2. Ситуаційний підхід

10. Еволюція менеджменту. Школа людських відносин.

Менеджмент існує з тих пір, коли почали виникати ділові відносини між людьми, з’явились перші організації, елементи виробничо-господарської діяльності.

Домонополістичний етап (до 1900 р.): виробництво велось на дрібних підприємствах. Великі підприємства існували лише в державних та військових секторах, де переважав авторитарний тип управління

Етап «Наукове управління підприємством»:

з’єднав в єдине ціле працю людини і машини (вивчення траєкторії рухів, організація робочих місць та ін.., спрощення трудових рухів; чітке розмежування функцій між робітниками і адміністрацією

Сучасний етап:

1. Застосування системного підходу в управлінні (теорія систем).

2. Застосування ситуаційного підходу в управлінні.

3. Орієнтація менеджменту на інновації, інтеграцію, інтернаціоналізацію.

4. Визнання соціальної відповідальності менеджменту перед людиною і суспільством в цілому.

Засновником школи людських стосунків став Елтон Мейо: чітко розроблені операції і добра заробітна плата не завжди підвищують продуктивність праці. М.П.Фоллетт була першою, хто визначив менеджмент як “забезпечення виконання роботи за допомогою інших людей”. Завдання менеджменту на цьому етапі полягало в тому, щоб у доповнення до формальних залежностей між членами організацій розвинути плідні неформальні контакти.

Представники цієї школи користувалися такими принципами:

1. Використання психологічних засобів для ефективного управління відносинами між людьми (тому що тільки деякі потреби можуть бути частково задоволені за допомогою грошей).

2. Ефективне використання людських ресурсів (методи налагодження відносин між людьми)

Мак-Грегор - Мета менеджменту значною мірою залежить від здатності передбачати і контролювати людську поведінку. Для Мак-Грегора Маслоу та Херцберг стали приводом для того, щоб поставити під сумнів вчення, яке виходило із того, що людина за своєю природою ледача, не любить і не вміє думати, і поводитися з нею можна маніпулюючи стимулом та покаранням. Теорія "X" пустила глибокі корені в конторах і цехах.

Мак-Грегор доповнив ідеї даної концепції теорією "У", яка доводила, що люди намагаються досягти результатів. Радість успіху і визнання більше впливають на їх готовність працювати, ніж зростання заробітної плати і грошової премії.

11. Загальні характеристики організацій.

Термін "організація" в менеджменті вживається в двох значеннях. У першому з них під організацією розуміється підприємство, відомство, а в другому-функція організації людської діяльності. Розглянемо поняття "організації" за першим її значенням.

Організація - соціальне утворення, яке об'єднує багато людей, діяльність яких мас певну суспільно-корисну мету й певним чином координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами. Організації поділяються на формальні та неформальні. Формальні організації - це такі організації, в яких діяльність людей організовується свідомо й регламентується певними законами, наказами, обов'язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно. Організація є системою, до якої входить керуюча й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотній зв'язок. Загальні риси організації: 1)наявність ресурсів (людських, матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних); 2)залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, законів, конкурентів тощо); 3)наявність поділу праці (горизонтального п вертикального); 4. наявність певної структурної побудови і необхідності управління; 5. здійснення певних видів діяльності у відповідності з накресленими цілями. Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє середовище складають цілі, завдання, технологія та структура організації. Зовнішнє середовище організації складають законодавчі акти, постачальники, споживачі, конкуренти, система економічних відносин у державі, міжнародні події, науково-технічний прогрес тощо.