Розділ 6. Тестові завдання для самоконтролю

1. Дитина народилася з масою тіла 3000 г. Маса тіла дитини у віці 5 місяців має становити:

а)

5000 г;

в)

7000 г;

б)

6000 г;

г)

8000 г.

2. Зріст дитини у віці 7 місяців має становити:

а)

66 см;

в)

84 см;

б)

71 см;

г)

91 см.

3. Маса тіла дитини у віці 7 років становить:

а)

20 кг;

в)

30 кг;

б)

25 кг;

г)

35 кг.

4. Діти з гіперсомним типом конституції схильні до:

а)

Швидкого набряку підзв’язкового голосового простору;

в)

Підвищеної нерово-рефлекторної збудливості;

б)

Тахікардії;

г)

Гіпотермії.

5. Діти з лептосомним типом схильні до:

а)

Бронхіальної обструкції;

в)

Ваготонії;

б)

Брадикардії;

г)

Симпатикотонії.

6. Гіпосомний тип будови тіла по відношенню до гармонійного типу характеризується:

а)

Пропорційним зниженням ваги і зросту;

в)

Збільшенням ваги і зросту;

б)

Непропорційним зниженням ваги і зросту;

г)

Збільшенням ваги при нормальному рості.

7. Нервова система новонародженого реагує на зовнішні подразники:

а)

Переважно руховою реакцією;

в)

Генералізованою дифузною реакцією;

б)

Переважно вегетативною реакцією

г)

Реакцією плачу.

8. У дітей до 3-х років мієлінізація нервових волокон:

а)

Завершена повністю;

в)

не завершена в рухових волокнах;

б)

не завершена в усіх волокнах;

г)

не завершена в чутливих волокнах.

9. Діти раннього віку більш схильні до набряку мозку через:

а)

підвищений артеріальний кровообіг;

в)

погано розвинутий венозний відтік;

б)

менший розмір мозкового черепу;

г)

Більшу гідрофільність тканин головного мозку.

10. Нижній край спинного мозку у новонародженого сягає рівня:

а)

1-го поперекового хребця;

в)

4-го поперекового хребця;

б)

3-го поперекового хребця;

г)

5-го поперекового хребця.

11. Враховуючі анатомічні особливості епідуральна анестезія у дітей до 2-х років:

а)

неможлива;

в)

не проводиться шляхом катетеризації епідурального простору;

б)

проводиться лише інтравертебральним доступом;

г)

Проводиться переважно каудальним доступом.

12. Психоемоційна сфера у дітей 10-13 років характеризується:

а)

негативізмом до медичних маніпуляцій через підвищену сором’язливість;

в)

Схильністю до неконтрольованих генералізованих реакцій;

б)

негативізмом до медичних маніпуляцій через підвищені вольові реакції

г)

Підвищеною вербальною емоційністю.

13.Виберіть вірне твердження. У новонародженого:

а)

добре розвинутий підшкірний жир зменшує теплопровідність тканин;

в)

Можливе вироблення теплової енергії за рахунок м’язового тремтіння;

б)

відносно велика поверхня шкіри сприяє швидкій тепловіддачі;

г)

Гестаційний вік дитини не впливає на параметри теплового обміну.

14. Переохолодження у новонародженого призводить до:

а)

метаболічного алкалозу;

в)

Гіперкапнії;

б)

дихального ацидозу;

г)

Гіпоксії.

15. Відносний показник дихального об’єму у дітей:

а)

збільшується з віком;

в)

Складає 8 мл/кг не залежно від віку;

б)

зменшується з віком;

г)

Складає 5 мл/кг не залежно від віку.

16. Виберіть вірне твердження. У дітей:

а)

потреба в кисні нижча ніж у дорослих;

в)

Дихальний центр більш чутливий до змін парціального тиску кисню;

б)

ціна дихання збільшується прямо пропорційно частоті дихань

г)

Абсолютні показники альвеолярної вентиляції вище, ніж у дорослих.

17. Особливістю верхніх дихальних шляхів у дітей першого року життя є:

а)

відсутність можливості дихати ротом;

в)

Широка голова щілина;

б)

широкі і довгі носові ходи;

г)

слабко розвинута тканина лімфоглоткового кільця.

18. Виберіть неправильне твердження. Швидкому розвитку дихальної недостатності у дітей сприяють:

а)

горизонтальне розташування ребер;

в)

високе стояння діафрагми;

б)

слабко розвинута дихальна мускулатура;

г)

високе розташування гортані.

