
- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
Одна з версій появи цього терміну стверджує, що вперше у 1989-90 роках спеціалісти компанії Toshіba використали термін “FLASH” в контексті “миттєвий, блискавичний” при описі нових мікросхем на «програмованих» транзисторах:
.
Взагалі вважається, що винахідником такого типуЗП є компанія Іntel, яка у 1988 році представила флеш-пам’ять з архітектурою NOR. На рік пізніше інженери Toshіba розробили архітектуру NAND, яка й сьогодні використовується у мікросхемах флеш- пам’яті поряд з NOR. Власне, можна стверджувати, що NOR та NAND – це два різних типи флеш-пам’яті, що мають схожу технологію виготовлення.
NOR
Назва NOR походить від назви логічного елементу, що є елементарною коміркою флеш- пам’яті такого типу – це елемент “АБО-НЕ” (англійською – Not-OR).
Основою такого логічного елементу є МОН-транзистор з двома ізольованими затворами – плаваючим та керуючим
При програмуванні (тобто при записуванні інформації) на керуючий затвор подається імпульс високої напруги позитивної полярності. Між стоком та витоком транзистора утворюється канал, а деякі “розігріті” електрони з каналу, кількість яких залежить від амплітуди імпульсу, маючи високу енергію тунелюють крізь шар окису та потрапляють на плаваючий затвор. Надалі позитивна напруга з керуючого затвору знімається. Якщо кількість електронів на плаваючому затворі менша деякого порогового значення, то це відповідає запису логічної одиниці. Якщо ж кількість електронів на плаваючому затворі перевищує порогове значення, то це відповідає запису логічного нуля.
При читанні до керуючого затвору прикладається висока позитивна напруга. Якщо електронів у плаваючому затворі немає (або їхня кількість мала), то між стоком і витоком знову індукується канал, транзистор відкривається і читається логічна одиниця.
Якщо ж кількість електронів на плаваючому затворі відповідає логічному нулю, то канал між стоком і витоком не індукується, оскільки позитивній напрузі на керуючому затворі не вдається пересилити їхній вплив.
Для стирання інформації на керуючий затвор подається імпульс високої напруги негативної полярності і електрони з плаваючого затвора тунелюють на сток, який знаходиться під нульовим потенціалом.
Основним недоліком флеш-пам’яті з архітектурою NOR є погане масштабування: площу мікросхеми не можна зменшувати шляхом зменшення розмірів транзисторів. Це пов’язано зі способом організації матриці комірок, зображеної на рисунку вище: в NOR архітектурі до кожного з транзисторів треба підвести індивідуальний контакт.
NAND
Цей головний недолік флеш-пам’яті з архітектурою NOR було усунуто завдяки архітектурі NAND – від англійського Not-AND (логічний елемент “І-НЕ”). Тут будова та принцип роботи комірок такі ж, як і у NOR. Але організація матриці комірок (тобто їхнє з’єднання) – інша. На відміну від попередньої, тут є контактна матриця, на перетині рядків та комірок якої розташовані транзистори. Така організація флеш-пам’яті дещо краща – площу мікросхеми можна значно зменшити за рахунок зменшення розмірів елементарних комірок – транзисторів. Недолік такої організації полягає в значно нижчій, порівняно з NOR швидкості роботи в операціях з побітовим довільним доступом.
Варто звернути увагу на те, що у флеш- пам’яті для зберігання 1 біту інформації використовується одна елементарна комірка (транзистор), тоді як у ОЗП для цього необхідно три транзистори та конденсатор. Проте 1 біт на 1 елемент – це не межа. Корпорація Іntel випускає флеш-пам’ять StrataFlash, кожна комірка якої здатна зберігати 2 біти інформації. Існують дослідні зразки з 4-х бітними комірками. Така густина інформації на одну комірку досягається використанням МОН-транзисторів з багаторівневим плаваючим затвором. Він має структуру, подібну до зображеної на рисунку, а відмінність полягає в тому, що заряд у плаваючому затворі поділяється на декілька рівнів, кожному з яких ставиться у відповідність певна комбінація біт. Теоретично можна записати/прочитати і більше 4-х біт, але, на практиці, виникають проблеми з усуненням шумів та поступовим витіканням електронів з плаваючого затвора через недосконалу ізоляцію. Час збереження інформації, характерний для існуючих мікросхем флеш-пам’яті, вимірюється роками, а кількість циклів запису-
перезапису – від 100 тисяч до кількох мільйонів.