
- •23. Суть системи – передусім в конвергентних редакціях
- •29. Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •34. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •47. Особливості написання текстів для мережевих видань.
- •50, 64 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •57. Значення інтернет-щоденників(блогів) в мережевій ж-ці.
- •58. Правова база функціонування приватних видань.
- •60. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •67. Інтерактивність – ключова х-ка мережевих видань.
- •75. Мовленнєва культура сучасних українських змі
- •77. Відмінності мережевих видань від традиційних змі.
- •82. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •91. Основні сучасні теорії преси. (додати ще про авторитарну і тоталітарну пресу)
- •100. Порівняльний аналіз ідеологічних концепцій преси.
- •103. Вузьке і широке розуміння цензури (згадати маркса)
- •101. Авторське я у журналістиці
- •118. Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства.
- •Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •Критико-бібліографічна робота журналіста в сучасній пресі
- •Василь Стус — речник нації та гуманістичної візії людини
- •Масова комунікація та її основні поняття
- •Змі і вибори
- •2. Чи забезпечує вона справедливе представництво?
- •3. Чи поважають належним чином права меншин?
- •4. Чи несуть народні депутати відповідальність перед виборцями?
- •Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •Фактологічні
- •Наукові
- •Публіцистика Ольжича
- •Формування і розвиток народовської преси в Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •Гумор і сатира у змі
- •Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •Преса і громадська думка: національний і міжнародний аспект
- •Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення
- •Журналістика і джерела інформації
- •Елітарна та масова культура у змі
- •Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні
- •Листи Короленка до Луначарського: проблеми більшовизму
- •Франко про Драгоманова
- •Електронні змі в утвердженні української державності
- •Реклама в журналістиці як форма маркетингу, її специфіка у пресі, радіо та телебаченні
- •Шевченко і візія України
- •Функціонування газети в умовах ринку
- •Підвищення ролі літератури і мистецтва у національно-духовному розвитку особистості і завдання змі
- •Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •Сучасна російська публіцистика і Україна
- •«Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •Критика тоталітарної преси в Україні періоду 30-90 рр.
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції (35)
- •Публіцистика Симона Петлюри
- •Змі і проблеми розвитку національної освіти в Україні
- •Власкор. Специфіка роботи в Україні та за кордоном
- •Розвінчання сталінізму у творчості Івана Багряного
- •Журналістика й економіка: національний аспект
- •Об’єктивний і відображений факт у журналістському творі
- •Українська журналістика 1905-1914 рр
- •Політичний плюралізм та видання партій та громадських об’єднань в сучасній Україні (43)
- •Методи збору інформації в журналістиці
- •Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •Проблеми національно-мовного відродження в Україна та висвітлення у змі
- •Документалізм в журналістиці
- •Преса діаспори 40-60 рр хх століття
- •Якісні газети на Заході
- •Основні етапи роботи над журналістським твором
- •Альманахова журналістика в Україні: Галичина, Закарпаття
- •Журналістика в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •Сучасна літературно-художня періодика. Проблеми творчості
- •Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •Українська преса іі світової війни
- •Види правки журналістського тексту
- •Особливості комерційних видань, радіо, телебачення
- •Проблеми науки у змі
- •Білі плями у вивченні історії української журналістики
- •Засоби експресивності та їх роль у журналістському тексті
- •Інформаційна культура як показник професіоналізму ведення змі
- •Іван Франко як організатор, редактор та видавець періодичних видань
- •Журналістика і відродження української державності
- •Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •Вацлав Гавел про відповідальність за слово
- •Порівняльна характеристика суспільно-політичних передач радіо і телебачення
- •Донцов-публіцист
- •Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •Проблеми екології і журналістика
- •Публіцистика Бандери
- •Проблеми культури мови в сучасному українському мовознавстві
- •Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •Загальнополітичні та галузеві газети України
- •Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •Історична тематика в сучасних змі
- •Стаття, її основні жанрові особливості
- •Стилістичні властивості слова в журналістському тексті
- •Політичний портрет у сучасних змі/ Формування політичного іміджу у виборчому процесі(7)
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Концепція свободи преси за кордоном
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1. Сучасні теорії преси за кордоном
- •2. Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3. Західноукраїнська преса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •Критика у пресі (2)
- •2. Проблеми інформаційного суспільства у відображенні змі
- •3. Паралельні та синонімічні синтаксичні конструкції в українській мові
- •1. Міжнародне становище України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Марксистська, нацистська та ліберальна концепції преси. Порівняльний аспект
- •2. Література в умовах тоталітарного суспільства
- •Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •Радіо «Свобода»: політична філософія передач
- •Українська преса 1905-1907 рр.
