- •3.Структура сучасних екологічних знань.
- •5.Біогеоценоз:визначення, компоненти, приклади.
- •7.Форми взаємодії біотичних факторів.
- •8.Характеристика абіотичних факторів.
- •9. Екологічна валентність
- •10. Визначення популяцій та їх основні параметри
- •11. Просторова та внутрішньо популяційна структури популяцій. Їх динаміка.
- •12. Малий та великий кругообіги. Приклади
- •13. Просторова, функціональна та видова структура екосистем.
- •14. Екологічні піраміди.
- •15. Характеристика біосфери.
- •16. Еволюція біосфери.
- •17.Атмосфера
- •21 Екологічні закони Баррі Коммонера. Пояснити їх
- •49. Економічні методи управління природокористування
- •50. Визначення сплати збору за розміщення відходів
- •51. Визначення сплати збору за забруднення одних об’єктів
- •52. . Визначення сплати збору за забруднення атмосферного повітря
- •53.54.55. Методи визначення збитків від забруднення атмосферного повітря(водних об’єктів, земельних ресурсів)
- •56. Визначення загальноекономічних збитків від забруднення нпс
- •57. Економічна і соціальна ефективність природоохоронних заходів. Методи розрахунку економічного ефекту
- •58. Принципи природоохоронних заходів.
- •59. Основні причини екологічної кризи в україні
- •60. Екологічні проблеми України після аварії на чаес.
- •61. Регіональні екологічні проблеми
- •62. Стан природних ресурсів в Україні
- •63. Природокористування та охорона довкілля в законодавстві україни
- •66. Принципи кзу «Про охорону нпс»
- •68.Завдання та функції міністерства охорони нпс україни
- •69.Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля.
- •70.Державне управління в галузі охорони нпс та раціонального природокористування
- •71. Формування екологічної культури населення. Важливість екоосвіти та виховання населення.
7.Форми взаємодії біотичних факторів.
Форми взаємодії між біотичними факторами:
- нейтралізм
- конкуренція
- хижацтво (паразитизм)-така форма взаємодії, коли один вид організмів використовує інший, як трофічний ресурс.
- мутуалізм – співробітництво – живі організми допомагають один одному в розвитку.
- аменсалізм(односторонній характер) – Для одного виду цей взаємозв’язок життєво-важливий, а для іншого – байдужим.
8.Характеристика абіотичних факторів.
Світло. Серед багатьох абіотичних факторів світло відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки без нього неможлива фотосинтезуюча діяльність зелених (фототрофних) рослин.
Сонячна енергія, яку зелені рослини поглинають і використовують у процесі фотосинтезу, називається фізіологічно-активною радіацією (ФАР). . Рослини на нашій планеті ростуть у різних світлових умовах: від надмірно освітлених гір, пустель, степів до напівтемних печер та морських глибин. Тому в рослин у процесі природного добору виникли численні пристосування до життя відповідно до того чи іншого світлового режиму. За відношенням до світла рослини поділяються на три основні групи: світлолюбні, або геліофіти (гр. helios – сонце і phyton), тінелюбні, або сціофіти (гр. skia – тінь і phyton), та тіневитривалі.
Вода є регулюючим фактором, що впливає на розподіл рослин як у широкому географічному масштабі, так і в межах невеликих територій, що мають тотожні кліматичні умови, але різну топографію. Для процесу обміну речовин з середовищем, що є основою життя, необхідна участь води як розчинника і метаболіту.
Повітря як кліматичний фактор постійно впливає на рослини. Цей вплив викликаний рухом повітря (вітром). Крім того, повітря є одним із джерел живлення рослин. Повітряне живлення зеленої рослини – фотосинтез – тісно пов’язане з використанням вуглецю. Майже половина сухої маси рослини припадає на вуглець, засвоєний нею з повітря.
Хімічний склад повітря в різних зонах земної кулі досить одноманітний. Його основні складові частини – азот (78,08%), кисень (20.95%), аргон (0,93%), і оксид вуглецю (IV) (0,03%). Зустрічаються також у невеликій кількості й інші гази. Екологічно важливим для рослин є наявність чистого повітря без різних домішок, багато з яких згубно впливають на рослину. Це оксид сірки (IV), вихлопні гази, різні оксиди, похідні ацетилену, свинцеві сполуки тощо.
Ґрунт є одним із компонентів наземних екосистем і природною основою їх функціонування, а рослинність – важливим фактором ґрунтоутворення, проте ґрунт визначає досить часто тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в ґрунтах поживних речовин ділять на три групи: еутрофи, мезотрофи і оліготрофи.
Рельєф не здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтотворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови. Таким чином, за рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов зростання і відповідно урізноманітнюється флористичний склад.