1.Організація діяльності класного керівника, планування його роботи

Мета процесу виховання. Основні напрями діяльності класного керівника. Основні складові роботи класного керівника щодо реалізації мети виховного процесу. Методи виховання у роботі класного керівника. Вимоги до класного керівника. Права класного керівника. Обов’язки класного керівника. Проектування виховного процесу. Планування роботи класного керівника. Орієнтовні вимоги до плану виховної роботи.

Література: [5; 7; 9; 14; 18; 21; 25; 35; 36; 41; 42; 45; 46] .

1.1.Мета процесу виховання

На сьогодні питанням виховання підростаючого приділяється особлива увага, тому що формується людина нової України. Виховання — це цілеспрямоване керування процесом розвитку особистості (Л. І. Новикова, В. А. Караковський). Виховання в освітньому змісті — це соціально організована цілеспрямована діяльність з формування й розвитку свідомості і самосвідомості дитини, формування моральної позиції та її закріплення в поводженні (К. Д. Ушинський, Н. П. Дубінін). Зміст виховання вибудовується на основі базових духовних цінностей моралі (етики), що включає в себе чесність, справедливість, людяність. Особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об'єктивних і суб'єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей, які діють стихійно або на науковій основі відповідно до поставленої мети виховання:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного краю; формування високої культури, оволодіння українською мовою; прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну;

- виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;

- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, виховання цивілізованого господаря;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей та молоді, охорона та зміцнення їх здоров'я;

- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю; формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації;

- формування у дітей та молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки їх до життя в умовах ринкових відносин.

Головна мета національного виховання в Україні — "набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, національної належності особистих рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури".

Сьогодні саме в школі має бути створена така модель людських відносин, така атмосфера духовності, емоційності людської особистості, якої так не вистачає в навколишній дійсності.

Звідси, процес виховання — це динамічне складне явище, яке здійснюється на основі цілеспрямованого й організованого формування особистості громадянина незалежної держави.

Структура виховного процесу базується на конкретних завданнях що стоять перед класним керівником у процесі формування особистості:

- виховувати учня активним свідомим громадянином незалежної держави;

- розвивати в учня позитивні загальнолюдські цінності;

- привчати учня до співжиття й адаптації в суспільному житті, розвивати його творчі здібності.