19. Під час інтубації трахеї у дітей раннього віку слід враховувати, що:

а)

голосова щілина розташована нижче, ніж у дорослих;

в)

Надгортанник відстоїть від язика під кутом 45⁰;

б)

інтубаційна трубка обов’язково повинна мати герметизуючу манжету;

г)

Застосування клинка Макінтоша є більш доцільним.

20. Симпатикотонічні впливи найбільш виражені у дітей віком:

а)

до 3-х місяців;

в)

3 років

б)

3-12 місяців;

г)

15 років.

21.Дихальна аритмія:

а)

пов’язана з гальмуванням тонусу ядер блукаючого нерву;

в)

є протипоказанням до планового оперативного втручання;

б)

пов’язана із порушенням легеневої вентиляції

г)

є протипоказанням до планового екстреного оперативного втручання;

22. Швидкість кровотоку у дітей раннього віку становить:

а)

12 секунд;

в)

18 секунд;

б)

15 секунд;

г)

22 секунди;

23. Вікові величини систолічного артеріального тиску у дітей розраховують за формулою:

а)

63+0,4В

в)

ВЕ Х 0,3М

б)

30+5В

г)

80+2В

24. Вікові величини центрального венозного тиску у дітей розраховують за формулою, де В – вік дитини в роках:

а)

63+0,4В

в)

ВЕ Х 0,3В

б)

30+5В

г)

80+2В

25. У немовлят хімічні опіки ротоглотки і стравоходу більш тяжкі, ніж у дорослих. Це пов’язано з:

а)

сухістю слизових оболонок;

в)

Наявністю автоматизму акту ковтання;

б)

відносно коротшим стравоходом;

г)

Високою частотою зригувань.

26. Аспірація шлункового вмісту в дихальні шляхи у немовлят:

а)

виникає частіше ніж у дорослих через вертикальне розташування шлунку;

в)

Виникає частіше ніж у дорослих через уповільнену шлункову евакуацію;

б)

виникає рідше ніж у дорослих через добре розвинутий кардіальний сфінктер; розташування шлунку;

г)

Виникає рідше ніж у дорослих через горизонтальне розташування шлунку.

27. Аспіраційний пневмоніт у немовлят:

а)

перебігає тяжче через високий рН шлункового соку;

в)

Перебігає легше через низький рН шлункового соку;

б)

перебігає тяжче через низький рН шлункового соку;

г)

не представляє клінічного інтересу.

28. У новонароджених ферментативна активність лактази в порівнянні з дорослими:

а)

знижена;

в)

Підвищена у передчасно народжених;

б)

підвищена у доношених;

г)

не змінена.

29. Порівняно з дорослими, фільтраційна здатність нирок у немовлят:

а)

не змінена;

в)

вдвічі вища;

б)

втричі вища;

г)

вдвічі нижча.

30. У немовлят олігурією вважається такий темп діурезу:

а)

1-2 мл/кг/добу;

в)

8-10 мл/кг/добу;

б)

4-5 мл/кг/добу;

г)

15-20 мл/кг/добу.

31. У немовлят анурією вважається такий темп діурезу:

а)

1-2 мл/кг/добу;

в)

8-10 мл/кг/добу;

б)

4-5 мл/кг/добу;

г)

15-20 мл/кг/добу.

32. Схильність до набряку підслизового шару слизових оболонок в першому півріччі життя обумовлена такими фізіологічними станами:

а)

високою активністю симпатичної нервової системи;

в)

Низькою активністю тиреоїдних гормонів;

б)

високою швидкістю кровообігу

г)

Високою активністю норадреналіну.

33. Характерним для системи крові у першого місяця життя є:

а)

низька в’язкість крові;

в)

Низька здатність гемоглобіну віддавати кисень до тканин;

б)

низька резистентність гемоглобіну до лужного середовища;

г)

Низькій рівень гемоглобіну.

34. Показанням до гемотрансфузія у новонароджених є така верхня межа концентрації венозного гемоглобіну:

а)

145 г/л;

в)

100 г/л;

б)

130 г/л;

г)

70 г/л.

35. У дітей порівняно із дорослими:

а)

переважає міжклітинна рідина;

в)

Переважає внутрішньо судинна рідина;

б)

переважає інтрацелюлярна рідина;

г)

Різниця в розподіленні рідини відсутня

36. Добовий об’єм фізіологічної потреби в рідині, розрахований за формулою Вейля у дитини 1 року масою 10 кг складає:

а)

120 мл/кг;

в)

100 мл/кг;

б)

110 мл/кг;

г)

90 мл/кг.

37. Перспіраційні втрати у дітей порівняно із дорослими:

а)

нижчі;

в)

вищі лише до 6 місячного віку;

б)

вищі;

г)

не відрізняються.

