4.5 Етногеографія країни

До 1939 р. Польща була багатонаціональною країною. Майже 1/3 її жителів становили українці, євреї, німці, білоруси і литовці. В роки другої світової війни людські втрати Польщі були одними з найбільших у світі. Загинула 1/6 її населення – понад 6 млн. чоловік, у тому числі практично все єврейське населення (2,7 млн). Важливою подією у післявоєнній Польщі було виселення в Німеччину 5 млн. німців – жителів територій, які Польща отримала за Потсдамською угодою, і заселення цих земель поляками. Тепер на нових землях мешкає понад 1/4 населення країни. Репатріація мала місце і на сході: майже 0,5 млн. українців переселилися з Польщі в Україну в перші післявоєнні Роки. Нині у Польщі проживає близько 300 тис. українців, а в Україні – 200 тис. поляків.  Сучасна Польща належить до однорідних в етнічному відношенні держав. 97% її населення – поляки, серед меншин – німці, Українці й білоруси. В XIX-XX ст. значні розміри мала еміграція поляків за межі Польщі, як трудова – селянська, так і політична. 

Згідно з даними Національного перепису населення Польщі проведеного в 2002 році, національний склад Польщі виглядає так:

1. Поляки 96,74 % (36,9 млн.)

2. Сілезці 0,45% (173 153 осіб)

3. Німці 0,4% (152 897 осіб)

4. Білоруси 0,13% (48 737 осіб)

5. Українці 0,08% (30 957 осіб)

6. Цигани 0,03% (12 855 осіб)

Українці – один з корінних народів Польщі. До 1940 року ареалом іх проживання було так зване Закерзоння (Лемківщина, Надсання, Холмщина та Підляшшя). У 1944-1946 роках в Україну було переселено близько 500 тис. українців. У сучасній Польщі українці розселені переважно на північному заході та південному сході.

Розділ 5. Цивілізаційні особливості Польщі. Геокультурний розвиток.

Поляки як народ складався з формуванням і розвитком стародавньої польскої держави. Його основу склали об'єднання західно-слов'янських племен полян, слензан, віслян, мазовшан, поморян.

Процес консолідації Помор'я з рештою польських земель був загальмований не тільки немічністю політичних зв'язків його з стародавньою польскою державою, але і своєрідністю його соціально-економічного і культурного розвитку (тривале панування язичництва та ін.) У XIV–XV століттях об'єднання земель польської держави сприяло процесу національної консолідації поляків, що посилився в XVII столітті. В рамках багатонаціональної держави — Речі Посполитої — відбувався процес консолідації польської нації. Цей процес ускладнився з кінця XVIII століття у зв'язку з трьома розділами Речі Посполитої (1772, 1793 і 1795) між Росією, Австрією і Прусією і втратою єдиної польської державності. В кінці XVIII–XIX століть в збереженні і зростанні національної самосвідомості поляків видатну роль зіграли національно-визвольні рухи (повстання 1794, 1830-31, 1846, 1848, 1863-64); польський народ зберігав прихильність Батьківщині, рідній мові та звичаям.

