Питання 24. Жанри телевізійних програм

Загальне поняття жанру в мистецтві. Поняття жанру на телебаченні. Розмаїття телевізійних жанрів: новини, “ток-шоу”, телевізійна документалістика, спортивні програми, теледрами (ігрові телефільми, серіали, міні-серіали тощо), ігрові та музичні програми.

Жанр — цe поділ будь-якого виду мистецтва за тематичними, структурними або функціональними принципами. В кожному виді мистецтва система жанрів складається по-своєму.

Жанр означає спосіб тлумачення авторами програм та глядачами того, що транслюється, тобто класифікацію програм цими групами (наприклад, новини, ігрові шоу, мюзикли або трилери). Кожний жанр має свої правила та умовності, що виокремлюють його серед інших.

Телебачення формує кілька функцій: розважальну, інформаційну, комунікативну та повчальну.

Телевізійні програми можна розділити за функціями:

- Розважальні

- Інформаційні (Новини)

- Аналітичні

- Пізнавальні

- Навчальні

-Публіцистичні

А також змішані, наприклад:

- Інформаційно-аналітична

- Інформаційно-розважальна

За формою:

- Ток-шоу («Шустер live»)

- Реаліті-шоу

- Новини

- Інтерв'ю («Познер»)

- Тележурнали

- Талант-шоу

- Документальний телефільм

- Серіали

Питання 25. Мовні телевізійні передачі

Мовні передачі як найбільш поширені види роботи звукорежисера. Види мовних передач: лекції (єдина в кадрі), дискусії (декілька людей в кадрі), театральні вистави, ток-шоу , ігрові програми, спортивні передачі, коментарі тощо. Залежність вибору кількості мікрофонів від виду телепередачі та засоби їх розташування. Обробка та мікшування усіх звукових компонентів телепередачі.

До мовних телепередач можна віднести ток-шоу (бесіда, дискусія, теледебати), новини, інтерв'ю. Ці програми несуть за собою інформаційне оповіщення та обговорення.

Ток-шоу - вид телепрограми, де бере участь ведучий та запрошені гості, обговорюючи якусь тему, в студії можуть бути так само глядачі, яким можуть надати можливість висловитися і прийняти участь в дискусії.

Все побудовано на мові людей.

Кількість і види мікрофонів звукорежисер вибирає виходячи з кількості мовців та можливості їх застосування. Під час студійних зйомок найчастіше використовують відкриті мікрофони (петличні, ручні, гузнеки).

Програми можуть виходить у записі або в прямому ефірі. Але найчастіше ток-шоу виходять у прямому ефірі.

Для звукорежисера складність таких програм становить у наявності безлічі радіосистем. Хоч шоу йде за сценарієм, це все одно залишається живою бесідою і має місце частим і не запланованим висловлювання. Звукорежисеру доводитися швидко реагувати на того чи іншого співрозмовника, або навпаки звуком коригувати діалоги, виводить тільки тих, хто має в цей час говорити, прибирати якщо зараз ця розмова не доречна.

З технічного боку найскладнішими є телемости. Для здійснення телемосту потрібна сукупність багатьох технічних заходів, щоб забезпечити двосторонній зв'язок між віддаленими об'єктами.

Питання 26. Музичні телевізійні передачі

Принцип зйомок під фонограму. Специфіка звукозапису музичних програм у прямому ефірі: підбір і розташування мікрофонів відповідно до виду музики. Мікшування і обробки із врахуванням візуальної перспективи зображення телепередачі. Трансляція опери по телебаченню. Трансляція опери по телебаченню: особливості розташування мікрофонів. Розташування мікрофонів при трансляції джазової, естрадної та рок музики. Обробка та мікшування усіх звукових компонентів музичної

У першу чергу потрібно врахувати кількість джерел, а також їх якість, тобто визначити види і типи мікрофонів, які будуть використовуватися в передачі, і всі лінійні джерела. Крім того, необхідно передбачити можливість роздачі сигналів цих джерел усім службам, яким це необхідно. Розстановку мікрофонів визначає звукорежисер за погодженням з режисером відео (наприклад, необхідно, щоб мікрофони у залі були заховані і не потрапляли в кадр), але при проведенні музичної передачі думку звукорежисера є визначальним.

