
- •1.Організація діяльності класного керівника, планування його роботи
- •1.1.Мета процесу виховання
- •1.2. Основні напрями діяльності класного керівника
- •1.3.Основні складові роботи класного керівника щодо реалізації мети виховного процесу
- •1.4.Методи виховання у роботі класного керівника
- •1.7.Обов’язки класного керівника (за п.М.Щербанем)
- •1.8. Проектування виховного процесу
- •1.9. Планування роботи класного керівника. Орієнтовні вимоги до плану виховної роботи
- •Основні показники ефективності виховної роботи класного керівника
- •Орієнтовні структури плану:
- •Модель плану виховної роботи (в)
- •Модель плану виховної роботи за вузловими справами (г)
- •2.1. Критерії вихованості
- •2.2. Ступені вихованості
- •2.3. Методи діагностики вихованості
- •2.4. Етапи виховання
- •2.5. Орієнтовна схема вивчення особистості учня та написання психолого-педагогічної характеристики на нього
- •II. Взаємини з однокласниками та вчителями
- •III. Особливості характеру і темпераменту
- •IV. Особливості емоційно-вольової сфери
- •V. Навчальна діяльність
- •VI. Ставлення до праці. Професійна орієнтація
- •VII. Спрямованість особистості
- •VIII. Загальні психолого-педагогічні висновки та рекомендації
- •2.6.Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики класного колективу
- •1. Загальні відомості про клас
- •2. Психологічна структура класу
- •3. Характеристика лідерів класу.
- •4. Характеристика поглядів, інтересів, переконань школярів.
- •5. Характеристика рівня розвитку класу як соціальної групи, його відповідності соціально-психологічним параметрам колективу.
- •Ііі.Методика реалізації індивідуального підходу у виховному процесі
- •3.1. Виховне середовище, його види
- •3.2. Поняття про обдарованість дітей, види обдарованості
- •Ознаки обдарованості.
- •3.3.Проблеми роботи з обдарованими дітьми на сучасному етапі
- •3.4. Поняття про важковиховуваність дітей та підлітків, типи важковиховуваних дітей та основні причини девіантної поведінки неповнолітніх
- •3.5. Профілактика та корекція важковиховуваності
- •3.6. Рекомендації щодо розв’язання конфліктних ситуацій
- •4.1.Година класного керівника
- •4.2. Бесіда як метод виховання. Методика підготовки та проведення бесіди
- •4.3. Диспут як один із методів виховної роботи. Методика підготовки та проведення диспуту, вимоги до нього
- •4.4. Значення ктс у формуванні особистості учня. Технологія підготовки ктс
- •V. Методика організації учнівського самоврядування
- •5.1. Тенденції розвитку учнівського самоврядування
- •5.2. Педагогічна взаємодія з органами учнівського самоврядування
- •5.3. Етапи розвитку учнівського самоврядування
- •5.4.Методика організації учнівського самоврядування (орієнтовний варіант)
- •6.1. Особливості роботи в літніх оздоровчих таборах, виховні функції педагогічного колективу
- •6.2.Напрями виховної роботи в оздоровчих закладах
- •6.3. Особливості виховної роботи у тимчасово створеному дитячому колективі, характеристика основних періодів табірної зміни
- •Завдання організаторів роботи вожатих на перші три дні:
- •День 2 (без дітей)
- •День прийому дітей:
- •Пам'ятка для дорослих
- •6.4.Гігієна табірного життя. Правила техніки безпеки та їх роль у попередженні дитячого травматизму
- •Ранкова гімнастика
- •Використання природних факторів
- •Загартування повітрям.
- •Правила проведення купання дітей у відкритій водоймі
- •Рухливі ігри
- •Прогулянки
5.4.Методика організації учнівського самоврядування (орієнтовний варіант)
Вищим органом самоврядування є загальношкільні збори, які скликаються не рідше 1 разу на рік і вирішують поточні важливі справи шкільного життя.
Керівництво самоврядування може бути зосереджено в учкомі, який обирається на учнівській конференції відкритим голосуванням.
До складу учкому входять учні, яких вибрали на класних зборах або яких назвали учні в анкетах.