Розділ 6. Господарство

6.1 Особливості структури господарства

Господарство Польщі є досить диверсифікованим. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає 35 %, торгівлю і сферу послуг - 45 %,сільське господарство-6%.  В галузевій структурі промислового виробництва найбільшою є частка легкої і харчової промисловості (29 %), машинобудування (28%)та паливно-енергетичного комплексу(23%). У паливно-енергетичному комплексі переважає виробництво твердих видів палива, головним чином, кам'яного вугілля, частка якого становить понад 75 %. За видобутком вугілля Польща займає восьме місце у світі. Кам'яне вугілля видобувається у трьох кам'яновугільних басейнах - Верхньосілезькому, Нижньосілезькому та Люблінському. Основним є Верхньосілезький басейн - 95 % усього видобутку. Нафту і газ країна імпортує, в основному з Росії.  Металургійний комплекс представлений чорною і кольоровою металургією. Чорна металургія розвинута в Сілезькому і Малопольському воєводстві (Домброва Гурніча, Катовіце, Ченстохов).     Серед галузей кольорової металургії виділяєгься мідна промисловість. Виробництво концентрується у трикутнику Лєгніца - Жуковиці - Орск (Нижньо-Сілезьке воєводство). Свинець і цинк виплавляють у Катовіце та інших промислових центрах Верхньої Сілезії.     Найбільші машинобудівні підприємства в Польщі розміщені у великих промислових центрах. До найважливіших галузей машинобудування належать транспортне й важке машинобудування, електротехнічна і електронна промисловість. Виробництво легкових автомобілів концентрується у Варшаві, Плонську, Бєльсько-Бялій, Нисі, Познані, Любліні. Вантажні автомобілі випускають у містах Єльч та Стараховіце, автобуси - у Єльчі та Сяноку. Електропотяги для приміських сполучень виробляються у Вроцлаві, пасажирські вагони у Познані, товарні вагони - у Зеленій Гурі та Свідніці. Виробництво морських суден розташоване у Ґданську, Щецині та Гдині, річкових - у Плоцку. Металургійне обладнання, гірничі машини та інша продукція важкого машинобудування випускається переважно у Сілезькому воєводстві. Головними центрами електротехнічної та електронної промисловості є Варшава, Гданськ, Вроцлав, Бидгощ, Познань та ін.     Хімічна промисловість Польщі належить до галузей, які динамічно розвиваються. Неорганічна хімічна індустрія базується на багатих покладах кам'яної солі та сірки. Кам'яна сіль видобувається поблизу Вроцлава та Клодави, сірка в Свєнтокшиському та Підкарпатському воєводстві. Головні центри виробництва азотних добрив - Пулави, Влоцлавек, Кендзежин-Козлє та Тарнув. Найбільші центри виробництва фосфорних добрив - Паліце, Гданськ і Тарнобжеґ.     Польща має сприятливі умови для розвитку промисловості будівельних матеріалів. Основними є цементна та скляна промисловість. Головні райони цементної промисловості - Опольський, Свєнтокшиський та Холмський. Головним районом з багаторічними традиціями скляної промисловості є Судетський округ. Тут працює декілька великих підприємств поблизу Валбжига, Болеславця і Строня Шльонського.     Найважливішою галуззю легкої промисловості Польщі є текстильна. Вона займається обробкою бавовни, штучних волокон, вовни, льону і шовку. Основними районами концентрації текстильної промисловості є Лодзинський, Бельсько-Бялський і Ченстоховський та Білявсько-Судетський.     За останні роки харчова промисловість стала найбільш інвестиційно привабливою у Польщі. Важливою її галуззю є цукрова промисловість.     Сільське господарство створює близько 7 % ВНП Польщі й займає четверте місце в господарській сфері після промисловості, торгівлі та будівництва.     У рослинництві виробляється близько 59% вартості сільськогосподарської продукції. Частка зернових становить 23 %, картоплі - 21 %, цукрових буряків - 3 %, овочів та фруктів - 11 %. Основними зерновими культурами є пшениця, жито,ячмінь та овес.  Досить значні валові збори картоплі - 25 млн т. Найбільша концентрація її посівів спостерігаються в центрально-східній Польщі.     Польща - відомий у світі виробник овочів та фруктів. Важливу позицію країна займає в зборі порічок (перше місце в світі), полуниць (третє місце), малини (четверте), капусти (шосте), яблук (дев'яте), цибулі (двадцяте). Земельні площі, зайняті овочами і фруктами, мають найбільше значення для приватних господарств південної і центральної Польщі. Загальна частка овочів і фруктів у фізичному обсязі продукції рослинництва сягає 40 %.     Польща належить до країн з середнім рівнем розвитку тваринництва. Найбільше виробляється свинини, молока, яловичини, яєць, менше - вовни і баранини, риби тощо. Майже 39% загальної вартості продукції тваринництва дає свинарство, розведення великої рогатої худоби - 40 %.     За останні десятиліття Польща активно розвиває свої зовнішньоекономічні зв'язки.     У товарній структурі польського експорту провідне місце займають кольорові метали, електротехнічне й електронне обладнання, текстиль, транспортні засоби та кам'яне вугілля. Традиційними продуктами експорту Польщі є також сірка,заморожені овочі, сире м'ясо.  Імпортує країна в основному електротехнічне й електронне обладнання, мінеральну сировину, хімічну продукцію та текстиль, нафту, газ, кольорові метали.