Характеристика кристалоїдних розчинів (зведені данні)

Назва розчину	Осмоляр ність (мосм/л)	Na+	Cl-			K+	Ca++			Mg++	Буфер		Вуглевод,
		ммоль/л
Глюкоза 5%	278	-		-	-			-	-			-	Глюкоза 50 г/л
ГІК	412	-		-	60			-	-			-	Глюкоза 50 г/л
Глюкоза 10%	556	-		-	-			-	-			-	Глюкоза 100 г/л
Глюкоза 20%	1112	-		-	-			-	-			-	Глюкоза 200 г/л
Глюкоза 40%	2224	-		-	-			-	-			-	Глюкоза 400 г/л
Глюкоза 50%	2780	-		-	-			-	-			-	Глюкоза 500 г/л
0,9%NaCl	308	154		154	-			-	-			-	-
0,45% NaCl	154	77		77	-			-	-			-	-
Розчин Рінгера	309	147		156	4			5	-			-	-
Розчин Рінгер-Локка	329	156		160	2,7			1,8	-			Бікарбонат 24	Глюкоза 5,5 мэкв/л
Розчин Хартмана (лактат-Рінгера)	279	130		109	4			3	-			Лактат 28	-
Дісоль	252	126		103	-			-	-			Ацетат 23	-
Хлосоль	294	124		105	23			-	-			Ацетат 42	-
Ацесоль	244	109		99	13			-	-			Ацетат 23	-
Трисоль	292	133		99	13			-	-			Бікарбонат 47	-
Ксилат	610	134		110	4			0,9	1,1			Ацетат 31,7	Ксиліт 50 г/л
Реосорбілакт	900	278		113	4			0,9	2,1			Лактат 175,5	Сорбіт 200 г/л
Сорбілакт	1670	278		113	4			0,9	2,1			Лактат 175,5	Сорбіт 60 г/л
Глюкосол	287	147		155	4			2,2	-			-	Глюкоза 5,6 мэкв/л
Р-н електролітів 153	300	140		103	5			2,5	1,5			-	-

«Реосорбілакт®» та «Сорбілакт®». Серйозної уваги заслуговують комбіновані гіперосмолярні поліелектролітні розчини вітчизняного виробництва «Сорбілакт®» і «Реосорбілакт®». На думку більшості дослідників «Реосорбілакт®» сприяє залученню рідини до позаклітинного сектора, збільшує обсяг циркулюючої крові, поліпшує мікроциркуляцію, стимулює перистальтику, діурез. Наявність сорбітола, що метаболізується в печінці до фруктози і наступне (без участі інсуліну) її включення до енергетичного обміну, є дуже сприятливою властивістю препарату при різних критичних станах, що супроводжуються підвищенням інсулінорезистентності. Наявність лактату натрію, що при введенні до організму перетворюється на бікарбонат, дозволяє збільшити лужний резерв і компенсувати метаболічний ацидоз.

Власний досвід авторів з використанню «Реосорбілакта®» в інтенсивній терапії гемодинамічних порушень у дітей, свідчить про його добру переносимість і високу ефективність. Важливо відзначити, що застосування «Реосорбілакту®» не супроводжувалося розвитком гіперосмолярності. Застосування «Реосорбілакту®» як засобу стартової ІТТ у дітей із синдромом «малого викиду» призводить до достовірного збільшення преднавантаження і серцевого викиду.

«Сорбілакт®» є комплексним інфузійним препаратом, що містить сорбіт у гіпертонічній концентрації. По електролітному складу він не відрізняється від реосорбілакту. Завдяки надлишку сорбіту, сорбілакт є гіперосмолярним розчином, що і визначає властиве йому осмодіуретичну дію і здатність стимулювати перистальтику кишечнику. Природно, що сорбілакт має гемодинамічну дію і може поліпшувати перфузію і мікроциркуляцію, зменшуючи набряк судинного ендотелію, знижуючи в'язкість крові і збільшуючи серцевий викид. Основними показаннями до застосування сорбілакту є набряк мозку, гостра ниркова недостатність, парез кишечнику і різні шокові стани, що супроводжуються порушенням перфузії тканин і розвитком ацидозу. При шоку і набряку мозку препарат вводиться внутрішньовенно швидко, до 10 мл/кг маси тіла, тільки в центральні вени. При інших патологічних станах використовуються менші дози препарату (3-6 мл/кг маси тіла).