Для створення докладної схеми необхідно отримати райдери всіх колективів і скласти технічне завдання для прокатної компанії, передавши їм все райдери. Райдер - це документ, що містить перелік технічного обладнання, необхідного для виступу групи. Перед початком безпосередньо знімального процесу зазвичай проводиться трактова репетиція. Метою її є відпрацювання дій і отримання оптимальної якості зображення і звуку. Всі подібного роду репетиції проводяться при змонтованих декораціях і повній установці в студії мікрофонів і освітлення. Під час трактових репетицій звукорежисер: остаточно вибирає тип, кількість і оптимальне розташування мікрофонів. також може відбуватися додаткова установка мікрофонів (на прохання звукорежисера та за погодженням з режисером відео); перевіряє на слух якість звучання;  визначає оптимальний режим обробки звукового сигналу (частотна корекція, динамічна і просторова обробка); при роботі в стереоваріанте перевіряє сумісність з моно.

Існують два варіанти запису звуку на телебаченні. Перший варіант - це запис на звукові доріжки окремих камер. Другий варіант - це многодорожечной запис на звукову робочу станцію.Звукорежисер повинен:

• передбачити всі технічні сигнали і роздачу їх для всіх служб;

• передбачити можливість спілкування продюсерського колективу з певними героями за допомогою командно-зв'язкових пристроїв, тобто мікрофон в даному випадку буде також засобом зв'язку;

• передбачити можливість контролю його звукової програми безпосередньо продюсерським колективом;

• обов'язково мати резервні мікрофони. Це пов'язано з тим, що в процесі зйомок багато може помінятися і звукорежисер повинен бути до цього готовий. Крім того, обладнання просто може вийти з ладу, тому резерв необхідний.

Розстановка і перевірка обладнання, розрахунок сітки частот радіомікрофонів - це скоріше завдання інженера, але так як звукорежисер відповідає за кінцевий продукт, він обов'язково повинен всі контроліровать і у випадку несправного обладнання або інших позаштатних ситуацій негайно втрутитися в процес і поставити перед службами нову технічну задачу. Дуже важливо вирішити питання з джерелами живлення всього обладнання, причому як звукового, так і світлового. Звичайно, це не входить у безпосередні завдання звукорежисера, але дуже часто саме йому доводиться вирішувати подібні проблеми на майданчику. Найчастіше проблеми, пов'язані з фоном в звукових лініях, виникають через те, що порушується правило: всі звукове обладнання повинно мати свій окремий джерело живлення і ні в якому разі не перебувати на одній фазі з джерелами, які дають перешкоди в мережу, такими як світлове обладнання (діммерние системи і т.д.). Для цього спеціально для звукової служби замовляються дизель-генератори - додаткові джерела напруги, від яких живиться тільки звукове обладнання. Це, як правило, дає можливість уникнути непотрібного фону.

Портальна акустика та монітори не повинні працювати дуже голосно, так як в цьому випадку звукорежисер запису майже не зможе користуватися мікрофонами залу, а мова і музика, звучать на сцені, стануть каламутними і розмитими. Завдання звукорежисера в залі полягає в тому, щоб люди, які прийшли до павільйону, чули, що відбувається на сцені. Голоси всіх учасників телепередачі повинні бути однаково відбудовані по гучності і частотної корекції.

Звукорежисер в залі отримує всі сигнали безпосередньо зі сплиттера - приладу, який може без втрат розділяти сигнал джерела з одного входу на кілька виходів. А звукорежисер запису часто просто не може прийняти окремо всі джерела на свій пульт (через обмежений числа аналогових входів пульта), через чого частина сигналів він отримує групами від звукорежисера залу. Тому дуже важливо до початку зйомок відбудувати номінальний рівень таким чином, щоб він був зручний для роботи як головного звукорежисера, так і звукорежисера в залі.

Якщо у передачі використовуються фонограми, то, як правило, до головного звукорежисеру вони потрапляють тільки після звукорежисера в залі, тому саме він повинен стежити за тим, щоб рівень всіх відтворюваних фонограм відповідав номінальному.