1.12. Кислотно-лужний стан і газовий склад крові

Головною особливістю КЛС у новонароджених і дітей раннього віку є низька буферна ємність артеріальної крові. Це пов’язано із недостатнім виведенням нирками нелетючих кислот і меншою кількістю білка і бікарбонатів відносно до фосфору, що не дає активно працювати відповідним буферним системам. Отже, у новонароджених, навіть за умов фізіологічного перебігу вагітності і пологів (а тим більше – на тлі перинатальної гіпоксії) спостерігається тенденція до формування ацидозу. Ця ж особливість буферних систем обумовлює і розвиток вираженого метаболічного ацидозу (нерідко - з кетозом) у дітей раннього віку. Дітям у віці від 2 до 10 років дуже властив розвиток недіабетичного кетоацідозу, що зумовлений вуглеводним голодом, який призводе до дефіциту піровіноградної кислоти, в наслідок чого страждає вступ ацетіл-КоА до циклу Кребса (“жири згорають у полум’ї вуглеводів”). Надлишок ацетіл-КоА призводе до зсуву гідролізу жирних кислот у напрямку утворення β-оксимасляної, ацетооцтової кислот та ацетону, які і складають біохімічну основу кетотичних станів. Тому, для запобігання розвитку кетотичних станів, у дітей широко використовують розчини вуглеводів в якості одного з компонентів інфузійної терапії.

У дітей раннього віку має місце більш низький парціальний тиск вуглекислого газу (РаСО₂), що пов’язано з респіраторною компенсацією ацидотичного стану за та забезпечується високою альвеолярною вентиляцією і більшою частотою дихань.

В табл. 22 приведені показники КЛС і РаСО₂ залежно від віку.

Таблиця 22

Середні показники кислотно-лужного стану і парціального тиску вуглекислого газу залежно від віку

Вік	РаСО2, мм.рт.ст	рН	ВЕ, ммоль/л	ВВ, ммоль/л	SВ, ммоль/л	АВ, ммоль/л
1-7 днів	36,9	7,31	- 7,15	43,5	18,8	18,1
до 1року	32,3	7,43	- 3,21	37,3	20,3	19,9
1-3 роки	30,2	7,44	- 2,8	46,1	21,8	18,6
4-7 років	32,0	7,44	- 0,98	44,1	23,2	21,4
8-15 років	35,0	7,42	- 0,65	44,5	23,3	22,4

1.13. Енергопластичний обмін

Питання адекватного надходження енергії і пластичних матеріалів в дитячому віці є досить актуальною і важливою проблемою. По-перше, чим менший вік дитини, тим більшого надходження харчових речовин вимагає вона для покриття метаболічних витрат, які пов’язані з її інтенсивним ростом, розвитком, обміном речовин і підтримкою основних життєвих функцій. По-друге - внаслідок високої інтенсивності обмінних процесів та функціональної незрілості ЦНС, травної, імунної та інших систем дитина швидко реагує на зміни якісного і кількісного складу нутрієнтів порушенням фізичного і психічного розвитку, дисфункціональними розладами системи гомеостазу, послабленням факторів імунної відповіді, порушенням адаптивних реакцій. Саме тому, на відміну від дорослих, надходження енергопластичних матеріалів вважається адекватним лише тоді, коли воно забезпечує не тільки нагальні метаболічні потреби, а й ріст і фізичний розвиток дітей. Дитина у віці до 3-х місяців витрачає на ріст біля 46% всього об’єму енерговитрат, в 4-6 місяців – 28%, в 7-9 місяців – 13% і в 10-12 – 6%. Подальше збільшення енерговитрат на ріст спостерігається у препубертатному періоді.

В різні періоди дитячого віку показники основного обміну суттєво змінюються. Відразу після народження рівень основного обміну є більш низьким, що пов’язано з недостатньою функціональною активністю щитовидної залози. Але починаючи з 2-3-ої доби рівень основного обміну прогресивно збільшується, сягаючи максимального рівня у віці 1-2 роки (в 1,5 рази вище, ніж у дорослих). Потім він поступово знижується. У дітей збільшення рівня енергообміну відбувається при гіпертермії (15% на кожний 1ºС), при руховій активності (20-60%), а під час плачу – в 2-3 рази. Потреби в енергії залежно від віку наведені в табл. 23.