38. Осмолярність плазми у дітей порівняно із дорослими:

а)

нижча;

в)

вища лише до 6 місячного віку;

б)

вища;

г)

не відрізняється.

39. Особливостями кислотно-лужного стану у новонароджених є:

а)

висока буферна ємність артеріальної крові;

в)

Тенденція до ізольованого кетову;

б)

тенденція до метаболічного алкалозу;

г)

Тенденція до метаболічного кетоацидозу.

40. Енергопластичне забезпечення дітей вважається адекватним за умови покриття витрат на:

а)

основний обміну;

в)

Специфічну динамічну дію їжі;

б)

рухову активність;

г)

ріст і фізичний розвиток.

41. Фізіологічна потреба в білку у дитини 3-х років становить

а)

1 г/кг/добу;

в)

3 г/кг/добу;

б)

2 г/кг/добу;

г)

4 г/кг/добу;

42. Показники білкового обміну у дітей старших 3-х діб порівняно із дорослими характеризуються:

а)

гіпопротеїнемією;

в)

негативним балансом азоту;

б)

високим онкотичним тиском плазми;

г)

відсутністю відмінностей.

43. Для обчислення дози препарату для дитини найбільш доцільно провести розрахунок:

а)

помноживши дорослу дозу на відповідний „дозіс-фактор”;

в)

розділивши дорослу дозу на приблизну вагу дорослої людини;

б)

поділивши дорослу дозу на відповідний „дозіс-фактор”;

г)

виходячи з вікової дози на кг маси тіла згідно анотації виробника.

44. При організації респіраторної терапії у дітей слід досягати:

а)

максимального зменшення хвилинної вентиляції легень;

в)

охолодження дихальної суміші до +10-12⁰С;

б)

максимального зменшення опору диханню;

г)

мінімальної вологості дихальної суміші.

45. Особливістю системи Ейра є:

а)

використання нереверсивного клапану;

в)

відсутність клапанів у системі;

б)

можливість використання закритого контуру;

г)

наявність 2-х клапанів.

46. Для попередження гіперкапнії мінімальний потік кисню в системі Ріса має становити:

а)

1 л/хв;

в)

3 л/хв;

б)

2 л/хв;

г)

4 л/хв

47. При використанні носових канюль:

а)

потік кисню 3 л/хв забезпечує концентрацію кисню у вдихувальній суміші 100%;

в)

концентрація кисню росте не залежно від швидкості потоку;

б)

концентрація кисню росте прямо пропорційно швидкості потоку;

г)

потік кисню 3 л/хв забезпечує концентрацію кисню у вдихувальній суміші 30%.

48. В респіраторах постійного потоку:

а)

реальний ДО менший ніж розрахований;

в)

реальний ДО співпадає з розрахованим;

б)

реальний ДО більше ніж розрахований;

г)

реальний ДО близький до розрахованого при використанні м’якого контуру.

49. При проведенні ШВЛ дихальний об’єм:

а)

зменшується зі збільшенням тривалості вдиху;

в)

зменшується зі збільшенням інспіраторного потоку;

б)

збільшується зі зменшенням тривалості видиху;

г)

збільшується зі збільшенням інспіраторного потоку.

50. У немовлят бажаним є використання респіраторів, що регулюються за:

а)

тиском;

в)

часом;

б)

частотою;

г)

об’ємом.

51. У дітей старших 1-го року бажаним є використання респіраторів, що регулюються за:

а)

тиском;

в)

часом;

б)

частотою;

г)

об’ємом.

52. Метод спонтанного дихання з постійним позитивним тиском може бути організований за допомогою носових катетерів у:

а)

новонароджених;

в)

у віці 1-5 років;

б)

дітей 1-го року життя;

г)

в підлітковому віці.

53. Ускладненням оксигенотерапії не є:

а)

раннє закриття артеріальної протоки;

в)

пізнє закриття овального отвору;

б)

синдром Вільсона-Мікіті;

г)

ретинопатія.

54. При використані звичайної системи крапельного введення для введення 360 мл розчину протягом 12 годин кількість швидкість інфузії має становити:

а)

5 крапель за хв;

в)

8 крапель за хв;

б)

7 крапель за хв;

г)

10 крапель за хв;

55. У дитини з рівнем загального білка крові 48 г/л доза альбуміну має становити:

а)

0,1г/кг;

в)

3 г/кг;

б)

1 г/кг;

г)

10 г/кг.

56. 1г діючої речовини реополіглюкіну залучає до внутрішньо судинного простору:

а)

35 мл рідини;

в)

55 мл рідини;

б)

45 мл рідини;

г)

25 мл рідини.

