44. Максимальна продуктивність мережі Ethernet

Кількість оброблюваних кадрів Ethernet у секунду часто указується виробниками мостів/комутаторів і маршрутизаторів як основна характеристика продуктивності цих пристроїв. У свою чергу, цікаво знати чисту максимальну пропускну здатність сегмента Ethernet у кадрах у секунду в ідеальному випадку, коли в мережі немає колізій і немає додаткових затримок, внесених мостами і маршрутизаторами. Такий показник допомагає оцінити вимоги до продуктивності комунікаційних пристроїв, тому що в кожен порт пристрою не може надходити більше кадрів в одиницю часу, чим дозволяє це зробити відповідний протокол.

Для комунікаційного устаткування найбільш важким режимом є обробка кадрів мінімальної довжини. Це пояснюється тим, що на обробку кожного кадру міст, комутатор чи маршрутизатор витрачає приблизно той саме час, який зв'язаний з переглядом таблиці просування пакета, формуванням нового кадру (для маршрутизатора) і т.п. А кількість кадрів мінімальної довжини, що надходять на пристрій в одиницю часу, природно більше, ніж кадрів будь-якої іншої довжини. Інша характеристика продуктивності комунікаційного устаткування — біт у секунду — використовується рідше, тому що вона не говорить про те, якого розміру кадри при цьому обробляє пристрій, а на кадрах максимального розміру досягти високої продуктивності, вимірюваної в бітах у секунду набагато легше.

45. Специфікації фізичного середовища Ethernet.

У стандарті 802.3z визначені наступні типи фізичного середовища:

·  одномодовий оптоволоконний кабель;

·  багатомодовий оптоволоконний кабель 62,5/125;

·  багатомодовий оптоволоконний кабель 50/125;

·  подвійний коаксиал із хвильовим опором 75 Ом.

Многомодовий кабель

Для передачі даних по традиційному для комп'ютерних мереж багатомодовому волоконно-оптичному кабелю стандарт визначає застосування випромінювачів, що працюють на двох довжинах хвиль: 1300 і 850 нм. Застосування світодіодів з довжиною хвилі 850 нм пояснюється тим, що вони набагато дешевше, ніж світодіоди, що працюють на хвилі 1300 нм, хоча при цьому максимальна довжина кабелю зменшується, тому що загасання багатомодовогооптоволокна на хвилі 850 м більш ніж у два рази вище, ніж на хвилі 1300 нм. Однак можливість здешевлення надзвичайно важлива для такої в цілому дорогою технології, як Gigabit Ethernet.

Для багатомодового оптоволокна стандарт 802.3z визначив специфікації l000Base-SX і l000Base-LX.

У першому випадку використається довжина хвилі 850 нм (S означає Short Wavelength, коротка хвиля), а в другому - 1300 нм (L - від Long Wavelength, довга хвиля).

Для специфікації l000Base-SX гранична довжина оптоволоконного сегмента для кабелю 62,5/125 залишає 220 м, а для кабелю 50/125 - 500 м. Очевидно, що ці максимальні значення можуть досягатися тільки для полнодуплексній передачі даних, тому що час подвійного обороту сигналу на двох відрізках 220 м дорівнює 4400 bt, що перевершує межу 4095 bt навіть без обліку повторювача й мережних адаптерів. Для напівдуплексної передачі максимальні значення сегментів оптоволоконного кабелю завжди повинні бути менше 100 м. Наведені відстані в 220 і 500 м розраховані для гіршого по стандарті случаючи смуги пропущення багатомодового кабелю, що перебуває в межах від 160 до 500 Мгц/км. Реальні кабелі звичайно мають значно кращі характеристики, що перебувають між 600 і 1000 Мгц/км. У цьому випадку можна збільшити довжину кабелю до приблизно 800 м.