- •1.Організація діяльності класного керівника, планування його роботи
- •1.1.Мета процесу виховання
- •1.2. Основні напрями діяльності класного керівника
- •1.3.Основні складові роботи класного керівника щодо реалізації мети виховного процесу
- •1.4.Методи виховання у роботі класного керівника
- •1.7.Обов’язки класного керівника (за п.М.Щербанем)
- •1.8. Проектування виховного процесу
- •1.9. Планування роботи класного керівника. Орієнтовні вимоги до плану виховної роботи
- •Основні показники ефективності виховної роботи класного керівника
- •Орієнтовні структури плану:
- •Модель плану виховної роботи (в)
- •Модель плану виховної роботи за вузловими справами (г)
- •2.1. Критерії вихованості
- •2.2. Ступені вихованості
- •2.3. Методи діагностики вихованості
- •2.4. Етапи виховання
- •2.5. Орієнтовна схема вивчення особистості учня та написання психолого-педагогічної характеристики на нього
- •II. Взаємини з однокласниками та вчителями
- •III. Особливості характеру і темпераменту
- •IV. Особливості емоційно-вольової сфери
- •V. Навчальна діяльність
- •VI. Ставлення до праці. Професійна орієнтація
- •VII. Спрямованість особистості
- •VIII. Загальні психолого-педагогічні висновки та рекомендації
- •2.6.Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики класного колективу
- •1. Загальні відомості про клас
- •2. Психологічна структура класу
- •3. Характеристика лідерів класу.
- •4. Характеристика поглядів, інтересів, переконань школярів.
- •5. Характеристика рівня розвитку класу як соціальної групи, його відповідності соціально-психологічним параметрам колективу.
- •Ііі.Методика реалізації індивідуального підходу у виховному процесі
- •3.1. Виховне середовище, його види
- •3.2. Поняття про обдарованість дітей, види обдарованості
- •Ознаки обдарованості.
- •3.3.Проблеми роботи з обдарованими дітьми на сучасному етапі
- •3.4. Поняття про важковиховуваність дітей та підлітків, типи важковиховуваних дітей та основні причини девіантної поведінки неповнолітніх
- •3.5. Профілактика та корекція важковиховуваності
- •3.6. Рекомендації щодо розв’язання конфліктних ситуацій
- •4.1.Година класного керівника
- •4.2. Бесіда як метод виховання. Методика підготовки та проведення бесіди
- •4.3. Диспут як один із методів виховної роботи. Методика підготовки та проведення диспуту, вимоги до нього
- •4.4. Значення ктс у формуванні особистості учня. Технологія підготовки ктс
- •V. Методика організації учнівського самоврядування
- •5.1. Тенденції розвитку учнівського самоврядування
- •5.2. Педагогічна взаємодія з органами учнівського самоврядування
- •5.3. Етапи розвитку учнівського самоврядування
- •5.4.Методика організації учнівського самоврядування (орієнтовний варіант)
- •6.1. Особливості роботи в літніх оздоровчих таборах, виховні функції педагогічного колективу
- •6.2.Напрями виховної роботи в оздоровчих закладах
- •6.3. Особливості виховної роботи у тимчасово створеному дитячому колективі, характеристика основних періодів табірної зміни
- •Завдання організаторів роботи вожатих на перші три дні:
- •День 2 (без дітей)
- •День прийому дітей:
- •Пам'ятка для дорослих
- •6.4.Гігієна табірного життя. Правила техніки безпеки та їх роль у попередженні дитячого травматизму
- •Ранкова гімнастика
- •Використання природних факторів
- •Загартування повітрям.
- •Правила проведення купання дітей у відкритій водоймі
- •Рухливі ігри
- •Прогулянки
6.2.Напрями виховної роботи в оздоровчих закладах
Виділяють такі основні напрями виховного процесу:
1) гігієнічно-оздоровчий аспект;
2) фізичне виховання;
3) формування морально-етичних установок;
4) естетичне виховання:
5) розвиток пізнавальних інтересів;
6) практична екологічна діяльність;
7) трудова діяльність.
