Біографія
Через десять днів після його народження померла мама. Виховувався у діда й баби по материнській лінії — переселенців із Холмщини. Родина по батькові жила у с. Малий Окорськ Локачинського району.
Закінчив із золотою медаллю Доросинівську середню школу.
Вчився у Ленінградському вищому військовому інженерно-будівельному училищі (ЛВВИСКУ, теперь ВИТУ), яке скандально залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був покараний засланням у Забайкальську тайгу — будувати автомобільну дорогу із в'язнями.
У 1986–1987 роках ― кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.
У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.
Після закінчення працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.
З 1987 року мешкає у Львові, з 2003-го — у Києві.
У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз» в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, у 2009 (там же) — докторську: «Українськомовна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–2000 років як структурна частина загальнонаціонального інформаційного простору».
Працював науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (1993–2004 рр.), викладачем Львівського національного університету ім. Івана Франка, старшим науковим працівником Інституту франкознавства цього ж вузу, керівником літературної студії «Франкова кузня» при ньому, викладачем курсу «Літературна майстерність» Національного університету «Острозька академія» (м. Острог).
У 1999 та 2000 роках був у творчому відрядженні у США ― науковцем, «ченцем», поетом-пілігримом.
Нині Ігор Павлюк старший науковий працівник відділу української літератури ХХ століття Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких часописів: «Терен», «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета».
Голова журі Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.
Учасник міжнародних літературних фестивалів, зустрічей ― в Естонії, у Грузії, в Росії, Білорусі, Польщі, Туреччині, Ірландії, міжнародних видань про людей з України, з Волинської області, українських письменників, поетів, світового топ-опитування про українських поетів.
Поезія
Мініформатна книга лірики Ігоря Павлюка «Чоловіче ворожіння»
«Острови юності» (1990)
«Нетутешній вітер» (1993)
«Голос денного Місяця» (1994)
«Скляна корчма» (1995)
«Алергія на вічність» (1999)
«Стихія» (2002)
«Чоловіче ворожіння» (2002)
«The angel (or) English language?» (вірші Ігоря Павлюка англійською мовою) (2004)
Компакт-диск «Лірика…»: Поезія Ігоря Павлюка у виконанні Народного артиста України Святослава Максимчука (2004)
«Бунт свяченої води» (2005)
«Магма» (2005)
«Бунт» (2006)
«Камертон» (2007)
«Лірика» (2008)
«Україна в диму» (2009)
«Стратосфера» (2010).
«Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки») (2011).
«Исповедь последнего волхва» (2012) (Книга перекладів лірики Ігоря Павлюка російською мовою. СПб: Алетейя).
[5]
Список літератури:
Гундорова Т.І. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. — Київ: Критика, 2005. - [1] (ст. 4-5)
Даниленко В. Лісоруб у пустелі: письменник і літературний процес. — Київ: Академвидав, 2008. - [2] (ст. 3-4)
Гнатюк О. Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність. — Київ: Критика, 2005. - [3] (ст. 5-8)
Ярослав Голобородько. Артеграунд. Український літературний істеблішмент. — Київ: Факт, 2006. - [4] (ст. 8)
http://uk.wikipedia.org - [5] (ст. 8-13)