Мал. 7. Зразки завдань до субтесту «Складання об'єктів»

ще не виповнилося вісім років, другий дітям 8—16 років. На мал. 8 подано фрагменти цих завдань.

Інструкція до першої групи завдань: «Поглянь-но сюди, - звертається експериментатор до дитини, показуючи перший рядок фігур (ключ),— бачиш, зірочка, а в зірочці — рисочка. А далі кружок, у ньому вже дві таких рисочки». Так пояснюється кожна фігура. «А тепер поглянь сюди,— показує він перший рядок,— бачиш, тут фігури такі самі, але в них нічого не намальовано. Давай з тобою намалюємо так, як тут (показує ключ). Ану, спробуй».

Після заповнення п'яти фігур експериментатор непомітно для обстежуваного вмикає секундомір, стимулюючи його раз від разу якнайшвидше виконувати завдання. Час виконання 120 с. Первинна оцінка залежить від кількості правильно заповнених фігур за відведений заліковий час.

Інструкція і порядок проведення завдань варіанта «В» (з цифрами) аналогічні. Лише під кожною цифрою у клітинці пишуть заданий для цієї цифри символ, а для проб пропонують опитуваному заповнити не п'ять, а сім знаків.

Зразки завдань до субтесту “Кодування”

Дванадцятий субтест: Лабіринт. Цей субтест альтернативний попередньому. Він включає вісім лабіринтів-задач двох серій: перша серія — три варіанти завдань («А», «В», «С») порівняно простих для дітей лабіринтів (перших два — контрольні), друга серія — п'ять лабіринтів (№ 1—5) складнішої будови. Оскільки для виконання завдань субтесту потрібно багато часу, то його доцільно замінити одинадцятим — «кодування». Для прикладу наводимо п'ять перших лабіринтів-задач (мал. 9).

Мал. 9. Зразки завдань до субтесту «Лабіринт*

Зміст інструкції: «Ось бачиш,— показує експериментатор на схематичний малюнок усередині лабіринту «А»,— це хлопчик. Він знаходиться у такому собі будиночку. Чорні лінії — це стіни. А тут (показує) стіни немає, це вихід на вулицю. Ось поглянь, як хлопчик піде на вулицю...» Експериментатор малює шлях від центра до виходу, не відриваючи олівця і не пересікаючи жодної лінії, продовжує: «Так і ми будемо робити. Лише коли будеш малювати — не пересікай ліній, тобто не роби ось так (показує помилковий хід). Намагайся не заходити в тупик, а пошвидше знаходь шлях на вулицю. Якщо зайдеш у тупик, то швиденько малюй шлях назад, ось так (демонструє захід у тупик, вихід з нього й увесь шлях до кінця). Дотримуйся правила: тільки-но ти поставив олівець на папір, то до самого виходу з лабіринту його відривати не можна. Ось так не можна (показує відрив). Зрозумів? Давай спробуємо. Став олівець у центр і малюй скоріше...» У цей момент експериментатор умикає секундомір.

Загальні правила: 1) завдання вважається невиконаним, якщо кількість помилок перевищує допустиму для даного лабіринту (незалежно від часу виконання) або ж час витрачено, а завдання не виконано; 2) помилкою є кожне відривання олівця (за виключенням випадків, коли це потрібно для виправлення попередньої помилкової дії); пересікання лінії (виняток становлять обставини, коли таке пересікання випадкове, наприклад, зсунувся папір); кожна лінія пересікається лише в одному напрямку; при кожному відриванні потрібно тільки раз нагадати дитині, що цього робити не можна.

Час виходу з лабіринту обмежений. Розроблено спеціальну таблицю оцінювання результатів залежно від кількості помилок та часу, затраченого на розв'язання задачі.

Тепер одне загальне зауваження: шостий і дванадцятий субтести є додатковими. Це означає, що їх показники не враховуються при визначенні коефіцієнта інтелектуальності.

Переваги методики Векслера. Тест структури інтелекту Векслера є одним з найпоширеніших у психодіагностичній практиці. Його використання особливо ефективне для науково обґрунтованого розв'язання навчально-виховних завдань (відбір обдарованих дітей, діагностика психологічної готовності дитини до шкільного навчання, оцінка динаміки інтелектуального розвитку, виявлення причин навчальної неуспішності тощо) та завдань кадрового забезпечення установ і організацій (профорієнтація, профвідбір, оцінка інтелектуального потенціалу персоналу тощо). З нашої точки зору, ця методика є неперевершеним зразком того, як треба здійснювати поглиблене психологічне вивчення інтелектуального розвитку особистості в ході індивідуального тестування.

По-перше, за допомогою тесту Векслера реалізується порівняно новий методологічний підхід до традиційної проблеми оцінювання інтелекту. Його автор відмовився від загальноприйнятого тлумачення рівня інтелектуальності (IQ) як співвідношення показників розумового віку і хронологічного. Він небезпідставно вважає, що залежність між розумовим віком і хронологічним не є лінійною, а інтелект розвивається нерівномірно. Свою відмову від поняття «розумовий вік» Векслер обґрунтував так:

а) за традиційного оцінювання інтелекту не враховується те, наскільки саме у своєму розвиткові дитина випереджає ровесників чи відстає (порівняно з віком хронологічним) від них;

б) за традиційного підходу не враховуються якісні особливості інтелекту в різному віці та можлива невідповідність між розумовим віком і розумовим рівнем розвитку;

в) не розв'язуються питання, що стосуються обчислення стандартного відхилення. Тому Векслер подає IQ в одиницях стандартного відхилення. Це дає змогу показати, як співвідносяться результат окремого обстежуваного і середній розподіл результатів для його віку (з точністю до чотирьох місяців). Інтерпретацію IQ- показників подано в табл. 3.

Таблиця З