самодержавний режим розпався за декілька днів. На зміну йому прийшли губернські, міські та повітові уряди. В містах паралельно були створені – Ради робітничих та солдатських депутатів та Ради селянських депутатів. Ці уряди були роздроблені, тому виникла необхідність створення узагальнюючого всеукраїнського органу влади. Так 3-4 березня на зборах Товариства Українських Поступовців та українських соціал-демократів була проголошена Українська Центральна Рада. Процес формування ЦР закінчився 7 березня коли було обрано правління ради на чолі із М. Грушевським. Його заступник Ф. Крижановський і Д. Дорошенко. До ЦР увійшли представники ТУПу, (С. Ефремов, Д. Дорошенко) представники Української Народної Партії, Української Партії соціал-революціонерів, православного духовенства, українських соціал-демократів (УСДробітнича – Виннеченко, С. Петлюра), культурно-освітніх, кооперативних, військових, студентських та інших організацій, громад і гуртків, а також ряду наукових товариств. Як революційний комітет ЦР була визнана на Всеукраїнському Національному Конгресі (6-8 квітня 1917 року). Тоді був затверджений новий склад ЦР. Голова – Грушевський, заступники Єфремов та Винниченко. Тоді ж створили виконавчий орган Малу Раду. У травні відбувся І Український військовий з'їзд, який обговорював питання федералізму та автономії, українізації армії, створення військової генеральної ради під керівництвом Петлюри.
Однак члени ЦР ради не були єдині, щодо подальшого статуту України. Так Михновський виступав за самостійність, а Грушевський та Винниченко – вбачали в Україні автономію у складі Росії.
Таким чином, створення ЦР було визначною подією в націонал-демократичній революції 1917-1920. ЦР стала активним організатором національного руху, та активно виражала інтереси українців на політичному тлі. ЦР досягла значних успіхів, але й зазнала страшних невдач. Але ЦР своєю діяльністю поклала край сумнівам щодо самого факту існування самого українського народу, вона перетворила українське питання на ключове питання революційного періоду.
2.Роз`ясніть обставини та мету створення Української Центральної Ради. Визначте, яким був склад Центральної Ради та головна мета Центральної Ради.
Основні напрямки політичної програми УЦР
• Боротьба за національно-територіальну автономію у складі дев’яти українських губерній та етнічних земель.
• Підготовка до виборів в Установчі збори з метою розв’язання питання про автономію України в складі Російської республіки.
• Співпраця з Тимчасовим урядом.
• Надання національним меншинам рівних політичних прав.
Однак в УЦР не було єдиної думки щодо майбутнього статусу України. Самостійники на чолі з М. Міхновським виступали за негайне проголошення незалежності. Автономісти (М. Грушевський, В. Винниченко) бачили Україну автономною республікою у федеративному союзі з Росією.
21 квітня відбулися вибори нового складу Центральної Ради. Таємним голосуванням головою Центральної Ради знову було обрано М. Грушевського. Тоді ж було обрано його заступників — В. Винниченка й С. Єфремова, виконавчий орган — Комітет, або Малу Раду. УЦР перетворилася на представницький (з елементами парламентаризму) орган українського народу
Важливою подією цього етапу Української революції була робота в Києві 18 травня 1917 р. І Українського військового з’їзду, у якому брали участь 700 делегатів. Вони підтримали вимоги Центральної Ради щодо автономії України, обрали Військовий генеральний комітет із 18 осіб на чолі із Симоном Петлюрою, а також зажадали повернення козацьких клейнодів з музеїв Петрограда та Москви, відкриття українських військових шкіл, підготовки українських військових статутів та підручників. У травні 1917 р. близько 3 тис. солдатів самочинно створили Український полк імені Б. Хмельницького. Із сільських жителів кількох губерній було сформовано підрозділи Вільного козацтва. У жовтні 1917 р. у них налічувалося 60 тис. козаків. Почесним отаманом Вільного козацтва було обрано командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського. Він хотів надати в розпорядження Центральної Ради свій українізований полк із 40 тис. бійців, але М. Грушевський і В. Винниченко заперечували необхідність мати регулярну армію.