31..Поняття організації та її ознаки.

Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей. Всі організації мають загальні для них характеристики: 1. Всі організації використовують чотири основних види ресурсів: людські ресурси, фінансові ресурси, фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо),інформаційні ресурси. 2. Будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою. 3. Розподіл праці в організації. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні розподілити роботу поміж собою. Розподіл загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним розподіленням праці. Результатом горизонтального розподілення праці є формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо). Вертикальному розподіл праці - діяльність з координації роботи підрозділів та окремих виконавців у середині підрозділів. Організація як трудове формування повинно відповідати вимогам: наявність не менше 2-х людей, що вважають себе частиною даної групи; наявність 1-ї сусп. корисної мети, яку приймають, як загальну усі члени групи; наявність членів групи, які працюють разом для досягнення даної мети. Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху.

32..Природа конфлікту. Причини конфліктів.

Конфлікт є крайнім вираженням суперечностей у соціально-трудових відносинах. Конфлікт – це ситуація, набір обставин, при якій виникає: 1) зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів; 2) відсутність згоди між двома чи більше суб’єктами; 3) внутрішній дискомфорт однієї особи. Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення є конфліктна ситуація, в якій одна із складових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до загострення стосунків між конфліктуючими сторонами. Найбільш явними формами трудових конфліктів є трудові суперечки, страйки, масові звільнення. Конфліктна ситуація, що вимагає вирішення, передбачає існування кількох обов’язкових елементів: 1) учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують несхожі чи прямо протилежні цілі), 2) об’єкт конфлікту (конкретне явище, навколо якого розгортається суперечка), 3) рушійну силу – інцидент (факт зіткнення протилежних сил). Предмет конфлікту = Учасники + Об’єкт. Причини конфлікту: 1) розподіл ресурсів (вони завжди обмежені, а претендує на їх використання кілька сторін); 2) різниця у цілях (спеціалізація, дроблення на підрозділи передбачає їх різну стратегічну спрямованість); 3) взаємозалежність у досягненні результату (вимагає співробітництва); 4) різниця в уяві та цінностях (відсутність об’єктивної оцінки ситуації); 5) незадовільні комунікації (відсутність повної та достовірної інформації); 6) різниця у досвіді та манері поведінки; 7) різка зміна подій чи умов. Негативні наслідки: посилення настрою ворожості, погіршення соціального самопочуття і cамосвідомості людей у трудовому середовищі; згортання ділових контактів усупереч функціональній необхідності, гранична формалізація спілкування, відмовлення від відкритих кому­нікацій; падіння мотивації до праці; погіршення взаєморозуміння і ненормальні, настановчі розбіжності «в дрібницях» у взаємодіях, переговорах, контактах і т. д.; навмисний опір бажанням, діям і думкам інших; поводження «навпаки», тобто за принципом суперечності; демонстративна бездіяльність, невиконан­ня, недотримання взаємних зобов'язань; втрата ідентифікації працівників з підприємством на якому працюють.

Позитивні наслідки: інформаційна (тільки через конфлікт стає відкритою інформація, що функціонально необхідна всім чи багатьом); соціалізації (у результаті конфлікту індивіди одержують соціальний досвід, знання, що недоступні в звичайних умовах); нормалізація морального стану (у конфлікті дозволяються накопичені негативні настрої, відбувається очищення моральних орієнтацій; інноваційна (конфлікт змушує, стимулює зміни, демонструє їхню не­минучість; через конфлікт офіційно визнається якась проблема).