3.2.2. Математико-статистичний аналіз даних

Отримані в результаті дослідження данні піддавалися кореляційному аналізу. Був знайдений коефіцієнт кореляції Пірсона між результатами «Опитувальника внутрішньої мотивації» та балами отриманими за тестування.

У досліджуваних студентів було виявлено відсутність значимого зв’язку між ситуативним рівнем внутрішньої мотивації та результатом тестування. Були отримані низькі показники кореляції по всім субшкалам з низьким рівнем статистичної значимості. По субшкалі «Задоволення від діяльності» r = 0,19, «Відчуття компетентності» r = 0,08, «Докладені зусилля» r = 0,05, «Відчуття зовнішнього тиску» r = -0,2, «Відчуття самодетермінованості» r = 0,3, «Відчуття корисності роботи» r = 0,18, та «Відчуття включеності у систему значимих міжособистісних стосунків» r = 0,35. Коефіцієнт кореляції між загальними балами опитувальника та балами за тестування становить 0,3 (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Діаграма розсіювання загальних балів опитувальника та балів отриманих за тестування

Причиною низьких показників ймовірно є обов язковість виконання тестових завдань для всіх студентів, до того ж у даній ситуації велике значення має зовнішній стимул – оцінка. При виконанні завдань можливе вгадування, списування правильних відповідей, або спілкування з колегами.

Використання кореляційного аналізу, дозволило встановити, що серед студентів із певним рівнем набраних балів за тестування однаково представлені як студенти з високими показниками по субшкалах “Опитувальника внутрішньої мотивації”, так і з низькими. Такі результати дозволяють зробити висновок про відсутність зв’язку між внутрішньою мотивацією, забезпечуваною особливостями структури діяльності (ситуативним рівнем внутрішньої мотивації), та результатом виконання тестових завдань.

Підсумки

Таким чином, здійснивши україномовну адаптацію повної версії «Опитувальника внутрішньої мотивації» Р. Раяна та Е.Дісі можна сказати, що ми досягли мети і наша гіпотеза підтвердилася.

Нам вдалося перевірити відповідність україномовної версії опитувальника таким психометричним характеристикам, як надійність, валідність та дискримінативність.

В ході проведеної роботи вдалося виконати всі поставлені завдання:

1. Було здійснено децентрований переклад тексту опитувальника на українську мову із залученням кваліфіконих спеціалістів.

2. На основі даних 20 студентів соціально-психологічного факультету було здійснено обрахунок показників ретестової надійності та обчислено показники надійності по внутрішній узгодженості, валідності та дискримінативності використовуючи дані 102 досліджуваних. Всі показники є високими, що дає можливість використовувати опитувальник в експериментальній роботі для дослідження ситуативного рівня внутрішньої мотивації.

3. Емпіричне дослідження проводилося із студентами третього курсу у ситуації виконання тестових завдань. Дані були проаналізовані і піддавалися математичній обробці. Результати дослідження показали відсутність значимого зв язку між рівнем внутрішньої мотивації студентів та результатом виконання тестових завдань.

Ми дослідили, що існують певні особливості розподілу тверджень по семи субшкалам опитувальника, що відрізняється від оригінальної версії. З проведеного факторного аналізу, ми можемо побачити, що 5 із 7 виділених факторів в цілому відповідають закладеним в опитувальник субшкалам. До них відносяться субшкали «Відчуття корисності роботи» , «Задоволення від діяльності», «Відчуття зовнішнього тиску», «Відчуття включення у систему значимих міжособистісних стосунків» та «Відчуття компетентності». До наступних двох факторів увійшли твердження, що мають протилежний зміст і утворили окрему групу. Вони отримали назви «Зацікавленість виконанням завдання» та «Відчуття близькості у системі стосунків із значимою особою».

Не об єдналися в окремому факторі твердження, що входять до субшкал «Докладені зусилля» та «Відчуття самодетермінованості». Це може бути спричинене тим, що в українській версії опитувальника немає такого чіткого змістового розподілу даних тверджень, як в американській версії і твердження, що входять до субшкали «Докладені зусилля» мають змістовну схожість і увійшли до фактору «Відчуття зовнішнього тиску». Твердження субшкали «Відчуття само детермінованості» увійшли до трьох різних факторів, проте змістовний розклад пунктів даної субшкали дозволяє зробити висновок про закономірність такого розподілу, оскільки ця субшкала є показником пов язаним з іншими субшкалами.

Також, при перевірці валідності опитувальника методом внутрішньої узгодженості було отримано низький показник по субшкалі „Відчуття зовнішнього тиску”, що дає підстави для подальшого детального розгляду тверджень, які увішли до неї із залучення висококваліфікованих фахівців.

Отже, ми здійснили україномовну адаптацію повної версії пост-експериментального «Опитувальника внутрішньої мотивації» Р. Раяна та Е. Дісі. Дослідили його відповідність таким психометричним характеристикам як валідність, надійність та дискримінативність, визначили деякі недоліки у його роботі і провели пілотажне дослідження для визначення ситуативного рівня внутрішньої мотивації студентів у ситуації виконання тестових завдань. І таким чином нам вдалося виконати всі поставлені перед нами завдання, підтвердити гіпотезу та досягти мети виконання даної дипломної роботи.