12. Зовнішнє середовище організації.

Термін "організація" в менеджменті вживається в двох значеннях. У першому з них під організацією розуміється підприємство, відомство, а в другому-функція організації людської діяльності. Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище.

Зовнішнє середовище організації – це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.

Зовнішнє середовище організації прямого впливу – це середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі прямий вплив операцій організації.

Зовнішнє середовище організації опосередкованого впливу – це сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них.

До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать: споживачі, конкуренти, постачальники, закони і державні установи тощо.

Споживачі – це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.

Конкуренти – це виробники подібної продукції на ринку.

Постачальники – це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи.

Закони і державні установи – це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами.

До факторів зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій тощо.

Стан економіки – це тенденції та рівень інфляції, ставки банківського процента, рівень безробіття та ін.

Науково-технічний прогрес – це розвиток технологічного процесу у конкурентів.

Політичні зміни – це тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики, державного регулювання тощо.

Соціально-культурні зміни – це сукупність відносин, цінностей, норм, переконання, поведінки тощо.

Вплив міжнародних подій – це процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.

13. Канали та засоби комунікацій.

Усі функції менеджменту взаємопов'язані і починають діяти при наявності в організації певної системи комунікацій. У вузькому розумінні слова, комунікація — це обмін інформацією між двома її більшою кількістю людей. Тобто, основним матеріалом комунікації с інформація. Комунікації виникають між: 1. організацією та зовнішнім середовищем (споживачами, державою і під.); 2.підрозділами та працівниками організації (між різними рівнями управління організацією, міме керівниками п підлеглими, між неформальними організаціями тощо). Спрямованість потоків інформації: зверху вниз, знизу вверх (від підлеглих до керівників), горизонтальні ( між членами трудового кол-ву, які займають рівноправні посади) Весь шлях від джерела інформації (відправника) до отримувача називається каналом комунікації. Канали можуть бути формальні (офіційні) й неформальні (неофіційні).Формальні канали встановлені адміністративно й зв’язують праців які прац як по вертикальних, так і по горизонтальних щаблях управління. До неформ каналів комунік відносяться ті , які не співпадають із офіційно встановленими Якщо організація володітиме лише системою формальних комунікацій, то процес проходження інформації буде бюрократизуватися. Якщо домінуватиме система неформальних комунікацій, то це приведе до розповсюдження чуток, які заважатимуть нормальній діяльності.

Повідомлення найчастіше передаються за допомогою мови, зображень, дій. Найпоширенішим засобом комунікації є мова, яка реалізує усні та письмові ком. Зображення вик. Як доповнення до мовних комунікацій. Дії підтверджують словесні висновки керівника. Письмові ком, виступають у формі планової та звітної документації пам’ятних записок доповідей оголошень. Переваги: добре збереження інф-ції, можливість вивч. Інф-ції.; грунтовніст підготовки. Недоліки: Складність поновлення, об’ємність інф-ції