1. Методика вивчення, перевірки та подачі фактів

Факт означає, як відомо, дійсну подію, те, що реально відбулося. Під словом "факт" прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксовану реальність. У першому випадку доцільно вести мову про реальний факт, в іншому - про факт відображений. Така двозначність слова призводить до плутанини, непорозумінь, судових розборів, оскільки під тим самим словом розуміють різні речі. Численні варіації на теми "факти підтвердилися", "факти не підтвердилися", "факти спростовані" є нічим іншим, як елементарною плутаниною. Якщо це реальний факт, тобто те, що відбулося в житті, то він не може бути ні спростований, ні підтверджений. Очевидно, у таких випадках йдеться про відображений кимось факт. Зафіксований вербальне чи в інший спосіб реальний чи об'єктивний факт завжди має елемент суб'єктивності й може бути помилковим, неправдивим. Причини можуть бути різні: від суто технічних (недочув, не розібрався, сплутав, неточно зафіксував тощо) до свідомих перекручень, зумовлених певними інтересами. Неточність відображення може пояснюватись і складністю самих явищ, у яких журналістові нелегко орієнтуватись.

Точнішою методикою вивчення фактів володіє наука, теорія пізнання. Іншими словами, він визнавав факт як об'єктивну реальність і як частину наших суджень, які можуть бути слушними або помилковими.

Факти можуть нічого не означати, коли вони подаються безсистемно, без зв'язку з іншими фактами. Вони можуть означати дуже багато, мати вирішальне значення, коли розглядаються у зв'язку з іншими фактами, з певними логічними законами, теоретичними положеннями, наявною системою знань.

Не заглиблюючись у складні наукові проблеми пізнання, звернемо ува­гу на практичні аспекти використання факту і системи фактів у відносно елементарному журналістському пізнанні. Журналістика, образно кажучи, на фактах сидить, фактами запрягає і ними ж поганяє.

Телеграфний стиль. Жодних емоцій, епітетів, оцінок. Тільки факт. У другому випадку одиничний, у першому - статистичний, якісна подія розкривається через кількісні показники. Нас цікавлять не жанрові ознаки матеріалу, а спосіб подання факту.

Зазначимо, що не без впливу значно оперативніших і всюдисущих електронних мас-медіа характер подання фактів у пресі суттєво змінюється. Газети орієнтуються не так на подісву, як на смислову інформацію, тобто на висловлену кимось думку. Газета, а тим більше тижневик, має більше можливостей детальніше.

Подивимося, як подається факт в конкретних ІНФОРМАЦІЙНИХ ЖАНРАХ . Хроніка - факт без подробиць. Невеликі (деколи з однієї – двох фраз) повідомлення, що не мають заголовка. Частіше публікуються підбірками. Інформація - коротка інформація, або замітка. Містить сам факт і деякі подробиці. Складається з десяті–трідцаті рядків, має власний заголовок. Частіше публікується в підбірці. Розширена інформація припускає ширший і докладніший виклад подій. Можливі: історична довідка, порівняння, характеристика героїв і т.д. Включає вступ і кінцівку. Містить 40-150 рядків, заголовок. Допустимий підзаголовок.

Інтерв'ю - виклад фактів від імені того, з ким ведеться бесіда. Припускає сумісну творчість: журналіст передбачає питання читачів, ретельно готується до інтерв'ю, неодмінно володіє ситуацією. Необхідно вказати, з ким ведеться бесіда (прізвище, ім'я, по батькові, службове або суспільне положення), тему розмови, яким чином отримано інтерв'ю (у особистій бесіді, по телефону, факсом і т.д.). Звіт - за завданням редакції журналіст розповідає про те, що бачив і чув. Розмір матеріалу залежить від значущості події. Загальний звіт містить виклад фактів в хронологічному порядку, тематичний – освітлює 1-2 найбільш важливих питання, звіт з коментарями – виклад основних подій і вислів совій точки зору.

Зарисовка - узагальнення фактів і опис обстановки. Коротка, жива і образна розповідь про свої враження. Огляд - найважливіші події життя міста, заводу, школи і т.п. за певний період (зведення, підсумки). Репортаж - наочне уявлення про ту або іншу подію через безпосереднє сприйняття журналіста-очевидця або дійової особи. Репортаж поєднує в собі елементи всіх інформаційних жанрів (оповідання, пряма мова, барвистий відступ, характеристика персонажів, історичний відступ і т.д.). Репортаж бажано ілюструвати фотознімками. Репортаж буває: подієвий, тематичний, постановочний.

АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ - це широке полотно фактів, які трактуються, узагальнюються, служать матеріалом для постановки певної проблеми і її всестороннього розгляду і тлумачення. До аналітичних жанрів відносяться: кореспонденція, стаття, оглядова рецензія. Кореспонденція аналізує групу фактів. Це робиться за допомогою опису фактів, їх аналізу і відповідних виводів. Тут дуже важливі приклади, оперативність, конкретність теми, чітка адреса. Стаття – це узагальнення і аналіз фактів і явищ. Якщо в кореспонденції події розглядаються від приватного до загального, то в статті все відбувається навпаки – від загального до приватного. Стаття бере факти в глобальних масштабах, аналізує їх, піднімаючи до науково обгрунтованих виводів. ХУДОЖНЬО-ПУБЛІЦИСТИЧНІ ЖАНРИ - тут конкретний документальний факт відходить на другий план. Головним стає авторське враження від факту, події, авторська думка. Сам факт типізується. Дається його образне трактування.

У нарисі факти заломлюються в світлі особи автора. Важливий не факт сам по собі, а його сприйняття і трактування героєм або автором. Факт переосмислений в образ, близький до малих форм художньої літератури, конкретний, побудований на фактичному матеріалі. Мета нарису – дати образне уявлення про людей, показати їх у дії, розкрити істоту явища. Нарис буває сюжетним (портрет, проблема) і описовим (подієвий, шляховий).