48.Управлінський контроль. Види та етапи управлінського контролю.

Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають.

Метою контролю є забезпечення виконання управлінських рішень, здійснення завдань, регулювання їх виконання, попередження можливих помилок.

Ефективна система контролю має відповідати певному набору критеріїв: Точність – система контролю повинна бути достовірною, такою, що продукує реальні дані. Своєчасність – система контролю повинна вчасно забезпечувати менеджера інформацією, скорочувати часовий інтервал між подією і її відображенням у контролюючих інформаційних потоках. Економічність – результати здійснення контролю повинні бути більшими за витрати, пов’язані з його впровадженням. Гнучкість – система контролю повинна бути “спроможною” враховувати зміни та “вміти” пристосовуватися до них. Зрозумілість – система контролю, яку важко зрозуміти (усвідомити) може бути причиною помилок підлеглих і, навіть, ігнорування ними самого контролю. Обґрунтованість критеріїв – стандарти в системі контролю мають бути обґрунтованими (виваженими), стандарти повинні підтягувати виконавців до вищих показників діяльності, 50ро не демотивувати робітників. Стратегічна спрямованість – менеджмент не здатний контролювати все, що робиться в організації, тому менеджери мають вибирати для контролю 50рогресс діяльності, які є стратегічними. Численність критеріїв – контроль здійснюється з використанням одного декількох критеріїв, то зусилля підлеглого будуть спрямовані на намагання виглядати краще за цими стандартами.

Види контролю: 1. За виконанням завдань: загальний, конкретний. 2. За місцем проведення: внутрішній, зовнішній. 3. За просторовою ознакою: летучий, стаціонарний. 4. За кількістю виконуваних робіт: одиничний, множинний. 5. Залежно від завдань: лінійний, функціональний, операційний. 6. Залежно від часу проведення: попередній, поточний – спрямовуючий, поточний – фільтруючий, заключний. В межах процесу контролю можна виділити три основних етапи: 1) вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації; 2) порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами; 3) реакція на порівняння (50рогресс50 дії або зміна стандартів). Аналіз моделі 50рогресс контролю свідчить, що власне 50рогресс контролю передує встановлення стандартів.

Стандарти являють собою специфічні цілі, на закладі яких оцінюється 50рогресс щодо їх досягнення. Вони мають бути визначеними ще в процесі виконання функції планування.

49..У правлінські рішення. Зміст і види управлінських рішень.

Усі господарські процеси на підприємстві, в його підрозділах та в об’єднаннях підприємств спрямовуються їх керівництвом. В основу управління цими процесами покладаються управлінські рішення. Управлінське рішення – сукупний результат творчого процесу суб’єкта та дії колективу для вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи. Головною особливістю управлінських рішень є те, що їх приймають для забезпечення безперебійного функціонування об’єкта управління. Ухвалення управлінського рішення – це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. Для підготовки та прийняття ефективного управлінського рішення необхідно своєчасно одержати вичерпну інформацію про внутрішні й зовнішні умови діяльності об’єкта управління. Важлива роль належить якості рішення, яка виражається через його економічність та своєчасність. Економічність рішення характеризується ефективністю використання залучених в обіг трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів виробництва, а своєчасність – співвідношенням між часом виникнення проблеми та часом прийняття рішення.. Якість управлінського рішення визначає кінцеві результати управління. Управлінське рішення має відповідати певним вимогам, а саме:1) бути науково обґрунтованим;2) бути цілеспрямованим. 3) бути кількісно та якісно визначеним – містити конкретні кількісні показники і математичні розрахунки; 4) бути правомірним – не суперечити чинним законам, відомчим наказам, нормам, стандартам, інструкціям та іншим нормативним документам; 5) бути оптимальним – забезпечувати такий варіант рішення, який би відповідав економічному критерію ефективності – одержанню максимальних результатів з найменшими витратами за дотримання всіх інших аспектів управлінського процесу; 6) бути своєчасним- вкладатися в заздалегідь визначені строки підготовки, доведення рішень до конкретних виконавців та контролю їх виконання; 7) бути комплексним- враховувати всі аспекти управління; 8) бути гнучким- негайно реагувати на зміни кон’юнктури; 9) бути повністю оформленим

Види: 1. За роллю досягнення цілей організації: стратегічні, тактичні. 2. За часовим горизонтом: прогнозні, планові, оперативні, поточні. 3. За результатами: вірогідні, детерміновані. 4. За ступенем жорсткості: директивні, рекомендувальні, орієнтовні. 5. За періодом дії: довгострокові, середньострокові, короткострокові. 6. За функціональним змістом: організуючі, координуючі, контролюючі, активізуючи. 7. За широтою охоплення: вибіркові, систематичні, суцільні. 8. За об’єктами: господарчі, виробничі, фінансові. 9. За способом прийняття: одноосібні, консультативні, парламентські, суміжні. 10. За ступенем універсальності: загальні, спеціальні. 11. За наслідками: ризикові, не ризикові. 12. За характером прийняття: творчі, стандартні.