«Ксилат®». Не менш цікавим уявляється використання препарату «Ксилат®». Одним з основних діючих речовин препарату є ксиліт – п’ятиатомный спирт, 80% якого засвоюється в печінці, а 20% - в інших органах. Так само як і сорбіт, ксиліт метаболізується незалежно від інсуліну, що дозволяє використовувати препарат в умовах гіперглікемії і інсулінорезистентності. Відсутність інсулінозалежності визначає антікетогенну і ліпотропну дію ксиліту. Азотзберігаюча дія ксиліту також більш виражена, ніж у глюкози. Наявність ацетату натрію робить «Ксилат®» препаратом, здатним коригувати метаболічний ацидоз, тому що ацетат натрію в організмі утворює бікарбонат і збільшує буферну ємність позаклітинної рідини. Максимальна швидкість инфузії регламентується швидкістю метаболізму ксиліту і складає 0,15 г ксиліту на кг маси тіла за годину чи 210 мл/година. З огляду на особливості метаболізму ксиліту, «Ксилат®» повинний зайняти важливе місце в лікуванні діабетичних і недіабетичних кетозів.

Коригуючі розчини. Для корекції концентрації електролітів та показників КЛС використовують корегуючи розчини, які завжди гіперосмолярні. Особливої уваги заслуговують гіпертонічні розчини хлориду натрію, які володіють певною кількістю важливих клініко-фармакологічних ефектів, що дозволяє застосовувати їх для лікування гіповолемії, септичного шоку, черепно-мозкових травм і набряку мозку іншого походження. Унікальною особливістю гіпертонічних розчинів хлориду натрію є їхня здатність зменшувати експресію молекул адгезії на лейкоцитах і судинному ендотелії, що сприяє зменшенню транссудації рідини крізь капілярну стінку і обмежує системну запальну відповідь.

Гіпертонічний розчин хлориду натрію і його комбінації з колоїдами швидко ефективно знижує після навантаження, поліпшує мікро циркуляцію і збільшує обсяг циркулюючої плазми, наслідком чого є збільшення ударного обсягу, серцевого індексу та підвищення середнього АТ. Поліпшення гемодинаміки при їх застосуванні обумовлено не тільки збільшенням ОЦК і зменшенням післянавантаження, але і прямою інотропною дією. Відзначається також здатність гіпертонічних розчинів мобілізувати затриману в інтерстиції рідину, поліпшувати діурез і знижувати потребу в загальному інфузійному навантаженні.

Застосування гіпертонічно-гіперонкотичних розчинів є більш ефективним у плані відновлення гемодинаміки у дітей із септичним шоком і впливу на частоту летальних виходів порівняно з ізотонічними кристалоїдами. Серйозних побічних ефектів у виді гіпернатріємії, за умови дотримання рекомендованих доз 10% розчину хлориду натрію (не більше 4 мл/кг маси тіла) і контролю електролітів і осмолярності плазми, не спостерігається.

Особливе місце займають коригуючі сольові розчини, що є гіпертонічними. Вони застосовуються для корекції грубих порушень КЛС і електролітної рівноваги.

Склад корегуючих розчинів наведено у табл. 34.

Таблиця 34

Характеристика корегуючих розчинів (зведені данні)

