60. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій

Передумови виникнення:занепад старих медіа,нові канали комунікацій (цифрові телефони, блоги, веб-сторінки), поява інтернет-змі, якість стає менш важливою (ютуб), інтерактивність видання – статистика відвідуваності дає зрозуміти чого хочуть люди.юзери можуть брати участь у створенні контенту – коментувати.

Ньюзрум майбутнього – виготовлення контенту для різних типів медіа,більше форматів, більше менеджменту, постійне навчання, тренінги для журналістів. Ролі в ньюзрумі: редактор потоку новин (розподіляє історії за типами медіа), універсальний журналіст,редактор контенту, бекграунду.в Україні зявились у 90х.

67. Інтерактивність – ключова х-ка мережевих видань.

Інтерактивність медійна (media interactivity) — медіатексти з передбаченими авторами можливостями для прямого/живого зворотного зв'язку, діалогу з аудиторією (за допомогою телефонного, відео, супутникового чи інтернет-зв'язку, комп'ютерних і відеоігор). Ефективно використовується і в процесі інтерактивного навчання. Інтерактивність характеризує можливості, що сайт надає користувачеві. Гарна інтерактивність не вичерпується гіперпосиланнями і спливаючими меню - сайт повинний надавати користувачеві можливості діалогу.Інтерактивність - це можливість двостороннього обміну інформацією, як у пошукових системах, чатах, мережних іграх і ін. Тобто інтерактивні елементи дозволяють користувачеві реально відчути переваги мережі в порівнянні з іншими джерелами інформації. 

Степень интерактивности — это показатель, характеризующий, насколько быстро и удобно пользователь может добиться своей цели.

Элементами интерактивности являются все программные модули (функции сайта), с помощью которых человек (пользователь) может взаимодействовать с сайтом или другим человеком, посредством этих инструментов.

75. Мовленнєва культура сучасних українських змі

тенденція - “цікання” теж є характерною не лише для деяких говірок північних і північно-східних районів Чернігівщини. Вона відрізняється неприпустимою зміною у вимові м'якої проривної приголосної “т” на м'яку свистячу “ц”. Наслідком такої зміни і є “цікання”: “поцім” замість “потім”, “цік” замість “тік”, “кацівський” замість “катівський”. Неправильні наголоси. Найбільш «ріжуть вухо» (уявіть собі – відрізають вухо не що-небудь, а слова) кальковані вирази з російської, де не враховуються ні багатозначність наших слів, ні відмінок, ні інші правила орфографії. знаходиться» - знаходиться лише те, що раніше загубилося. А в українській російському слову «находится» відповідає: розташовано, перебуває, лежить, пролягає, є, міститься і т.д.

- «виглядає» - лише курка через дірку в паркані, все інше має вигляд, подібне до чогось

- «приймати участь» - українською «брати участь»

- «підкреслив хтось» - підкреслювати можна лише на папері, а в мовленні наголошують на чомусь

- «підписка на газети» - це передплата

- «включати світло» - вмикати

- «по проханню» - на прохання

- «на сьогоднішній день» - на сьогодні, на разі

- «зріст виробництва» - зростання виробництва, а зріст – це висота чогось.