
- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
Комірки динамічних ОЗП за своєю конструкцією значно простіші за тригерні комірки статичних ОЗП. Перемикачами тут є МОН-транзистори, а інформацію у вигляді заряду на обкладинках зберігають конденсатори СН. Часто я к СН використовують ємності електродів самих МОН-транзисторів. Найпростіша комірка динамічного ОЗП зображена на рисунку.
Активація комірки на запис або читання відбувається по лінії адреси А. При А=“1” транзистор відкривається і ємність СН заряджається від лінії даних D до напруги, яка існує у цей час на лінії, і, після закінчення сигналу активації, зберігає цю напругу. При читанні ємність СН знову з’єднується з лінією даних D і є джерелом постійної напруги та передає до неї свій потенціал. Недолік цієї схеми очевидний: при кожному акті зчитування ємність СН втрачає частину свого заряду, отже рівень сигналу, що зберігається, поступово знижується. Тому на практиці використовують іншу схему.
При запису даних імпульс з лінії АЗП відкриває транзистор VT1 та ємність СН сприймає потенціал, який існує у цей час на лінії даних DЗП. Якщо це “1”, то транзистор VT2 відкривається і напруга з джерела живлення Е потрапляє на виток транзистора VT3. Якщо ж до ємності СН було записано “0”, то VT2 залишається закритим і на витоку VT3 буде низький рівень напруги.
При читанні транзистор VT3 відкривається адресним сигналом з лінії АЧТ і, у залежності від того, відкритий чи закритий транзистор VT2, напруга з джерела живлення Е потрапляє або не потрапляє на лінію даних DЧТ. Таким чином, ємність СН лише керує транзистором VT2 і при зчитуванні даних не втрачає уведеного до неї заряду.
35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
Перевагою динамічних ОЗП є значно менші розміри їхньої комірки порівняно із статичними, завдяки чому на однаковій площі напівпровідникового кристалу вдається розташувати значно більшу кількість динамічних комірок, і, отже, зробити весь ОЗП більш компактним та містким. Крім того, динамічні ОЗП більш економічні за статичні, оскільки не споживають енергії від джерела живлення у процесі зберігання інформації.
Головним недоліком динамічних ОЗП є те, що введений у комірку пам’яті заряд може зберігатися в ній лише певний час – від кількох мілісекунд до кількох секунд – через витікання заряду крізь недосконалу ізоляцію. Тому для підтримки заданих станів комірок слід періодично робити відновлення (регенерацію) записаних до них даних шляхом підзарядки накопичувальних ємностей СН від спеціального, досить складного за своєю конструкцією, пристрою.
Іншим істотним недоліком динамічних ОЗП є їхня менша швидкодія, порівняно із статичними, бо на зарядження чи перезарядження ємності СН потрібен певний скінчений час. Тому там, де потрібна висока швидкодія, все ж таки використовують статичні ОЗП.
36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
Постійні ЗП зберігають інформацію як завгодно довго.
По суті це пристрої, які перетворюють певний вхідний сигнал на вихідний.
ПЗП є масочні, програмовні, перепрограмовні (про них в наступних двох питаннях).
37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
ПЗП з заздалегідь утвореним розташуванням діодів та фіксованим алгоритмом перекодування дістали назву масочних ПЗП.
Такі ПЗП з’єднують певні входи з виходами через діоди. Коли сигнал високого рівня з’являється на горизонтальному провіднику, такий же сигнал з’явиться на усіх вертикальних провідниках, з’єднаних з ним за допомогою діодів.
Вихідний сигнал подається на шину даних ШД.