57. Показанням до переливання свіжої замороженої плазми у дітей є:

а)

зниження в’язкості крові;

в)

організація парентерального харчування;

б)

загальна стимуляція метаболізму;

г)

дефіцит плазмових факторів згортання крові.

58. Добова фізіологічна потреба доношених новонароджених в енергії складає:

а)

20 ккал/кг;

в)

140 ккал/кг;

б)

50 ккал/кг;

г)

180 ккал/кг.

59. Добова фізіологічна потреба в білку у новонароджених з малим гестаційним віком складає:

а)

1 г/кг;

в)

5 г/кг;

б)

3 г/кг;

г)

7 г/кг.

60. Найбільш оптимальним засобом ентерального харчування у дітей першого року життя є:

а)

грудне молоко;

в)

безлактозні суміші;

б)

напівелементні суміші;

г)

казеїнові суміші.

61. За умови штучного вигодовування найбільш доцільним стартовим засобом ентерального харчування в інтенсивній терапії немовлят є:

а)

казеїнові суміші;

в)

соєві суміші;

б)

безлактозні суміші;

г)

напівелементні суміші.

62. Діти раннього віку диференціюють біль переважно як:

а)

соматичний;

в)

вісцеральний;

б)

психогенний;

г)

віддзеркалений.

63. Окрім внутрішньом’язового шляху премедикації, у дітей доцільно використовувати такий шлях введення медикаментів:

а)

підшкірний;

в)

пероральний;

б)

внутрішньовенний ;

г)

ректальний.

64. У дітей під час проведення анестезії констатується пригнічення показників системи еритрону. Це відбувається:

а)

під порожнинних оперативних втручань;

в)

під час оперативних втручань тривалістю більше 90 хв;

б)

під час оперативних втручань тривалістю більше 30 хв;

г)

не залежно від характеру і тривалості операції.

65. У дітей під час проведення галотанового наркозу збільшення концентрації анестетика відбувається:

а)

на 0,5 об.% через кожні 4-5 вдихів;

в)

на 0,5 об.% при збільшенні пульсу на 4-5 ударів за хв.;

б)

на 0,5 об.% через кожні 4-5 хв;

г)

на 5 об.% через кожні 4-5 хв

66. У дитини 5 років верхня межа дози кета міну при внутрішньом’язовому введенні складає:

а)

3 мг/кг;

в)

15 мг/кг;

б)

10 мг/кг;

г)

20 мг/кг.

67. У дитини 5 років верхня межа дози кетаміну при внутрішньовенному введенні складає:

а)

3 мг/кг;

в)

15 мг/кг;

б)

10 мг/кг;

г)

20 мг/кг.

68. Пропофол не рекомендується застосовувати у дітей:

а)

з синусовою тахікардією;

в)

віком до 3 років;

б)

з дихальною аритмією;

г)

в амбулаторних умовах.

69. При застосуванні провідникових методів знеболення максимальна сумарна доза новокаїну у дітей складає:

а)

2 мг/кг;

в)

10 мг/кг;

б)

5 мг/кг;

г)

20 мг/кг.

70. При застосуванні провідникових методів знеболення максимальна сумарна доза лідокаїну у дітей складає:

а)

2 мг/кг;

в)

10 мг/кг;

б)

5 мг/кг;

г)

20 мг/кг.

71. При застосуванні провідникових методів знеболення максимальна сумарна доза бупівакаїну у дітей складає:

а)

2 мг/кг;

в)

10 мг/кг;

б)

5 мг/кг;

г)

20 мг/кг.

72. Проведення епідуральної анестезії у дітей без порушень свідомості завжди потребує:

а)

додавання до місцевого анестетика наркотичного анальгетика;

в)

катетеризації епідурального простору;

б)

введення тест-дози анестетика;

г)

поверхневої загальної анестезії.

73. Необхідною умовою для проведення анестезії у новонародженого є:

а)

присутність не менше 2-х анестезіологів;

в)

наявність наркозно-дихальної апаратури для новонароджених;

б)

використання севофлюрану;

г)

проведення операції в денний час.

74. При проведенні тотальної внутрішньовенної анестезії у новонароджених для досягнення адекватного знеболення необхідно застосовувати високі дози::

а)

наркотичних анальгетиків;

в)

інгаляційних анестетиків;

б)

ненаркотичних анальгетиків;

г)

нейролептиків.

75. Оперативні втручання з приводу вроджених вад розвитку у новонароджених обов’язково слід проводити:

а)

в перші 6 годин після встановлення діагнозу;

в)

на першу добу після встановлення діагнозу;

б)

в перші 6 годин від поступлення в хірургічний стаціонар;

г)

по досягненні основних критеріїв стабілізації гомеостазу.