- •Словники та їх використання в журналістиці (92)
- •Місце української культури у сучасному світі та завдання змі у її популяризації
- •Структура номера газети (тексти, фото, графіка)
- •Стаття Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •Українська публіцистика у світовому контексті (згадати Багряного)
- •Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •Українська неформальна преса у 1989-1990 рр.
- •Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •Оглядовий метод у журналістиці і коментаторський стиль у газетах та радіо
- •Телебачення як культурний феномен (міжнародний аспект)
- •Українська мова як державна: проблеми функціонування на всьому етнопросторі та в різних стилях
Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
Поштовхом до розвитку ідеї націоналізму як суспільно політичної ідеї в Європі ХХ ст. велика французька революція кінця XVIII ст. основні ідеї французької революції, що сприяли розвитку та становленню націоналізму як суспільно-політичної доктрини:
Загальне виборче право
Велика роль етнічних відмінностей
Класова рівність
Поняття нації з аристократичних поширилось на інші верстви суспільства
Італійський мислитель та громадський діяч Мацціні висунув ідею: кожній нації свою державу.
Свобода преси
Прикладом ідеї націоналізму у європейській публіцистиці ХІХ ст. є праця вже згаданого Мацціні. Він говорив про Італію і проектував свої ідеї на всі існуючі нації.
1848-1850 – революція в Італії. Весна народів закріпила ідеї, проголошені Великою французькою революцією.
“Обов’язки перед країною”. Основні ідеї праці:
кожній нації свою державу, яка визначається передусім географічним розміщенням країни
немає людства без вітчизни. Людина передусім є складовою певної нації, а вже потім людства.
в основу всього ставив національне питання: Не відволікайтесь ідеєю поліпшення ваших матеріальних умов, коли спершу не вирішити питання національне. Бо ви на це не спроможні.
ідея рівності націй. Лише рівні нації можуть об’єднатись у людство.
нація в країні – родина в домі. Наша країна – це наш дім, що його дав нам Бог, оселивши в ньому численну родину.
країна повинна бути єдиною та неподільною.
право голосу, освіта та праця – ось три головні підпори нації.
Однією з перших праць на теренах України була праця Юліана Бачинського “Україна Ірредента”, що вийшла друком у 1895 році і того ж року стала політичною платформою УРП. У праці обґрунтовано право України на незалежність. Вперше був висунений постулат політичної самостійності.
На націоналістичних позиціях стояв і Микола Міхновський. Праця “Самостійна Україна”. Юрист за освітою. Він проаналізував з точки зору права Переяславські угоди. Висновок: це були нормативні документи, визнання яких обов’язкове для обох сторін, але, оскільки, Росія односторонньо порушила їх, ліквідувавши Запорозьку січ, то і Україна, з точки зору міжнародного права, має право не дотримуватись їх. А тому маємо силою забрати те, що нам належить по праву. Хто на цілій Україні не за нас, той проти нас.
Під час революції 1905 року Міхновський підготував перший ґрунтовний проект конституції України. Держава мала бути федеративною. Це мала бути спілка вільних і самоправних земель. Їх мало бути 9. офіційна назва – Всеукраїнська спілка. Влада мала належати народові. Законодавча гілка – двопалатний парламент: рада представників і сенат. Президентові – вся виконавча гілка. Президент і головнокомандувач. Передбачено механізм усунення Президента від влади, якщо він порушив закон. Судова влада – судам. Судді обираються на три роки. Суд присяжних і вищий касаційний суд. Особливий захист українських громадян, але були чітко окреслені і права інших народів.
Липинський. “Листи до братів-хліборобів”. Політичним ідеалом є спадкова трудова монархія на чолі гетьманом. Вся повнота виконавчої влади має бути зосереджена в руках прем’єра і головнокомандувача. Обґрунтовував необхідність в Україні особливого режиму – класократії- режим, в якому владу реалізовує активна меншість (аристократія). Аристократія – це кращі люди в певних галузях. Вибори мають проводитися з кожної верстви населення. Законодавча влада має складатися з двопалатного парламенту: територіальної палати (представники певних територій) і трудової (класократичних організацій).
Принцип територіального патріотизму. Українцем є всякий, хто хоче, щоб Україна перестала бути колонією, а утвердилась державою. Творцем є той, хто у святе діло унезалежнення української колонії приносить все краще, що у нього є.
Основною рушійною силою політичного процесу є хлібороби-власники, здатні відновити нашу українську державність, бо почуття власності настільки сильне, що може перемогти всі інші почуття. Основною мотивацією до змін є “вічна психологія хлібороба-власника”.
Донцов – «чинний націоналізм»(волюнтаризм – брати силою, войовничість,романтизм, фанатизм і аморальність, служити інтересам поступу, творче насильство й ініціативна меншість)