Тема 1. Організація навчальної діяльності студентів з позиції їх професійно-педагогічної підготовки

1. Особистісно-діяльнісний підхід до організації навчального процесу

2. Мотивація як компонент структури навчальної діяльності

3. Навчальне завдання в структурі навчальної діяльності

4. Контроль (самоконтроль), оцінка (самооцінка) в структурі навчальної діяльності

1.1.Особистісно-діяльнісний підхід до організації навчального процесу

Традиційно при аналізі навчального процесу категорія „підхід” розглядається з позиції того, хто навчає, тобто – викладача. Але особистісно-діяльнісний підхід може розглядатися і з позиції самого студента, бо специфіка навчальної діяльності полягає в спрямуванні на розвиток і саморозвиток суб’єкта цієї діяльності.

Особистісний компонент особистісно-діяльнісного підходу передбачає, що в центрі навчання знаходиться студент як особистість (його мотиви, мета, неповторний психологічний склад). Згідно з інтересами студента, рівня його знань і умінь, викладач визначає завдання занять та формує, спрямовує і коректує весь освітній процес розвитку його особистості...

Студент в кінці заняття повинен відповісти собі: чого він сьогодні навчився, чого не знав, або не зміг зробити ще вчора. Така постановка питання стосовно навчання означає, що всі методичні рішення (підбір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів тощо) проходять через призму особистості студента: його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних та функціональних особливостей. Враховуються ці особливості через зміст і форму навчальних завдань, через характер спілкування зі студентом (учнем).

Визначаючи діяльнісний компонент в особистісно-діяльнісному підході до навчання, слід зазначити, що обидва його компоненти нерозривно пов’язані, оскільки особистість виступає суб’єктом діяльності.

Енергетичним джерелом діяльності, її передумовою є потреба. Такою потребою в даному контексті є прагнення стати висококваліфікованим учителем.

Однією із основних характеристик діяльності є її предметність. За предметом діяльності розрізняють і називають її види, наприклад – педагогічна, спортивна тощо.

Діяльність педагога спрямована на передачу соціокультурного досвіду, організацію засвоєння студентами (учнями) навчального матеріалу.

Діяльність студентів (учнів) спрямована на засвоєння цього досвіду та навчального матеріалу.

Суттєвою характеристикою діяльності є її мотивованість, яка визначає початковий момент діяльності. Якщо предмет діяльності – це те, на що вона спрямована, то мотив – це те, задля чого відбувається ця діяльність.

Одночасно для вирішення навчальних завдань слід організовувати навчальне співробітництво студента з педагогом і самих студентів (учнів), сформувати колективний суб’єкт. Співробітництво – це гуманістична ідея спільної розвиваючої діяльності студентів і викладачів, яка базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності. В основі стратегії співробітництва лежить ідея стимулювання і спрямування педагогом пізнавальних інтересів студентів (учнів).

З психологічної точки зору співробітництво як спільна діяльність, як організована система активності суб’єктів, що взаємодіють, характеризується:

- просторовою і часовою співприсутністю;

- єдністю мети і завдань;

- відповідними організацією і управлінням навчальною діяльністю;

- відповідним розподілом функцій, дій і операцій;

- наявністю міжособистісних стосунків.

Динаміку становлення спільної діяльності педагога і студента (учнів) психологи з певною умовністю поділяють на три фази і шість форм, які переходять одна в іншу.

Перша фази – „залучення до діяльності” включає три форми:

• розподіл дій між педагогом і студентами (учнями);

• імітуючи дії студентів (учнів);

• наслідувальні дії студентів (учнів).

Друга фаза – „погодження діяльності студентів з викладачем” передбачає наступні форми спільної діяльності:

• саморегулюючі дії студентів (учнів);

• самоорганізовуючі дії;

• спонукаючи дії студентів (учнів).

Третя фаза передбачає партнерство в удосконаленні оволодіння діяльністю.

Неважко передбачити, що чим вищий курс (старший клас), тим швидше буде пройдений шлях становлення по-справжньому спільної діяльності. Але починати цей процес слід з першого курсу (з першого класу).