46..Умови ефективності управлінських рішень.

Управлінське рішення – сукупний результат творчого процесу суб’єкта та дії колективу для вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи. Ухвалення управлінського рішення – це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. При прийнятті управлінських рішень завжди важливо враховувати фактор ризику. Поняття “ризик” у даному випадку використовується як рівень невизначеності, з якою можна прогнозувати результат. Рішення приймаються у різних обставинах по відношенню до ризику. Ці умови традиційно класифікуються як умови визначеності, ризику та невизначеності ситуації, виходячи з такого поділу інформації: 1) повна інформація; 2) неповна, або така, що швидко змінюється; 3) повна невизначеність. Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору. Рішення приймаються в умовах ризику, коли керівник повинен бути готовим свідомо йти на ризик, оскільки поряд з ризиком понести витрати (втрати) існує імовірність отримання доходів. Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів, оскільки необхідні чинники є складними і новими, і про них неможливо отримати достатньо релевантну інформацію.

Управлінське рішення має відповідати певним вимогам, а саме:1) бути науково обґрунтованим (формуватися з урахуванням об'єктивних закономірностей - тих технологічних, економічних, організаційних особливостей об'єкта, вплив на діяльність якого справлятиме рішення) ;2) бути цілеспрямованим. 3) бути кількісно та якісно визначеним - містити конкретні кількісні показники і математичні розрахунки; 4) бути правомірним - не суперечити чинним законам, відомчим наказам, нормам, стандартам, інструкціям та іншим нормативним документам; 5) бути оптимальним - забезпечувати такий варіант рішення, який би відповідав економічному критерію ефективності - одержанню максимальних результатів з найменшими витратами за дотримання всіх інших аспектів управлінського процесу; 6) бути своєчасним- вкладатися в заздалегідь визначені строки підготовки, доведення рішень до конкретних виконавців та контролю їх виконання; 7) бути комплексним- враховувати всі аспекти управління; 8) бути гнучким- негайно реагувати на зміни кон'юнктури; 9) бути повністю оформленим - містити вичерпні визначення конкретних способів здійснення завдання, потрібних ресурсів, строків виконання, складу виконавців, порядку їхньої взаємодії, правомірності документів. У випадку дотримання всіх вимог – досягнення поставлених вимог в повному обсязі.

47..Управління і його елементи.

Управління – дії і заходи керівників, направлених на мобілізацію внутрішнього та зовнішнього потенціалу фірми, на досягнення поставлених завдань (планів) при ефективному використання всіх видів ресурсів.

Елементами управління як загального вигляду людської діяльності є мета управління і спосіб досягнення мети, об'єкт і суб'єкт управління. Суб’єктами управління є функціонери, керівники, управлінці, які виконують управлінську діяльність, приймають певні управлінські рішення. Об’єкт управління – елемент управління, на який спрямована управлінська діяльність, завжди має певне значення, властивість і характеристики. Предметом розгляду теорії управління є управлінські відносини, що реалізовуються як інформаційні зв'язки при організації виробництва і управлінні ним. Система управління складається із декількох однорідних груп елементів. Технічні елементи – збалансований комплекс окремих видів технічного обладнання спеціальних засобів. Технологічні елементи – це елементи, що визначають розподіл політичної або духовної діяльності, матеріального виробництва на етапи, стадії, процеси. Як правило, такі елементи – це набір правил і норм, що визначають послідовність операції у процесі певного виду діяльності та управління ними. Організаційні елементи – це елементи, які безпосередньо через розробку структури управління, відповідних інструкцій, положень та інших нормативних документів визначають раціональне використання технічних засобів, предметів праці, інформації, трудових та матеріальних ресурсів. Економічні елементи – це сукупність господарських та фінансових процесів, операцій та зв’язків. Соціальні елементи – сукупність соціальних відносин, що створюються в результаті спільної діяльності соціальних груп.