34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.

Комірки динамічних ОЗП за своєю конструкцією значно простіші за тригерні комірки статичних ОЗП. Перемикачами тут є МОН-транзистори, а інформацію у вигляді заряду на обкладинках зберігають конденсатори С_Н. Часто я к С_Н використовують ємності електродів самих МОН-транзисторів. Найпростіша комірка динамічного ОЗП зображена на рисунку.

Активація комірки на запис або читання відбувається по лінії адреси А. При А=“1” транзистор відкривається і ємність С_Н заряджається від лінії даних D до напруги, яка існує у цей час на лінії, і, після закінчення сигналу активації, зберігає цю напругу. При читанні ємність СН знову з’єднується з лінією даних D і є джерелом постійної напруги та передає до неї свій потенціал. Недолік цієї схеми очевидний: при кожному акті зчитування ємність СН втрачає частину свого заряду, отже рівень сигналу, що зберігається, поступово знижується. Тому на практиці використовують іншу схему.

При запису даних імпульс з лінії АЗП відкриває транзистор VT1 та ємність СН сприймає потенціал, який існує у цей час на лінії даних DЗП. Якщо це “1”, то транзистор VT2 відкривається і напруга з джерела живлення Е потрапляє на виток транзистора VT3. Якщо ж до ємності С_Н було записано “0”, то VT2 залишається закритим і на витоку VT3 буде низький рівень напруги.

При читанні транзистор VT3 відкривається адресним сигналом з лінії АЧТ і, у залежності від того, відкритий чи закритий транзистор VT2, напруга з джерела живлення Е потрапляє або не потрапляє на лінію даних DЧТ. Таким чином, ємність С_Н лише керує транзистором VT2 і при зчитуванні даних не втрачає уведеного до неї заряду.

35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.

Перевагою динамічних ОЗП є значно менші розміри їхньої комірки порівняно із статичними, завдяки чому на однаковій площі напівпровідникового кристалу вдається розташувати значно більшу кількість динамічних комірок, і, отже, зробити весь ОЗП більш компактним та містким. Крім того, динамічні ОЗП більш економічні за статичні, оскільки не споживають енергії від джерела живлення у процесі зберігання інформації.

Головним недоліком динамічних ОЗП є те, що введений у комірку пам’яті заряд може зберігатися в ній лише певний час – від кількох мілісекунд до кількох секунд – через витікання заряду крізь недосконалу ізоляцію. Тому для підтримки заданих станів комірок слід періодично робити відновлення (регенерацію) записаних до них даних шляхом підзарядки накопичувальних ємностей СН від спеціального, досить складного за своєю конструкцією, пристрою.

Іншим істотним недоліком динамічних ОЗП є їхня менша швидкодія, порівняно із статичними, бо на зарядження чи перезарядження ємності С_Н потрібен певний скінчений час. Тому там, де потрібна висока швидкодія, все ж таки використовують статичні ОЗП.

36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?

Постійні ЗП зберігають інформацію як завгодно довго.

По суті це пристрої, які перетворюють певний вхідний сигнал на вихідний.

ПЗП є масочні, програмовні, перепрограмовні (про них в наступних двох питаннях).

37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?

ПЗП з заздалегідь утвореним розташуванням діодів та фіксованим алгоритмом перекодування дістали назву масочних ПЗП.

Такі ПЗП з’єднують певні входи з виходами через діоди. Коли сигнал високого рівня з’являється на горизонтальному провіднику, такий же сигнал з’явиться на усіх вертикальних провідниках, з’єднаних з ним за допомогою діодів.

Вихідний сигнал подається на шину даних ШД.