Питання 31. Запис симфонічного оркестру.

Історія виникнення симфонічних оркестрів. Сучасні види оркестрів. Головні чинники впливу на розвиток симфонічних оркестрів – розвиток музичних інструментів, мистецтва оркестрової музики, розвиток оркестрових колективів. Особливості розсадки. Запис багатомікрофонними системами.

Щоб грамотно підійти до вірного розташування мікрофонів і запису симфонічного оркестру, треба знати декілька різновидів розташування музикантів. Існує американська та німецька розсадки. В американській розсадці вздовж рампи розташовані перші скрипки(ліворуч) та віолончелі(праворуч), другі скрипки сидять позаду перших, альти- симетрично другим скрипкам, контрабаси знаходяться за спиною у віолончелі. Посередині сцени, позаду струнних розташовані дерев"яні духові існтрументи, позаду них мідні інструменти. Ударні інструментти розташовані як найдалі від слухача, ліворуч. Арфи та фортепіано розташовані ліворуч від дирижера. В німецькій розсадці групи віолончелів міняються місцями с групою других скрипок, і контрабаси опиняються зліва. А волторни сидять зліва, а медні духові праворуч. А ударні розташовані блище до правих куліс.Звукорежисеру початківцу треба знати, що перші голоси, концентмейстери груп, що грають соло, перед якими ставлять мікрофони, сидять в центрі. Якщо групи знаходяться вздовж рампи, то перший голос займає ближщий до слухача місце(скрипки, віолончелі., волторни...).

При запису симфонічного оркестру грає велике значенння акустичні параметри зали, його розміри, и якість частоти дифузного поля. Відсутність відображающих поверхонь в глубині сцени , дуже впливає також на звучання записаного матеріалу. Складаючи план запису симф.оркестру треба дотримуватися двух полярних принципів, або використовувати один мікрофон або використовувати багатомікрофонний запис.

Основним принципом установки головного мікрофону є однакова відстань до всіх груп музичного оркестру, лише із незначним віддаленням останніх рядів музикантів. Мікрофону властиво перебільшувати глибину джерел звуку в порівнянні із відчуттям слухача, тому для зменшення відстані до останніх рядів, головний мікрофон, як правило, встановлюють на висоті 4-6м, на рівному радіусі гулкості.

Принцип багатомікрофонного запису використовується коли зала сильно заглушена. При розташуванні мікрофонів всередині оркестру треба мати на увазі, на якій відстані знаходиться загальний(головний) мікрофон, якщо він знаходиться досить далеко, то індивідуальні мікрофони не можна ставити надто бизько до інструментів. Всі сигнали індивідуальних мік-в, повинні мати однаковий звуковий план. До НЧ інструментам ставиться дещо блище, ніж до ВЧ інстр. Ударні інструменти, як правило, не потребують в додаткових мікрофонах.

Питання 32. Розташування мікрофонів під час запису поп-музики.

Склад вокально-інструментальних ансамблів. Використання при виконанні поп-музики електро-музичних інструментів: електрогітар, клавішних та звукопідсилювачів. Створення при запису “нового звуку”, пошук нових звукових ефектів. Розташування мікрофонів для виконавців та музичних інструментів. Багатотрековий запис, монтаж звуку, зведення фонограм, звукові плани та баланс звуку музичних інструментів.

Співочі голоси по висоті розділяють на чоловічий бас, баритон і тенор. І жіночі контральто, меццосопрано, сопрано і колоратурне сопрано. Крім того ще розрізняють ліричні, лірико-драматичні та драматичні голоси. В кожному іх цих співочих діапазонів розрізняють декілька регістрів низький,середній і високий. Кожен із них характеризуеться характерним тембром. Мікрофони дуже чутливі до переходів із регістра в регітср.

Якщо запис проходить в дуже заглушеному приміщенні, то співаку здається що він себе дуже погано чує, тому він буже дуже форсувати звук, і мікрофон почне підкреслювати неприродність звучання вокалу. Якщо записується лірича або жанрова пісня то приміщення може бути дещо заглушеним. При запису класичних пісень акустична обстановка може бути більш "повітряна", час реверберації має бути більшим. Як правило звуковий план співака обирається більш крупніший ніж план акомпанементу. Якщо співак володіїє сильним глосом мікрофон має бути розташований на відстані 1-1,5 м, при виконанні ліричних пісень -- 50-60 см, а якщо у співака слабкий голос то відстань має бути 15-20 см. Бажано щоб відстань від стін та мікрофону біла не менш 2-3м.

Для того щоб не проявився ефект єкранування , потрібно встановити мікрофон вище голови співака та нахилити його в сторону акомпонуючого інструменту. Якщо є можливість то краще записувати співака та акомпонуючий інструмент на два одностороннє направлених мікрофони, плюсом є те що потім їх можно легко розвести по стереобазі та легко оброблювати.

Для створення можливості більш вільних рухів у співака, але витримувати відстань і кут направленості, використовуються нашейні мікрофони. В цьому випадку мініатюрний електрет повинен знаходиться біля рта співака, щоб виключити вплив взривних приголосних.