24..Мотивація. Процесуальні теорії мотивації.

Мотивація праці - це стимулювання працівника або групи працівників до діяльності по досягненню цілей підприємства через задоволення їх власних потреб. У процесуальних теоріях мова йде про розподіл зусиль працівників і вибір певного виду поведінки для досягнення конкретних цілей. Теорія очікувань В. Врума: згідно теорії очікувань не тільки потреба є необхідною умовою мотивації людини для досягнення мети, але і вибраний тип поведінки. Виходячи з теорії очікувань можна зробити висновок, що працівник повинен мати такі потреби, які можуть бути в значній мірі задоволені в результаті передбачуваних винагород. Керівник повинен давати такі заохочення, які можуть задовольнити очікувану потребу працівника. Теорія справедливості: ефективність мотивації оцінюється працівником не по певній групі чинників, а системно з урахуванням оцінки винагород, виданих іншим працівникам, що працюють в аналогічному системному оточенні. Співробітник оцінює свій розмір заохочення в порівнянні із заохоченнями інших співробітників. Наприклад один працює на новому устаткуванні, а інший ― на старому, в одного були заготівки однієї якості, а в іншого - іншої якості. Теорія мотивації Л. Портера - Е. Лоулера. Суть її в тому, що введені співвідношення між винагородою і досягнутими результатами. Л. Портер і Э. Лоулер ввели три змінні, які впливають на розмір винагороди: витрачені зусилля, особисті якості людини та його здібності і усвідомлення своєї ролі в процесі праці. Вивели важливий висновок про те, що саме результати праці є причиною задоволення співробітника, а не навпаки. Згідно такої теорії результативність повинна неухильно підвищуватися.

25..Мотивація. Теорії підкріплення.

Підкріплення визначається як будь-які дії, що викликають повто­рення, чи, навпаки, придушення способів поведінки. Виділяють чотири основних типи підкріплення: позитивне підкріплення, відмовлення від моралі, покарання і згасання. Кожен тип підкріп­лення є реакцією менеджменту на поведінку працівника, яка є бажаною або не повинна повторюватися. Позитивне підкріплення. Позитивне підкріплення - це винаго­рода бажаної поведінки співробітників (похвала за своєчасне прибуття на робоче місце, за перевиконання робочого завдання). Такого роду "приємні несподіванки" стимулюють індивідів до повторення подібних дій. Відмовлення від моралі. Відмовлення від моралі означає, що бажана поведінка співробітника приводить до того, що менеджер відмовляється від застосування до нього яких-небудь негативних впливів. У прагненні уникнути неприємних ситуацій працівники змушені діяти "правильно" з погляду менеджменту і поступово звикають до бажаного для організації стилю поведінки (високі показники виконання робочих завдань не дають приводу для доган з боку начальника). Покарання. Покарання є негативним результатом дій праців­ника, коли він поводиться вкрай небажаним для організації чином. Даний метод зазнає критики за те, що підданий покаранню співробітник не одержує інформації про те, як йому необхідно поводитися. Згасання. Згасання припускає повну відмову менеджменту від застосування позитивної винагороди. Таким чином, зразок пове­дінки, який демонструють працівники, залишається без підкріп­лення, і виходить, що він навряд чи буде повторюватися. Якщо співробітник, який постійно спізнюється на роботу буде позбав­лений заохочення (премія чи просування по службі), він незабаром зрозуміє, що його поведінка не дозволяє йому домогтися бажаних результатів.