2. Ризики порушення валідності та надійності психологічних

методик

Порушення надійності

Потрібно, мабуть, визнати, що жодна з існуючих психодіагностичних процедур не є ідеальною з точки зору її надійності. Показники надійності тесту можуть істотно змінюватись у разі не­значних, на перший погляд, варіацій умов проведення тестування, зміни характеру тестових завдань, а також залежно від ступеня складності завдань для досліджуваного. Стандартний комплекс відомостей про психодіагностичні методики має, звичайно, інформацію про ті чи інші показники надійності, але підрахувати або визначити критерії стабільності результату для жодного випадку використання того чи іншого тесту практично неможливо.[6]

На характеристики надійності, що визначаються емпіричним шляхом, суттєвий вплив чинить характер вибірки, яка використо­вується для перевірки тесту за показниками надійності. Особливе значення тут має діапазон розбіжності в оцінках, точніше у рангових місцях досліджуваних або їх груп у загальній вибірці. Так, якщо оцінки досліджуваних локалізуватимуться у відносно вузькому діапазоні значень і будуть близькі одна до одної, можна сподіватися, що і у разі повторного дослідження ці оцінки також розташовувати­муться щільною гомогенною групою. Імовірні зміни рангових місць окремих досліджуваних будуть зовні незначними. Коефіцієнт надійності у такому разі буде завищений. Таке саме безпідставне завищення коефіцієнтів може виникнути у разі аналізу надійності, що провадиться нз матеріалі вибірки, яка складаєтсья з контрастних груп, наприклад з осіб, котрі мають найвищі та найнижчі оцінки за тестом. Тоді ці віддалені один від одного результати не перекривати­муться за рахунок випадкових чинників.[20

Порушення валідності

Все ширше визнається, що розробка валідного тесту вимагає застосування багатьох методів, використовуваних послідовно, на різних етапах конструювання тесту. Таким чином валідність тесту створюється поступово, починаючи з першого кроку в його розробці.[11]

Практично будь-які відомості, зібрані в процесі розробки або використання тесту, мають відношення до його валідності і можуть виявитися корисними. Дані про внутрішню узгодженість і ретестову надійність, безсумнівно, допомагають визначити однорідність конструкта і його тимчасову стійкість. Норми можуть надавати додаткової деталізації опису конструкту, особливо якщо вони включають нормативні дані для підгруп, сформованих за віком, статтю або іншими демографічними змінними, що впливають на біографію конкретної людини і тим самим на результати тесту. Крім того, після всіх випробувань тесту і отримання дозволу на його практичне використання смислова інтерпретація його показників може уточнюватися і збагачуватися завдяки поступовому накопиченню клінічних спостережень та виконання спеціальних дослідницьких проектів. [2]

Розділ ІІ. Дослідження основних психометричних показників „Опитувальника внутрішньої мотивації" Раяна і Дісі