
- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
Постійні ЗП зберігають інформацію як завгодно довго. Вони можуть містити інформацію, яка закладається в них при виготовленні чи налагодженні ЕОМ: набір команд, за якими здійснюється обробка інформації, готові програми або фіксовані набори даних.
Завдання ПЗП полягає у тому, щоб при надходженні на його вхід певної кодової команди (у вигляді двійкового числа) видати на виході певний кодовий сигнал.
Найпростіші ПЗП виготовляють у вигляді діодних матриць. Коли сигнал високого рівня з’являється на горизонтальному провіднику, такий же сигнал з’явиться на усіх вертикальних провідниках, з’єднаних з ним за допомогою діодів. На горизонтальні провідники сигнал подається у відповідності до адреси на шині адреси ША через дешифратор. Наприклад, при адресі 001 на вихід сигнал високого рівня потрапить тільки у нульовому та третьому розряді шини даних ШД, утворюючи тим самим двійкове число 01001. Таким чином, наведений на рисунку пристрій перекодовує трирозрядне вхідне число у п’ятирозрядне вихідне. ПЗП з заздалегідь утвореним розташуванням діодів та фіксованим алгоритмом перекодування дістали назву масочних ПЗП.
Набір операцій, які виконують масочні ПЗП, закладаються в них ще при виготовленні завдяки відповідному розташуванню комутуючих діодів. Проте, у багатьох випадках виникає потреба у індивідуальному програмуванні ПЗП для утворення алгоритму, необхідного користувачу. Такі програмовані ПЗП можна створити, розмістивши у кожному вузлі матриці по два діоди, увімкнених назустріч один одному. Для того, щоб зробити перемичку у mn-тому вузлі провідною лише в один бік, на m-тий провідник відносно n-того подають імпульс позитивної напруги великої амплітуди.
Діод “а” незворотно пробивається, і перемичка стає провідною через діод “b”.
Інші ж перемички залишаються непровідними. У інших випадках послідовно з діодом вмикають тонку провідну нитку, як це показано. При програмуванні провідні нитки перепалюють у потрібних місцях за допомогою імпульсу струму великої амплітуди, роблячи відповідні вузли непровідними.
39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
У перепрограмовних ПЗП комутаційна матриця створена на основі МОН-транзисторів з індукованим каналом.
Індукований канал утворюється при програмуванні завдяки уведенню в затвор негативного заряду, пропускаючи між витоком і стоком транзистора короткий потужний імпульс струму. При цьому деяка кількість електронів дифундує крізь шар окису в затвор і залишається там, створюючи негативний потенціал у декілька вольт. Цей заряд в затворі може зберігатися довго, тому провідний МОН-транзистор залишається в цьому стані тривалий час. Інформацію в подібних ЗП можна “витерти”, опромінюючи ІМС ультрафіолетовими або рентгенівськими променями, під дією яких заряди з затворів стечуть і ЗП буде готовий до нових записів.
Проте, перепрограмовані ПЗП, побудовані на базі МОН-транзистора, мають один істотний недолік, пов’язаний з їхньою конструкцією. Дійсно, для того, щоб “витерти” інформацію користувач повинен мати обладнання, здатне виробляти ультрафіолетові чи рентгенівські промені, що в домашніх умовах неможливо. Тому подібні ПЗП не набули широкої популярності.