Засідання учкому проводиться щомісячно.
Учком складає план проведення заходів на навчальний рік орієнтовно за такими розділами:
1. Вступ.
2. Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій — дві на рік; тематика класних зборів (теми затверджують класні збори)).
3. Засідання учкому (тематика).
4. Робота комісій:
- навчальна (облік відвідування, організація огляду знань, підготовка до уроків, підготовка і проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів, контроль за використанням режиму дня); розпорядницька (організація самообслуговування, нагляд за збереженням майна, дрібний і поточний ремонт, благоустрій території); дисципліни і порядку (організація та контроль за чергуванням, додержання правил поведінки, зовнішній вигляд учнів, поведінка учнів У їдальні, бесіди про шкідливість куріння й алкоголізму, проведення загально шкільних лінійок, випуск "блискавок"); цікавих справ (організація дозвілля на перервах та в післяурочний час, проведення вечорів відпочинку, масових заходів, колективних справ).
Рішенням педради за кожною комісією закріплюється вчитель-консультант.
З метою повсякденного практичного керівництва самоврядування проводяться щотижневі оперативні наради з різних напрямків діяльної На них скликається весь апарат відповідальних за ту чи іншу галузь шкільні діяльності. Аналізується стан різних ділянок діяльності УС, заслуховуються звіти представників класів, визначається завдання на наступну тиждень.
Тривалість оперативки — 15-20 хв., у той же день учні, які беруть участь в "оперативці", інформують класного керівника та актив класу, про що йшла мова на нараді, які завдання належить вирішувати.
На першому засіданні учкому кожному члену загальношкільного учкому вручають пам'ятку шкільного організатора, положення про роботу учкому і відповідної комісії, методичні рекомендації щодо самоврядувань в класах (розподіл справ і доручень у класних активах).
Особливе місце у розвитку самоврядування відводиться чергуванні класів по школі. Господарем школи є практично черговий клас, який самостійно забезпечує порядок у школі, накриває столи у їдальні, подає заявки на харчування.
Кожен учень у черговому класі має свою ділянку роботи, що планується на даний день чергування активом класу.
Старший черговий учень контролює відвідування учнями школи, подає заявку на харчування (класи звітують перед ним на першій перерві за допомогою інформаційної картки), слідкує за чистотою на перервах, разом з комісією перевіряє санітарний стан класів, кабінетів, здає школу в кінці дня черговому вчителю.
У кінці тижня підбиваються підсумки згідно з результатами змаганні "За зразковий клас". Визначаються переможці.
У понеділок староста класу і класний керівник інформують дирекцію про результати чергування.
Щовівторка учком проводить загальношкільну лінійку, де підбиваються підсумки чергування класу. Тут же, на лінійці, інформуються присутні про порушників дисципліни, про учнів, що мають низький рівень навчання, оголошуються підсумки загально шкільних заходів, нагороджуються переможці.
Важливим принципом УС є такий: "Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо".
Цінність УС полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав та обов'язків. Відповідальні справи щодо керівництва життям школи доручаються спочатку частині активу, а потім, поступово, всьому учнівському колективу. Ось чому із самого початку організації УС необхідно чітко сформулювати права та обов'язки кожного активіста, ради, комісії чи іншого органу. З ними необхідно досконально познайомити весь колектив учнів та затвердити на загальноучнівських зборах чи конференції.
У подальшій практичній роботі права та обов'язки можуть розширятись у міру накопичення учнями досвіду організації роботи, згуртування учнівського колективу школи
VI. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ДІТЬМИ В ЛІТНІХ ОЗДОРОВЧИХ ТАБОРАХ
Особливості роботи в літніх оздоровчих таборах, виховні функції педагогічного колективу. Напрями виховної роботи в оздоровчих закладах. Особливості виховної роботи у тимчасово створеному дитячому колективі, характеристика основних періодів табірної зміни. Гігієна табірного життя. Правила техніки безпеки та їх роль у попередженні дитячого травматизму.
Література: [1; 3; 6; 10; 11; 15; 17; 18; 20; 21; 26; 37; 38; 40; 43; 44; 45].