76. Критерієм готовності до оперативного втручання у новонароджених не є:

а)

сатурація 90%;

в)

гематокрит 0,55;

б)

погодинний діурез 0,5 мл/кг/час;.

г)

гемоглобін 160 г/л.

77. В передопераційному періоді у новонароджених з атрезією стравоходу обов’язковим є:

а)

укладка новонародженого в положенні лежачи на правому боці;

в)

встановлення постійного зонду в оральний кінець стравоходу;

б)

проведення очисної клізми;

г)

встановлення постійної газовідвідної трубки.

78. В передопераційному періоді у новонароджених з діафрагмальною килою обов’язковим є:

а)

проведення ШВЛ в режимі гіпервентиляції;

в)

встановлення постійного шлункового зонду;

б)

інтубація трахеї;

г)

проведення очисної клізми.

79. В передопераційному періоді у новонароджених з гастрошизісом обов’язковим є:

а)

обгортання евентерованих органів стерильним поліетиленовим пакунком;

в)

встановлення постійного шлункового зонду;

б)

інтубація трахеї;

г)

проведення очисної клізми.

80. При проведенні серцево-легеневої реанімації у дітей раннього віку частота штучної вентиляції легень складає:

а)

35-40 за хв;

в)

20-24 за хв;

б)

25-30 за хв;

г)

15-18 за хв

81. При проведенні непрямого масажу серця у дітей раннього віку глибина компресій становить:

а)

5-6 см;

в)

0,5-1 см;

б)

3-4 см;

г)

1,5-2 см.

82. При проведенні серцево-легеневої реанімації у дітей разова доза адреналіну становить:

а)

0,0025-0,005 мг/кг;

в)

0,01-0,02 мг/кг;

б)

0,005-0,01 мг/кг;

г)

0,02-0,03 мг/кг.

83. При проведенні серцево-легеневої реанімації у дитини масою 10 кг разова доза лідокаїну становить:

а)

10 мг;

в)

20 мг;

б)

15 мг;

г)

25 мг.

84. Для зменшення венозного повернення при гострій серцевій недостатності призначають фуросемід в дозі:

а)

0,5-0,7 мг/кг;

в)

3-4 мг/кг;

б)

1-2 мг/кг;

г)

5-6 мг/кг.

85. При серцевій недостатності у дитини 2-х років доза насичення дігоксину при внутрішньовенному введенні становить:

а)

20-25 мкг/кг;

в)

30-50 мкг/кг;

б)

25-30 мкг/кг;

г)

50-60 мкг/кг;

86. При серцевій недостатності у новонародженої доношеної дитини підтримуюча доза дігоксину при пероральному введенні становить:

а)

5-7,5 мкг/кг/добу;

в)

10-15 мкг/кг/добу;

б)

7-10 мкг/кг/добу;

г)

15-20 мкг/кг/добу.

87. При набряку легень в респіраторній терапії є доцільним застосування:

а)

ШВЛ, що контролюється за часом;

в)

ультразвукових інгаляторів;

б)

ШВЛ що контролюється за тиском;

г)

постійного позитивного тиску в дихальних шляхах.

88. Шоковий індекс Альговера:

а)

завжди застосовується у дітей;

в)

не застосовується для діагностики травматичного шоку у шок у дітей;

б)

не застосовується у дітей до 13 років;

г)

застосовується для діагностики неонатального шоку.

89. У новонароджених крововтрата в об’ємі 100 мл відповідає втраті:

а)

1,4% ОЦК;

в)

28,6% ОЦК;

б)

13,2% ОЦК;

г)

36,4% ОЦК.

90. Застосування перфторвуглеводнів у дітей з септичним шоком показано при рівні гемоглобіну нижче:

а)

140 г/л;

в)

100 г/л;

б)

120 г/л;

г)

70 г/л.

91. Найчастішим варіантом анафілактичного шоку у дітей є:

а)

кардіально-судинний;

в)

церебральний;

б)

асфіктичний;

г)

абдомінальний.

92. До розвитку набряку мозку більш схильні діти:

а)

до 3-х років;

в)

5-10 років;

б)

3-5 років;

г)

10-15 років.

93. Менінгококова інфекція перебігає тяжче у дітей:

а)

які хворіли на респіраторні інфекції;

в)

практично здорових;

б)

яким нещодавно проводились щеплення;

г)

які хворіли на вітряну віспу.

94. У дітей, хворих на менінгіт симптом Керніга:

а)

завжди є діагностичною ознакою;

в)

не є діагностичною ознакою у дітей з порушенням свідомості;

б)

не є діагностичною ознакою може бути до 4-х місяців життя;

г)

проявляється лише в першу добу захворювання.