Збільшені інтелектуальні навантаження протягом навчального року, пов'язані з темпом життя сучасного міста, потребують, щоб у літній період проходило зняття набутої фізичної і розумової втоми, зміцнення нервової і м'язової системи школярів. Тому педагогічним працівникам табору доцільно посилити оздоровчий характер виховної роботи, чітко виконувати режим дня, як важливого чинника організації життєдіяльності дітей.
Обов'язковим принципом літньої виховної роботи з дітьми є поєднання відпочинку з посильною виробничою і суспільно-корисною працею. Суспільно корисна праця розвиває працелюбність, потребу трудитися. Найбільш поширеною і масовою формою участі школярів у суспільно-корисній праці є робота, пов'язана з наведенням порядку і чистоти на території табору (щодобове прибирання території табору, житлових корпусів, спортивних майданчиків, догляд за клумбами, допомога лісництву тощо). Крім того, кожний загін здійснює чергування у таборі.
6.3. Особливості виховної роботи у тимчасово створеному дитячому колективі, характеристика основних періодів табірної зміни
Свої особливості має і тимчасовий дитячий колектив, який поряд з загальними ознаками має і свою специфіку: короткочасність існування (від 10 днів до 2-х місяців у таборах санаторного типу); збірність (тимчасове об'єднання членів різних постійних груп); інтернатський характер організації життя, цілодобовий контроль вихователів; різновіковий склад загонів; інтенсивність виховного процесу.
Дослідники тимчасових дитячих об’єднань відзначають швидке наближення груп до колективістських взаємин, їх позитивний вплив на особу школяра. Такий швидкий розвиток групи як колективу забезпечується високою контактністю дітей, інтенсивністю спілкування, різносторонньою взаємною інформацією.
Короткочасний період життєдіяльності дітей у таборі, обмежені рамки їх спільного життя і праці, своєчасна оцінка діяльності всіх груп, і кожної дитини зокрема, - все це сприятливі фактори стимулювання активної діяльності підлітків. Одночасно безліч виховних завдань, які необхідно вирішити за короткий термін табірної зміни, створюють напружений ритм роботи педагогічного колективу, ділову атмосферу і цілеспрямованість.
У новому товариському оточенні дитині хочеться показати всі свої здібності, сили і уміння, проявити кращі якості характеру. Під час тісного активного спілкування повніше розкривається особистість школяра інколи в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим. Діти приїжджають до табору з різним настроєм. Частина з них позитивно ставиться до нього, знає його традиції, має друзів. Вони, як правило, прагнуть брати участь у всіх справах, із задоволенням виконують доручення вихователів, проявляють ініціативу. Також є групи дітей, які займають "очікувальну" позицію. Це ті, що приїхали в табір вперше, які з різних причин не мали жодних доручень у своєму постійному колективі. Тому, ввійшовши у життя тимчасового об'єднання, вони готові до будь-якої діяльності, щоб показати себе, заслужити схвалення ровесників, але першими активності не проявляють.
Частина школярів, потрапляючи у нову групу, веде себе зухвало, з викликом (ухиляється від колективних справ, не виконує розпоряджень, щоденно обурюється режимом дня і т.д.).
Одна з характерних рис тимчасового дитячого об'єднання полягає в тому, що кожний день вимагає від кожної дитини зокрема власної самовіддачі. У таборі є можливість знайти улюблену справу на заняттях гуртків, секцій, творчих клубів, майстерень. Важливим є те, щоб кожна дитина відчула себе необхідною для інших. У таборі велика кількість справ, всі працюють не поряд один з одним (як у класі), а спільно. Такий підхід до роботи дозволяє, всім без винятку знайти собі улюблену справу протягом дня. Якщо хтось залишився пасивним в одних справах, то може добитися успіху в інших.
Протягом табірної зміни кожний учень приймає участь у 50-70 виховних заходах. Такий об'єм виховної роботи з класом в умовах школи здійснюється протягом майже цілого навчального року.
Таким чином, знання особливостей тимчасового дитячого об'єднання, вміла його організація повинні допомогти дорослим швидко згуртувати школярів, знайти собі помічників у різних напрямках роботи. Тимчасове об'єднання виступає організатором інтенсивного виховного процесу, якщо педагоги не захоплюються надмірною кількістю масових заходів (у яких діти виступають в ролі пасивних глядачів і спостерігачів), а дають їм можливість для творчого розвитку.