
- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
Суматор будь-якого n-го розряду, старшого за нульовий, повинен мати не два входи, а три та додавати не тільки введені в нього числа an і bn, але й число Сn, яке переноситься з попереднього розряду. Схема повного суматора, який реалізує цю операцію, складається з двох напівсуматорів та одного диз’юнктора.
Для додавання багаторозрядних двійкових чисел подібні одно розрядні суматори сполучають послідовно, а результати додавання з виходів S0-Sn та виходу переповнення Сn+1 виводять на паралельну шину. Складнішою є операція віднімання. Можна було б, звичайно, створити спеціальний пристрій для виконання цієї операції, але це означало б, що в арифметичних пристроях ЕОМ, окрім суматорів, були б присутні ще й “відніматори”, що ускладнило б їхню конструкцію. Виявилося, що простіше використовувати для операції віднімання ті ж суматори, розглядаючи віднімання як додавання додатних та від’ємних чисел, а останні подавати у доповняльному коді. Для здійснення операції додавання/віднімання з n-розрядними числами використовують (n+1)-розрядний повний суматор, до якого додається пристрій для перетворення числа у доповняльний код .
Сигнал із знакового розряду числа подається на вхід С0 та аn+1, а всі значущі розряди n-розрядного двійкового числа інвертуються або не інвертуються за допомогою n елементів нерівнозначності, якими керує знаковий сигнал. Через вхід С0 до наймолодшого розряду додається або не додається одиниця. Аналогічною схемою слід спорядити також всі входи для операнда “b”. Справа ускладнюється тим, що в ряді випадків може трапитися переповнення значущих розрядів і перехід одиниці в надстарший Sn+1 розряд суматора, де належить бути символу знаку, адже на всіх n виходах суматора Sn числа будуть подані у доповняльному коді. Так виходить, наприклад, коли додавати числа +12 та +14. Більше того, на прикладі додавання чисел -12 та -14, видно, що може переповнитись і знаковий розряд, а одиниця перейде до Сn+1.
Аналіз можливих комбінацій Sn+1 та Cn+1 показує, що якщо Sn+1=Cn+1, то справжнього переповнення суматора не відбувається, і отже, нехтуючи виходом одиниці за межі суматора, можна розглядати число на S-виходах як результат додавання, зображений у доповняльному коді. Якщо ж Sn+1≠Cn+1, суматор переповнений, в знаковому розряді опиниться надстарший розряд значущого числа, а знак опиниться на виході Cn+1. Такий результат буде помилковим і про це треба повідомити. Реалізація цих міркувань здійснюється за допомогою елемента нерівнозначності, підключеного до Sn+1 та Cn+1 виходів суматора. На виході цього елемента сигнал високого рівня з’явиться при Sn+1≠Cn+1, що буде сигналізувати про помилку у результаті. Комбінуючи операції додавання і віднімання зі зсувом праворуч чи ліворуч можна також виконувати операції множення та ділення.
23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
Дешифратор (або декодер) — це логічний пристрій, що виконує перетворення цифрового коду одного виду в інший. Зокрема, дешифратор здатний з різноманітних кодових сигналів, що подаються на його вхід, обрати одну певну кодову комбінацію і у відповідності до неї виробити і подати на один з вихідних виводів новий сигнал, призначений для керування іншими пристроями. Ідея роботи дешифратора така: сигнал високого рівня (логічна “1”) спрямовується на один з чотирьох виходів ключа К, який керується вхідним (або адресним) сигналом Х. Приклад схеми, що реалізує таку функціональність, наведено на рисунку , а її таблиця істинності подана також. Тут дешифратор обирає одну з чотирьох можливих дворозрядних комбінацій і подає сигнал високого рівня на один із своїх чотирьох виходів (дешифратор “1” з “4”). Наприклад, при комбінації вхідних сигналів х1=1; х0=1 (тобто на вхід надходить число 112=310) логічна одиниця повинна надійти на вихід у3, а при х1=0; х0=1 — на вихід у1. У останній колонці таблиці наведено формули, які описують логічні функції для кожного з виводів дешифратора.