95. Симптом Лесажа – це:

а)

розширення зіниць при швидкому нахилі голови вперед;

в)

розгинання верхніх кінцівок при зміні положення тіла;

б)

шкірна гіперестезія і петехіальні висипки на шкірі після тактильного подразнення;

г)

приведення нижніх кінцівок до живота при піднятті дитини під пахви.

96. Розвиток синдрому Рея провокує прийом:

а)

аспірину;

в)

парацетамолу;

б)

анальгіну;

г)

німесуліду.

97. Для діагностики спазмофілії не використовують синдром:

а)

Флатау;

в)

Руссо;

б)

Хвостека;

г)

Люста.

98. Доза діазепама для внутрішньовенного введення при купуванні судом у дітей складає:

а)

0,05-0,07 мг/кг;

в)

0,25-0,3 мг/кг;

б)

0,1-0,2 мг/кг;

г)

0,4-0,5 мг/кг.

99. Показником ексикозу ІІ ст. у дітей до 1-го року вважається дефіцит маси тіла:

а)

1-2%;

в)

6-10%;

б)

3-5 %;

г)

11-15%.

100. Корекція дефіциту води при парезі кишечнику ІІІ ст. у дітей з кишковим токсико-ексикозом складає:

а)

10 мл/кг;

в)

30 мл/кг;

б)

20 мл/кг;

г)

50 мл/кг.

101. Дихальна недостатність ІІ ст. характеризується збільшенням частоти дихань від норми:

а)

на 10%;

в)

на 35%

б)

на 20%;

г)

на 40%

102. При тяжкому астматичному нападі вислуховується:

а)

свистяче послаблення дихання;

в)

жорстке дихання;

б)

крепітація;

г)

дихальні шуми не вислуховуються.

103. При тяжкому астматичному нападі вислуховується:

а)

свистяче послаблення дихання;

в)

жорстке дихання;

б)

крепітація;

г)

дихальні шуми не вислуховуються.

104. В терапії тяжкого нападу бронхіальної астми перевагу слід віддавати:

а)

лужним інгаляціям

в)

інгаляційним кортикостероїдам;

б)

неінгаляційним кортикостероїдам;

г)

ксантінам.

105. При астматичному статусі обов’язковим є такий вид терапії:

а)

киснево-респіраторна;

в)

лужні інгаляції;

б)

інгаляційні кортикостероїді;

г)

інфузія гіпертонічних розчинів.

106. Згідно з бальною оцінкою тяжкості бронхіальної обструкції стан дитини розцінюється як тяжкий при:

а)

2-4 балах;

в)

9-12 балах;

б)

5-8 балах;

г)

13-16 балах.

107. Патогномонічним для ГСЛТБ є симптом:

а)

машинного шуму;

в)

крику півня;

б)

лягавого собаки;

г)

гавкаючого кашлю.

108. При ГСЛТБ парадоксальне дихання з’являється при стенозі:

а)

І ст.;

в)

ІІІ ст.;

б)

ІІ ст.;

г)

IV ст.

109. В першу добу лікування ГСЛТБ ІІІ ст. дефіцит рідини має становити:

а)

0%;

в)

20%;

б)

10%;

г)

30%.

110. Найчастішою причиною смерті дітей при цукровому діабеті є наростання:

а)

Діабетичного кетоацидозу;

в)

гіперосмолярності;

б)

Лактат-ацидозу;

г)

дегідратації.

111. Лікування цукрового діабету у дітей в режимі малих доз передбачає введення інсуліну:

а)

Щогодини підшкірно 0,1 МО/кг;

в)

щогодини внутрішньовенно 0,1 МО/кг;

б)

Щогодини внутрішньом’язово 0,1 МО/кг;

г)

інфузійно 0,1 МО/кг/год.

112. Причиною розвитку синдрому Уотерхауза-Фредеріксена на тлі респіраторної інфекції є:

а)

Прийом аспірину;

в)

запалення наднирників;

б)

Крововилив в наднирники;

г)

тромбоз наднирникової артерії.

113. В Україні правила проведення первинної реанімації новонародженого здійснюються у відповідності до:

а)

Кваліфікації лікаря;

в)

первинної спеціалізації лікаря;

б)

Наказу №4 МОЗ України;

г)

наказу №194 МОЗ України;

114. При багатоплідній вагітності для проведення первинної реанімації новонароджених в пологовій залі необхідна присутність:

а)

1-єї реанімаційної бригади;

в)

3-х реанімаційних бригад;

б)

2-х реанімаційних бригад;

г)

реанімаційних бригад, відповідно до кількості плодів.

