- •1.Організація діяльності класного керівника, планування його роботи
- •1.1.Мета процесу виховання
- •1.2. Основні напрями діяльності класного керівника
- •1.3.Основні складові роботи класного керівника щодо реалізації мети виховного процесу
- •1.4.Методи виховання у роботі класного керівника
- •1.7.Обов’язки класного керівника (за п.М.Щербанем)
- •1.8. Проектування виховного процесу
- •1.9. Планування роботи класного керівника. Орієнтовні вимоги до плану виховної роботи
- •Основні показники ефективності виховної роботи класного керівника
- •Орієнтовні структури плану:
- •Модель плану виховної роботи (в)
- •Модель плану виховної роботи за вузловими справами (г)
- •2.1. Критерії вихованості
- •2.2. Ступені вихованості
- •2.3. Методи діагностики вихованості
- •2.4. Етапи виховання
- •2.5. Орієнтовна схема вивчення особистості учня та написання психолого-педагогічної характеристики на нього
- •II. Взаємини з однокласниками та вчителями
- •III. Особливості характеру і темпераменту
- •IV. Особливості емоційно-вольової сфери
- •V. Навчальна діяльність
- •VI. Ставлення до праці. Професійна орієнтація
- •VII. Спрямованість особистості
- •VIII. Загальні психолого-педагогічні висновки та рекомендації
- •2.6.Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики класного колективу
- •1. Загальні відомості про клас
- •2. Психологічна структура класу
- •3. Характеристика лідерів класу.
- •4. Характеристика поглядів, інтересів, переконань школярів.
- •5. Характеристика рівня розвитку класу як соціальної групи, його відповідності соціально-психологічним параметрам колективу.
- •Ііі.Методика реалізації індивідуального підходу у виховному процесі
- •3.1. Виховне середовище, його види
- •3.2. Поняття про обдарованість дітей, види обдарованості
- •Ознаки обдарованості.
- •3.3.Проблеми роботи з обдарованими дітьми на сучасному етапі
- •3.4. Поняття про важковиховуваність дітей та підлітків, типи важковиховуваних дітей та основні причини девіантної поведінки неповнолітніх
- •3.5. Профілактика та корекція важковиховуваності
- •3.6. Рекомендації щодо розв’язання конфліктних ситуацій
- •4.1.Година класного керівника
- •4.2. Бесіда як метод виховання. Методика підготовки та проведення бесіди
- •4.3. Диспут як один із методів виховної роботи. Методика підготовки та проведення диспуту, вимоги до нього
- •4.4. Значення ктс у формуванні особистості учня. Технологія підготовки ктс
- •V. Методика організації учнівського самоврядування
- •5.1. Тенденції розвитку учнівського самоврядування
- •5.2. Педагогічна взаємодія з органами учнівського самоврядування
- •5.3. Етапи розвитку учнівського самоврядування
- •5.4.Методика організації учнівського самоврядування (орієнтовний варіант)
- •6.1. Особливості роботи в літніх оздоровчих таборах, виховні функції педагогічного колективу
- •6.2.Напрями виховної роботи в оздоровчих закладах
- •6.3. Особливості виховної роботи у тимчасово створеному дитячому колективі, характеристика основних періодів табірної зміни
- •Завдання організаторів роботи вожатих на перші три дні:
- •День 2 (без дітей)
- •День прийому дітей:
- •Пам'ятка для дорослих
- •6.4.Гігієна табірного життя. Правила техніки безпеки та їх роль у попередженні дитячого травматизму
- •Ранкова гімнастика
- •Використання природних факторів
- •Загартування повітрям.
- •Правила проведення купання дітей у відкритій водоймі
- •Рухливі ігри
- •Прогулянки
2.4. Етапи виховання
Виховання особистості - процес надзвичайно складний і тривалий. Дещо умовно в ньому можна виділити ряд етапів. Так, Т.А.Ільїна виділяє чотири етапи.
Першим етапом виховання є ознайомлення дітей із загальними нормами та суспільними правилами поведінки.
Школярам необхідно пояснити або показати на практиці значення окремих рис та якостей, пояснити, в чому саме вони виявляються. Джерелом цих знань має бути не тільки слово вихователя, а й його особистий приклад або приклад людей, яких учні хотіли б наслідувати.
Другим етапом виховання є формування ставлень. Засвоєння знань у виховному процесі передбачає позитивне ставлення вихованців до запропонованих їм норм і правил поведінки, повне опанування яких можливе тільки в тому випадку, коли дитина готова їх сприйняти як значущі для себе. Зіставляючи й оцінюючи їх, вона вирішує, справедлива чи несправедлива, корисна чи ні та чи інша вимога. Це й є основою формування мотивів поведінки.
Третій етап - формування в учнів поглядів і переконань. Формування поглядів характеризує етап сприйняття і перетворення норм в особисте надбання. Переконання - це стійкі, засновані на певних принципах і світобаченні погляди, які, спонукаючи до дії, служать орієнтирами в житті. Найдоцільніший шлях формування й закріплення переконань - організація поведінки, створення ситуацій, що вимагають визначення позиції в діях.
Четвертий етап виховання передбачає формування спрямованості особистості. Вправи у діяльності, неодноразові повторення дій, які отримують схвальну оцінку з боку оточення (вихователя, ровесників, батьків), зумовлюють формування звичок культурної поведінки, яка стає для людини нормою, потребою. Система звичних дій, вчинків, які здійснюються у відповідності з виробленими переконаннями, переходить у рису характеру людини, стає властивістю її особистості. В результаті формується спрямованість особистості як система узгоджених взаємопов'язаних переконань і потреб.
2.5. Орієнтовна схема вивчення особистості учня та написання психолого-педагогічної характеристики на нього
Методичні рекомендації
Для одержання достовірної інформації студенти можуть використовувати такі методи дослідження, як:
1. Психолога-педагогічне спостереження.
2. Бесіди з учнем, учителями, батьками, класним керівником, друзями.
3. Вивчення шкільної документації.
4. Вивчення продуктів діяльності (контрольні роботи, малюнки, твори тощо).
5. Елементи природного експерименту.
6. Анкети, тести.
7. Експертні оцінки.
І. Загальні відомості
1. Біографічні відомості. Прізвище та ім'я учня (з етичних міркувань у психологічних дослідженнях додержуються конфіденційності, тому можна позначати ініціалами), його вік, в якому класі навчається. Стан здоров'я та загальний фізичний розвиток.
2. Умови життя в сім'ї (її склад, соціальне та матеріальне становище, ідеали, цінності, професія та освітній рівень батьків, житлові умови. Вплив батьків на учня, ставлення до нього, становище у родині).
II. Взаємини з однокласниками та вчителями
1. Загальна характеристика класного колективу, місце учня у колективі, усвідомлення свого статусу
2. Характер відносин з однокласниками: з ким дружні відносини, чому; з яких причин і чому конфліктує.
3. Стан взаємин з хлопчиками, з дівчатками.
4.Особливості позитивної та негативної поведінки учня та форми їх прояву.
5. Ставлення учня до вживання психотропних речовин та визначення ступеня ризику щодо залучення до вживання психотропних речовин (анкетування, співбесіда).