1.4.Контроль (самоконтроль), оцінка (самооцінка) в структурі навчальної діяльності

У загальній структурі навчальної діяльності значне місце належить таким діям як контроль (самоконтроль) і оцінка (самооцінка). Це обумовлено тим, що будь-яка дія є довільною, регульованою лише при умові контролювання й оцінювання.

Контроль і оцінка здійснюється шляхом порівняння того, що передбачалось одержати, і того, що реально одержали в процесі навчання. Це порівняння є підставою для продовження чи завершення дії (у випадку збігу) або корекції (у випадку, якщо план і результати не збігаються).

Отже, контроль передбачає три ланки:

• формування моделі, взірця, бажаного результату дії;

• порівняння цього взірця і реальної картини дії;

• прийняття рішення про продовження, завершення чи корекції дії.

Дії контролю і оцінки педагога в процесі навчання повинні перейти і дію самоконтролю і самооцінки студентів (учнів).

Зовнішня структура навчальної діяльності має наступний вигляд (рис.1):

Контрольні запитання:

1.Розкрийте сутність особистісно-діяльнісного підходу.

2.Що таке співробітництво і які існують шляхи спільної діяльності педагога і студента?

3..Як можна визначити мотивацію до навчальної діяльності?

4.Які вимоги висуваються до навчальних завдань?

5.Розкрийте шляхи вирішення навчального завдання.

6.Які існують ланки контролю?

Тема 2. Лекція з спортивно-педагогічних дисциплін

2.1. Значення вузівської лекції та роль лектора

2.2. Виховна функція лекції

2.3. Науковість, доступність та систематичність лекції

2.1. Значення вузівської лекції та роль лектора

Педагогіка вищої школи дотримується точки зору, за якою найважливішими формами навчально-виховної роботи у ВНЗ є лекція і самостійна робота студентів, оскільки лекції формують теоретичну базу вивчення предмета, знайомлять слухачів з методикою дослідження, вказують напрямок роботи на інших формах занять, пробуджують думку студента.

Навчальна лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Спілкуючись зі студентами, лектор має можливість пояснювати матеріал з різних точок зору. При цьому його дії обумовлюються реакцією слухачів: як продовжити викладання, які приклади навести і чи наводити взагалі? Всього цього навіть дуже змістовний підручник не подає. На лекції можливі повторення. Її зміст може відрізнятися від змісту підручника, якщо погляди на певні питання лектора не збігаються з поглядами автора підручника.

На лекціях слід, у першу чергу, показувати студентам невирішені питання і тенденції розвитку техніки видів фізичних вправ, методики навчання і виховання фізичних вправ. Лекція – це головна форма оперативної передачі студентам найновішої інформації, тому недопустимо переказувати зміст підручника...

У вищий школі особливу увагу приділяється вихованню у студентів уміння самостійно здобувати знання. Під особистим керівництвом досвідченого викладача, крім наукових знань, фактів, подій, студент черпає силу переконання, поглядів, критичних оцінок.

Завдання лектора у цьому контексті полягають у тому, щоб зацікавити студентів, спонукати їх до активної пізнавальної діяльності. І в цьому особливо важлива роль особистості лектора, оскільки лекція не тільки вчить, але й виховує.

Лектор повинен любити не себе в професії, а професію в собі. Він має володіти високою загальною культурою, оскільки доведено, що за інших рівних умов, фахівець, який володіє вищою культурою, результативніший у праці.

Важливою рисою лектора є професійна терплячість. Тільки систематична клопітка праця приведе з часом до оволодіння новою наукою.

До основних умінь і можливостей лектора можна віднести:

• педагогічну інтуїцію і такт;

• стимулювання пізнавальних інтересів слухачів;

• вказівки і поради з організації самостійної роботи;

• спонукання і заохочення до самостійного мислення;

• висвітлення останніх досягнень науки у своїй галузі;

• демонстрація своєї точки зору в суперечливих питаннях;

• зв’язок теоретичного матеріалу з практикою;

• висвітлення світоглядних і методологічних питань.

Потрібний взаємозв’язок лекцій у курсі кожної СПД і курсів СПД між собою. Лектор повинен прагнути логічно пов’язати зміст кожної лекції з попередньою і наступною, що забезпечить нашарування знань.

Перед кожною лекцією і особливо, під час лекції слід наполегливо працювати. За зовнішньою легкістю, розкутістю, довершеністю професійної методики і техніки доброго викладача стоїть велика витрата його енергії.