115. Потреба в проведенні первинної реанімації новонародженого визначається за:

а)

Оцінкою меконіального забруднення, дихання, м’язового тонусу, кольору шкіри;

в)

показниками КЛС і газового складу крові;

б)

Шкалою Апгар

г)

шкалою Сільвермана.

116. Під час первинної реанімації новонародженого при відсмоктуванні вмісту рото- і носоглотки санація проводиться в такій послідовності:

а)

з носових ходів, потім – з рота;

в)

в будь-якій послідовності;

б)

з рота, потім – з носових ходів;

г)

санація не проводиться.

117. На перших кроках первинної реанімації новонароджених допускається стимуляція дихання:

а)

Стискуванням грудної клітки;

в)

поплескуванням по стопах;

б)

Обливанням обличчя водою;

г)

спрямуванням струменю кисню в обличчя.

118. При забруднення навколоплідних вод меконієм санацію дихальних шляхів новонародженого проводять:

а)

Шляхом перкусійного масажу грудної клітки, перехиливши дитину вниз головою;

в)

через катетер, заведений безпосередньо до трахеї прямою ларингоскопією;

б)

Через катетер, заведений по інтубаційній трубці;

г)

безпосередньо через інтубаційну трубку.

119. При народженні у дитини наявне спонтанне дихання, ЧСС 90 за хв. Дії щодо первинної реанімації:

а)

Реанімаційні заходи не потрібні;

в)

непрямий масаж серця;

б)

ШВЛ;

г)

непрямий масаж серця та ШВЛ.

120. При народженні у дитини наявне спонтанне дихання, ЧСС 110 за хв. Дії щодо первинної реанімації:

а)

Реанімаційні заходи не потрібні;

в)

непрямий масаж серця;

б)

ШВЛ;

г)

непрямий масаж серця та ШВЛ.

121. При народженні у дитини відсутнє спонтанне дихання, ЧСС 100 за хв. Дії щодо первинної реанімації:

а)

Реанімаційні заходи не потрібні;

в)

непрямий масаж серця;

б)

ШВЛ;

г)

непрямий масаж серця та ШВЛ.

122. При народженні у дитини відсутнє спонтанне дихання, ЧСС 40 за хв. Дії щодо первинної реанімації:

а)

Реанімаційні заходи не потрібні;

в)

непрямий масаж серця;

б)

ШВЛ;

г)

непрямий масаж серця та ШВЛ.

123. При проведенні непрямого масажу серця і респіраторної підтримки у новонародженого в пологовій залі співвідношення компресій грудної клітки до частоти ШВЛ складає:

а)

1:1;

в)

3:1;

б)

2:1;

г)

4:1.

124. Під час первинної реанімації новонародженого припускається застосування такого препарату:

а)

Норадреналін;

в)

добутрекс;

б)

Адреналін;

г)

атропін.

125. Під час первинної реанімації новонародженого припускається застосування такого препарату:

а)

Плазма крові;

в)

еритроцитарна маса;

б)

Альбумін;

г)

цільна кров.

126. Під час первинної реанімації новонародженого допустимо застосування такого препарату:

а)

Аскорбінова кислота;

в)

кокарбоксилаза;

б)

АТФ;

г)

натрію гідрокарбонат.

127. Під час первинної реанімації новонародженого припускається застосування такого препарату:

а)

Бемегрід;

в)

налоксон;

б)

Цитітон;

г)

лобелін.

128. При РДС І типу еквівалентами дихальних розладів можуть бути:

а)

Судоми;

в)

мармуровість шкіри;

б)

Роздування крил носа;

г)

монотонний крик.

129. Оцінка тяжкості РДС проводиться за шкалою:

а)

Апгар;

в)

Дабіна-Джонса;

б)

АРаСНІ-2

г)

Сільвермана.

130. Респіраторна підтримка при РДС І типу здійснюється застосуванням:

а)

РЕЕР в дихальних шляхах;

в)

режиму гіпервентиляції;

б)

Високих концентрацій кисню;

г)

режиму високочастотної вентиляції.

131. Гемолітична хвороба новонароджених виникає у:

а)

Резус-негативного плода від резус-позитивної матері;

в)

резус-негативного плода від резус-негативної матері;

б)

Резус-позитивного плода від резус-негативної матері;

г)

резус-позитивного плода від резус-позитивної матері.

132. Гемолітична хвороба новонароджених виникає при наявності:

а)

А(ІІ) групи у матері і О(І) групи у плода;

в)

О(І) групи у матері і А(ІІ) чи В(ІІІ) групи у плода;

б)

В(ІІІ) групи у матері і О(І) групи у плода;

г)

АВ(IV) групи у матері і О(І) групи у плода.