Таблиця 23

Потреби в енергії залежно від віку

Вік	Енергетичні потреби		Вік	Енергетичні потреби
	ккал/кг/добу	кДж/кг/добу		Ккал/кг/добу	кДж/кг/добу
0-3 міс	120	502	1-7 роки	90-75	346,5
4-6 міс	120	502	7-12 років	75-50	262,5
7-12 міс	115	481	13-18 років	50-30	168

Має відмінності і білковий обмін. Потреба в білках на 1 кг маси тіла більша, ніж у дорослих і становить 4,0 г/кг/добу у дітей від 1-го до 4-х років, 2,5-3,0 г/кг/добу у дітей від 5 до 10 років і 1,8-2,0 г/кг/добу у дітей старших 10-ти років. При цьому потреби в білку різняться не тільки за кількістю, а й за складом. Крім загальновідомих лейцину, ізолейцину, лізину, метіоніну, фенілаланіну, треоніну, триптофану і валіну, у дітей до 5-ти років незамінними є гістідін, а у дітей 1-3-х місяців ще й цистін і цистеїн.

Показник балансу азоту у новонароджених в перші 3 доби є негативним, а потім змінюється на позитивний і зберігається таким практично весь період дитячого віку. Це виникає через акумулювання азоту в зв’язку із активними пластичними процесами. У дітей рівень загального білка і білкових фракцій дещо різниться (переважно в бік гіпопротеїнемії), тому онкотичний тиск плазми у них нижчий. Це слід враховувати при призначенні інфузійно-трансфузійної терапії і в передопераційній підготовці. Низьким є і вміст глюкози крові (табл. 24). Така тенденція спостерігається майже до 7-річного віку, що обумовлює швидкість розвитку і тяжкість перебігу гіпоглікемічних станів у дітей, зокрема - через виснаження вуглеводного депо, що швидко веде до кетоацидозу при цукровому діабеті.

Таблиця 24

Показники протеїнограми і глюкози крові в різні вікові періоди (зведені дані)

Вік	Загальний білок, г/л	Альбуміни, г/л	α1–глобуліни, г/л	α2–глобуліни, г/л	β-глобуліни, г/л	γ-глобуліни, г/л	Глюкоза, ммоль/л
До 27 діб	47-65	23-46,1	0,9-34,2	2,4-7,2	2,4-8,5	6,0-16,2	1,44-4,2
1 міс	41-55	20,5-38,5	1,2-3,3	2,5-6,6	1,6-7,7	4,1-12,1	3,89-5,0
2 міс	54-68	26,3-44,8	1,4-4,7	3,3-7,7	2,3-8,8	2,3-6,5
6 міс	54-68	28,6-49,6	1,6-4,1	4,3-9,5	3,8-11,6	3,2-8,2
12 міс	57-73	28,5-51,1	1,7-4,4	5,1-11,0	4,6-13,1	4,0-9,5
1-4 роки	59-79	40,7-50,3	1,5-3,5	4,1-6,0	5,2-8,3	4,5-16,0	4,4-5,55
Старше 4 років	62-82	37,2-55,0	1,2-3,0	3,5-9,5	4,0-9,2	5,3-12,0	5,0-5,55

Питання про задоволення енергетичних потреб вирішується індивідуально. Короткочасні стани, що вимагають парентерального введення рідини і не сполучені з важким гіперметаболізмом звичайно викликають необхідність забезпечення введення 75-100 г/м²/сут глюкози, що дозволяє знизити катаболізм білка і запобігти кетозу. Для того, щоб забезпечити задоволення енергетичних потреб, без обліку додаткових енерговитрат, пов’язаних із захворюванням, потрібно 1200-1500 ккал/м²/добу.