
- •Україномовна адаптація повної версії «опитувальника внутрішньої мотивації» р. Раяна, е. Дісі
- •3.2. Проведення пілотажного дослідження за адаптованою версією
- •3.2.1. Дослідження ситуативного рівня внутрішньої мотивації студентів
- •1.1. Психометрика діагностих методик: психологічний зміст проблеми
- •Основні засади психометричного аналізу тестів
- •1.1.2 Психометричний аналіз та адаптація тестових зарубіжних методик
- •1.2. Основні психологічні діагностичні показники
- •Поняття про надійність, валідність та дискримінативність
- •Ризики порушення валідності та надійності психологічних
- •Процедура перекладу оригінальної версії «Опитувальника внутрішньої мотивації» на українську мову
- •Здійснення децентрованого перекладу тесту
- •Обмеження та перешкоди перекладу зарубіжних методик
- •Обчислення основних психометричних показників «Опитувальника внутрішньої мотивації»
- •2.2.1. Обчислення показників надійності опитувальника
- •Обчислення показників валідності та дискримінативності опитувальника
- •3.1 Аналіз показників надійності та валідності опитувальника
- •3.1.1. Аналіз розподілу твержень по кожній субшкалі тесту
- •3.1.2. Перевірка внутрішньої узгодженості компонентів тесту
- •3.2. Проведення пілотажного дослідження за адаптованою версією
- •3.2.1. Дослідження ситуативного рівня внутрішньої мотивації студентів у ситуації виконання тестових завдань
- •3.2.2. Математико-статистичний аналіз даних
- •Підсумки
- •Список використаної літератури
- •Додаток 4 Психофізіологічне розвантаження та вимоги до профілактичних медичних оглядів користувачів комп’ютерів
3.1 Аналіз показників надійності та валідності опитувальника
3.1.1. Аналіз розподілу твержень по кожній субшкалі тесту
Аналізуючи результати факторного аналізу, що застосовувався для перевірки опитувальника на надійність по внутрішній узгодженості, ми можемо побачити, що перший виділений фактор (19% дисперсії) навантажують пункти 31-37, що відносяться до субшкали «відчуття включеності у систему значимих міжособистісних стосунків». Другий фактор (10,6% дисперсії) складають пункти 1, 2, 5 та 6 (субшкала «задоволення від діяльності»). Четвертий фактор (6% дисперсії) включає пункти 19-23 (субшкала «відчуття зовнішнього тиску»). П ятий фактор (5% дисперсії) навантажують 40, 42 та 44, 45 пункти опитувальника, що складають субшкалу «відчуття включення у систему значимих міжособистісних стосунків». Шостий фактор (4% дисперсії) склали пункти 8-12 (субшкала «відчуття компетентності»).
Пункти 3, 4 (субшкала «задоволення від діяльності»), 13 (субшкала «відчуття компетентності»), 15, 18 (субшкала «докладені зусилля») та пункти 42, 43 (субшкала «відчуття включеності у систему значимих міжособистісних стосунків») об єдналися у третьому факторі (8,5% дисперсії) і це може пояснюватись тим, що дані пункти мають значення протилежного змісту. Відповідно вони мають таке звучання: «Я вважав, що ця робота нудна», «Я не міг сконцентрувати свою увагу на цій діяльності», «Це була робота, яку я не міг виконати дуже добре», «Я не дуже старався виконуючи це завдання», «Я не докладав багато зусиль на виконання цього завдання», «Я б не хотів співпрацювати з цією людиною в майбутньому», «Не думаю, що зміг би довіряти цій людині». В американській версії опитувальника, дані твердження відносяться до різних субшкал, проте в адаптованій українській версії, вони об єдналися в однин фактор, який можна назвати «зацікавленість виконанням завдання».
Пункти 38, 39, що також відносяться до субшкали «Відчуття включеності у систему значимих міжособистісних стосунків» і є твердженнями з протилежним змістом навантажують сьомий фактор (3% дисперсії). Вони мають наступне звучання: «Я почувався дуже віддаленим від цієї особи», «Дуже сумніваюся, що колись ми з цією людиною могли б бути друзями». Даний фактор, в адаптованій версії опитувальника можна назвати «відчуття близькості у системі стосунків із значимою особою».
З проведеного факторного аналізу, ми можемо побачити, що 5 із 7 виділених факторів в цілому відповідають закладеним в опитувальник субшкалам. Проте цікавими є пункти 14, 16, 17 (субшкала «докладені зусилля») та 24-30 (субшкала «відчуття самодетермінованості»), які не об єдналися в окремому факторі. Пункти 14, 16, 17 навантажують 4 фактор «відчуття зовнішнього тиску». Вони звучать наступним чином: «Я доклав багато зусиль виконуючи цю роботу», «Я дуже старався виконати цю роботу», «Для мене було дуже важливо впоратись із цим завданням». Це може бути спричинене тим, що в українській версії опитувальника немає такого чіткого змістового розподілу даних тверджень, як в американській версії і твердження, що входять до субшкали «докладені зусилля» мають змістовну схожість із твердженнями субшкали «відчуття зовнішнього тиску», що і об єднує їх в одному факторі. Пункти 24-30 навантажують 1, 2 та 3 фактори. Пункт 24, що звучить як: «Я вважаю, що мав вибір, щодо виконання цього завдання», навантажує 2 фактор «задоволення від діяльності», пункти 25 та 26 та 28 – «Я виконував це завдання не за власним бажанням», «Я дійсно не мав вибору, щодо виконання цього завдання», «Я виконував це завдання, бо не мав іншого вибору» мають твердження протилежного характеру і навантажують 3 фактор. Цікавим також є 27 пункт, що звучить як: «Я відчував, що повинен виконати це завдання» і навантажує 1 фактор «відчуття корисності роботи».
Змістовний розклад пунктів даної субшкали дозволяє зробити висновок про закономірність такого розподілу, оскільки ця субшкала є показником пов язаним з іншими субшкалами.
Аналізуючи результати валідизації тесту методом внутрішньої узгодженості, можна побачити, що показники по кожній субшкалі є досить високми і статистично значимими. Незадовільний результат було отримано лише по субшкалі „Відчуття зовнішнього тиску”. Можна припустити, що такий результат спричинений тим, що твердження, які входять до даної субшкали неоднозначно сприймаються досліджуваними. Вони мають таке звучання: „Я зовсім не хвилювався при виконанні завдання”, „Працюючи, я відчував себе напруженим”, „Виконуючи це завдання,я почувався абсолютно розслабленм”, „Я був стривожений, виконуючи цю роботу”, „При виконанні завдання я відчував, що на мене тиснуть”. Подібні твердження, в українському варіанті опитувальника, можуть мати інше змістовне наповнення, що відрізняється від того, яке передбачали американські спеціалісти в результаті чого твердження по різному сприйматються українськими досліджуваними.
Тому, в подальшій роботі із тестом, дані твертження необхід піддати більш глибокому змістовому аналізу із залучення англомовних спеціалістів.
Щодо показника дисримінативності даного опитувальника, то він також є досить високим і становить 0,6.