133. Основним маркером гемолітичної хвороби новонароджених є підвищення:

а)

Загального білірубіну;

в)

непрямого білірубіну;

б)

Прямого білірубіну;

г)

креатиніну.

134. Операція замінного переливання крові у новонароджених показана при рівні непрямого білірубіну при народженні більше ніж:

а)

5,1 ммоль/л;

в)

51,1 ммоль/л;

б)

24,4 ммоль/л;

г)

68,4 ммоль/л.

135. При проведенні замінного переливання крові загальний об’єм трансфузата має становити:

а)

35 мл/кг;

в)

65 мл/кг;

б)

45 мл/кг;

г)

85 мл/кг.

136. У доношених новонароджених фототерапія застосовується при рівні непрямого білірубіну:

а)

85 ммоль/л;

в)

205 ммоль/л;

б)

171 ммоль/л;

г)

310 ммоль/л.

137. У недоношених новонароджених фототерапія застосовується при рівні непрямого білірубіну:

а)

85 ммоль/л;

в)

205 ммоль/л;

б)

171 ммоль/л;

г)

310 ммоль/л.

138. При проведенні фототерапії у новонароджених обсяг інфузій:

а)

Збільшується на 1-2 мл/кг/добу;

в)

зменшується на 10-12 мл/кг/добу;

б)

Збільшується на 3-6 мл/кг/добу;

г)

не змінюється

139. При гемолітичній хворобі новонароджених для збільшення кон’югаційних властивостей печінки призначають:

а)

Сібазон;

в)

натрію оксибутират;

б)

Тіопентал натрію;

г)

фенобарбітал.

140. Який з перерахованих критеріїв свідчить про неготовність новонародженого з вродженою вадою розвитку до транспортування в спеціалізований заклад:

а)

ЧД 45 за хв;

в)

гемоглобін 132 г/л;

б)

ЧСС 132 за хв;

г)

АТсист. 47 мм.рт.ст.

141. Який з перерахованих критеріїв свідчить про неготовність новонародженого з вродженою вадою розвитку до транспортування в спеціалізований заклад:

а)

Гематокрит 0,52;

в)

діурез 1,2 мл/кг/год.

б)

Симптом „блідої плями” 1,5 с.;

г)

білок сироватки крові 38 г/л.

142. У новонародженого з діафрагмальною килою неприпустимо:

а)

Вводити дофамін;

в)

проводити ШВЛ масковим методом;

б)

Проводити інтубацію трахеї

г)

катетеризувати центральну вену.

143. У новонародженого з атрезією стравоходу обов’язковим є:

а)

Постановка очисної клізми;

в)

застосування ППТ;

б)

Постановка зонда в сліпий кінець стравоходу;

г)

накладання гастростоми.

144. У новонародженого з гастрошизісом обов’язковим є:

а)

Занурення евентерованих органів в стерильний целофановий пакунок;

в)

змочування водою евентерованих органів;

б)

Вимірювання об’єму евентерованих органів;

г)

занурення евентерованих органів в черевну порожнину.

Тест

Тест

Тест

Тест

№

відповідь

№

відповідь

№

відповідь

№

відповідь

1

в

37

б

73

в

109

в

2

б

38

г

74

а

110

а

3

б

39

г

75

г

111

г

4

а

40

г

76

б

112

б

5

г

41

в

77

в

113

г

6

а

42

а

78

б

114

г

7

в

43

г

79

а

115

а

8

в

44

б

80

б

116

б

9

г

45

в

81

г

117

в

10

б

46

в

82

в

118

б

11

г

47

г

83

а

119

г

12

а

48

а

84

б

120

а

13

б

49

г

85

в

121

б

14

г

50

в

86

а

122

г

15

в

51

б

87

г

123

в

16

б

52

а

88

б

124

б

17

а

53

в

89

в

125

а

18

г

54

г

90

г

126

г

19

в

55

б

91

б

127

в

20

а

56

а

92

а

128

б

21

а

57

г

93

в

129

г

22

б

58

в

94

б

130

а

23

г

59

б

95

г

131

б

24

б

60

а

96

а

132

в

25

в

61

г

97

а

133

в

26

в

62

б

98

б

134

г

27

а

63

г

99

в

135

г

28

а

64

г

100

г

136

в

29

г

65

а

101

б

137

б

30

г

66

б

102

а

138

а

31

б

67

а

103

г

139

г

32

в

68

в

104

в

140

в

33

в

69

в

105

а

141

г

34

в

70

б

106

в

142

в

35

б

71

а

107

г

143

б

36

г

72

г

108

б

144

а