
- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
Після
запирання транзистора VT2
починається відновлення
заряду на ємності C2.
Струм через неї потече в зворотному
напрямку через RK2
і емітерно- базовий
перехід транзистора VT1,
який щойно відкрився. Цей процес
буде тривати зі сталою часу
і закінчиться тим, що напруга
на C2
досягне значення E
(спадом напруги на
відкритому емітерно- базовому переході
UБ1
нехтуємо). Проте, поки
цей процес триватиме, через RK2
буде протікати
струм і напруга на колекторі VT2
буде залишатися дещо
нижчою від E.
Тому передній фронт імпульсу напруги
UK2
виявляється заокругленим
і напруга UK2
встановиться рівною
E лише
тоді, коли мине час порядку
.
14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
Одночасно з процесом, описаним в питанні
13, при протіканні струму, що заряджає
ємність C2
через базово-емітерний перехід
VT1, на останньому
буде створюватися невеликий позитивний
імпульс напруги
,
який викличе невеличке додаткове
збільшення струму IK1
і короткочасне зменшення напруги
UK1.
Щодо
тривалості, то, по ідеї, вона визначається
об’ємною ємністю переходу база-емітер
транзистора і силою струму, що протікав.
Але точно сказати не можу.
15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
Не буде. В крайньому разі як мультивібратор. Це будуть імпульси дивної форми, далекої від прямокутних. Але впевнено нічого сказати не можна. По ходу, якщо подивитися на графіки імпульсів, в них зникне ділянка рівномірної напруги і буде лише повільний підйом напруги і різке падіння не доходячи до напруги живлення. Але хз.
16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
,
де S — шпаруватість (прогальність, скважность, duty cycle), D — коефіцієнт заповнення, T — період імпульсів, — тривалість імпульсу.
Приклад сигналу з шпаруватістю, рівною двом — меандр.
Важко отримати мультивібратор, у якого б напівперіоди сильно відрізнялися один від одного, бо відповідна ємність не буде встигати відновлювати свій заряд за коротший напівперіод. Найкраще мультивібратор працює, якщо напівперіоди однакові (режим меандру).
17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
Rk * β > Rб Запас рекомендується брати не більше 1,5÷2. При більшому запасі відкритий транзистор буде знаходитися у стані глибокого насичення і при закривання буде надто довго виходити з цього стану. А це призведе до затримки лавиноподібного процесу і затягне тривалість фронтів імпульсів.
18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
Для покращення форми імпульсів та її наближення до прямокутної застосовують деякі вдосконалені схеми мультивібраторів.
а) мультивібратор з фіксуючими діодами
В цій схемі завдяки діодам, приєднаним до колекторів транзисторів зростання колекторної напруги обмежується фіксуючою напругою +EФ. При перевищенні колекторною напругою UK1 або UK2 рівня ЕФ відповідний діод відкривається і зростання колекторної напруги припиняється. Закруглення фронту стає менш помітним, але амплітуда генерованих імпульсів зменшується і визначається тепер вже не ЕК, а ЕФ, яка менша за ЕК.
б) мультивібратор з комутуючими діодами
Особливістю схеми такого мультивібратора є те, що в ньому, з метою покращення форми генерованих імпульсів, у кола колекторів під’єднані діоди D1 та D2 і опори RC1 та RC2. Коли транзистор VT1 закритий, то струм, що перезаряджає ємність C2 і утримує його в закритому стані, іде від джерела +ЕК через опір RБ2, ємність С2, діод D2 і відкритий транзистор VT2.
Коли ж транзистор VT2 закривається, напруга на його колекторі стає одразу ж більшою, ніж напруга в точці “а”, і діод D2 закривається. Струм, що відновлює заряд ємності C2, протікає тепер через RC2, ємність C2 і базово-емітерний перехід відкритого транзистора VT1. Цей стум обминає опір RK2 (бо діод D2 закритий) і тому в момент закривання транзистора VT2 напруга на його колекторі відразу зростає до рівня +EK, а, отже, імпульси, що утворюються на колекторах транзисторів, будуть прямокутними з різкими фронтами.
в) мультивібратор з повторюючим транзистором
Для одержання імпульсів гарної прямокутної форми паралельно до входу одного з транзисторів мультивібратора (наприклад, VT2) підключається ще один транзистор VT3. Він буде відкриватися і закриватися одночасно з VT2. Але оскільки до його колектора не під’єднана ємність (хіба що тільки паразитна), то обидва фронти імпульсу UK3 будуть досить різкими. Діод D ставиться для того, щоб зменшити опір відкритих базово-емітерних переходів VT2 та VT3 і зменшити таким чином позитивний викид базової і негативний викид колекторної напруги в момент відкривання цих транзисторів
Очікуючий мультивібратор з емітерним зв’язком