11.3.Етикет педагога в спілкуванні і поведінці

Спілкування – це не просто контакти або комунікації, а складна форма соціально-психологічної взаємодії людей. Педагогічне спрямоване спілкування досягає своєї мети за додержанням основного принципу педагогіки співпраці: поведінки педагога, його етикет і такт впливають на результативність навчально-виховного процесу.

Етикет педагога включає в себе відповідний часу, соціальному статусу і місту – порядок поведінки, що находить своє відображення в різних формах і видах обходження з людьми. Ядро педагогічного етикету – установка на гуманізм, доброзичливість та чуйність. У сприйнятті педагога люди, що його оточують, розміщуються в центрі системи цінностей, а не на периферії його уваги.

Педагог, що турбується за побудову позитивного морального клімату, реалізує установку на:

• довіру і переймання (сопереживание – рос.);

• ліквідацію конфліктів з педагогічною користю;

• тактичну взаємо критику і волю перебудовувати свою поведінку.

Етикет спілкування і поведінки конкретно і рельєфно характеризує особистість педагога в цілому. Застосування педагогічних впливів дозуються його вмінням находити продуктивний стиль спілкування.

В якості норми доцільних педагогічних впливів виступає такт, тобто почуття міри, додержання правил пристойності. Педагогічний такт дозволяє запобігти крайнощів у спілкуванні.

К.Д.Ушинський вважав, що в педагогічному спілкуванні „повинна царити серйозність, що допускає жарт, але не перетворювати всього діла в жарт, ласкавість без удавання (нещирості), справедливість без чіпляння, доброта без слабості, порядок без педантизму і, головне, постійна розумова діяльність”.

Контрольні запитання:

1. Що таке культура мовлення?

2. Назвіть основні компоненти культури мовлення.

3. Що складає ядро пелагічного етикету?