Вид розчину і процентна концентрація	Осмоляльність (мосм/кг)	Кількість ммоль речовини у 1 мл розчина	Показання
Хлорид калію 7,5%	2000	1 ммоль К 1 ммоль Cl	Забезпечення потреб, Корекція дефіциту, Лікування аритмій, Корекція метаболічного алкалозу
Хлорид калію 3%	800	0,4 ммоль К 0,4 ммоль Cl	Забезпечення потреб, Корекція дефіциту, Лікування аритмій, Корекція метаболічного алкалозу
Хлорид натрію 5,8%	2000	1 ммоль Na 1 ммоль Cl	Забезпечення потреб, Корекція дефіциту, Лікування парезу кишечнику, ІТ важкої гіповолемії та набряку мозку
Хлорид натрію 7,5%	2586	1,3 ммоль Na 1,3 ммоль Cl	Забезпечення потреб, Корекція дефіциту, Лікування парезу кишечнику, ІТ важкої гіповолемії та набряку мозку
Хлорид натрію 3%	1026	0,5 ммоль Na 0,5 ммоль Cl	Забезпечення потреб, Корекція дефіциту, Лікування парезу кишечнику, ІТ важкої гіповолемії та набряку мозку
Хлорид натрію 10%	3450	1,9 ммоль Na 1,9 ммоль Cl	Забезпечення потреб, Корекція дефіциту, Лікування парезу кишечнику, ІТ важкої гіповолемії та набряку мозку
Бікарбонат натрію 8,4%	2000	1 ммоль Na 1 ммоль НСО3	Забезпечення потреб у бікарбонаті Корекція метаболічного ацидозу Залуження сечі
Бікарбонат натрію 4,2%	1000	0,5 ммоль Na 0,5 ммоль НСО3	Забезпечення потреб у бікарбонаті Корекція метаболічного ацидозу Залуження сечі
Хлорид кальцію 10%	1000	0,5 ммоль Са 0,5 ммоль Cl	Забезпечення потреб у кальції Корекція гіпокальціємії Антидот при гіперкаліємії
Сульфат магнію 25%	2000	2 ммоль Мg 2 ммоль SO4	Забезпечення потреб у магнії Корекція дефіциту Лікування деяких видів судом, набряку мозку і серцевих аритмій
Соляна кислота 1 н	2000	1 мэкв. Н 1 мэкв Сl	Корекція важкого метаболічного алкалозу

Плазмозамінники, препарати та компоненти крові. В даний час при проведенні ІТТ широко використовують сучасні препарати на основі гідроксиетилкрохмалю (“Інфукол”, “Рефортан”, “Стабізол”) та препарати з кисневотранспортною функцією на основі перфторвуглеців (“Перфторан”). При застосуванні препаратів крові перевагу віддають компонентній терапії: переливання цільної крові вважається недоцільним враховуючи її часткове псування при застосуванні традиційних методів консервації та виражену імунну активність.

Найпоширені плазмозамінники та препарати крові наведені у табл. 35.

Таблиця 35

Дозування і характеристика деяких інфузійно-трансфузійних середовищ

Назва препарату	Дозування	Показання і побічні дії
Альбумін 5%, 10%	0,5-1,0 г/кг за добу при рівні сироваткового альбуміну менше 25 г/л чи загального білка менше 50 г/л	Колоїдно-осмотичний ефект. Залучення рідини з позасудинного сектору у внутрішньосудинний.
Декстран 70 (поліглюкін)	Не більше 10 мл/кг/добу	Колоїдно-осмотичний ефект та заміщення ОЦК. Побічні ефекти: „ефект „рикошету”, алергічні реакції, інгібітор адгезії тромбоцитів, імунотоксична дія (протипоказаний при синдромі розсіяного внутрішньосудинного згортання), заважає визначати групи крові.
Декстран 40 (реополіглюкін)	Не більше 15 мл/кг/добу	Колоїдно-осмотичний ефект. Залучує до 35 мл рідини на 1 г діючої речовини, має дезінтоксикаційний ефект, покращує текучість крові. Побічні ефекти: „ефект „рикошету”, алергічні реакції, інгібітор адгезії тромбоцитів, імунотоксична дія (протипоказаний при синдромі розсіяного внутрішньосудинного згортання), заважає визначати групи крові, осмотичний нефроз
ГЕК 200/0,5 (рефортан)	6% розчин - до 33 мл/кг/добу (середня доза – 10-20 мл/кг/добу). 10% розчин – до 20 мл/кг/добу за добу (середня доза – 8-15 мл/кг/добу)	Колоїдно-осмотичний ефект, заміщення ОЦК, знижує в’язкість крові, адгезію тромбоцитів і еритроцитів
ГЕК 450/0,7 (стабізол)	6% розчин до 20 мл/кг/добу за добу (середня доза – 8-15 мл/кг/добу)	Колоїдно-осмотичний ефект, заміщення ОЦК, знижує в’язкість крові, погіршує гемостаз
Перфторан	10% субмікронна емульсія – 4-25 мл/кг/добу	Киснево-транспортна функція, позитивний гемодинамічний ефект, цитопротективна дія
Плазма свіжа заморожена	10-20 мл/кг/добу	Корекція дефіциту плазмових факторів згортання крові
Еритроцитарна маса	до 10 мл/кг/добу	Корекція глобулярного об’єму та кисневої ємності крові